
- •Олександра Глазова
- •Передмова
- •Частини мови, основнi способи їх розпiзнавання. Iменник. Iменники, що означають назви iстот I неiстот. Велика буква I лапки в iменниках. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях
- •Прикметник. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях прикметників
- •Числiвник. Двi групи числiвникiв за значенням
- •Займенник. Особовi займенники
- •Дiєслово. Неозначена форма дiєслова. Не з дiєсловами
- •Дiєслово. Перша I друга дiєвiдмiни. Голоснi в особових закiнченнях дiєслiв. Правопис -шся, -ться в кiнцi дiєслiв
- •Прислiвник. Правопис вивчених прислiвникiв
- •Вiдомостi з синтаксису та пунктуацiї словосполучення. Головне I залежне слова у словосполученнi
- •Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом ( загальне ознайомлення)
- •Види речень за метою висловлювання (розповiднi, питальнi, спонукальнi). Окличнi речення. Роздiловi знаки в кiнцi речень
- •Головнi члени речення: пiдмет I присудок
- •Тире мiж пiдметом I присудком, вираженим iменником у називному вiдмiнку
- •Другоряднi члени речення: додаток, означення, обставина
- •Речення з однорiдними членами. Кома мiж однорiдними членами
- •Узагальнювальне слово перед однорiдними членами речення. Двокрапка пiсля узагальнювального слова
- •Звертання. Роздiловi знаки при звертаннi
- •Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами; виділення їх на письмі комами
- •Як писати лист
- •Складнi речення з безсполучниковим
- •I сполучниковим зв’язком. Кома між простими реченнями, що входять у складне
- •Пряма мова. Роздiловi знаки при прямiй мовi
- •Дiалог. Тире при дiалозi
- •Фонетика. Орфоепія. Графiка. Орфографiя звуки мовлення. Голоснi та приголоснi звуки
- •Приголоснi твердi й м’якi, дзвiнкi й глухi; вимова звукiв, що позначаються буквами г та ґ
- •Позначення звукiв мовлення на письмi. Алфавiт. Спiввiдношення звукiв I букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї
- •Склад. Основнi правила переносу. Наголос
- •Голоснi наголошенi й ненаголошенi, їх вимова й позначення на письмi. Ненаголошенi е, и, о в коренях слiв
- •Уподiбнення приголосних звукiв
- •Спрощення в групах приголосних
- •Основнi випадки чергування у - в, I - й
- •Позначення м’якостi приголосних на письмi буквами ь, I, є, ю, я
- •Сполучення йо, ьо
- •Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слiв з апострофом
- •Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збiгу однакових приголосних звукiв
- •Написання слiв iншомовного походження
- •Лексикологiя лексичне значення слова. Ознайомлення з тлумачним словником
- •Однозначнi та багатозначнi слова
- •Уживання багатозначних слів у прямому I переносному значеннях
- •Групи слiв за значенням. Синонiми, антонiми, омонiми
- •Будова слова. Орфографiя спiльнокореневi слова I форми слова. Основа слова I закiнчення змiнних слiв.
- •Значущi частини слова
- •Найголовнiшi випадки чергування приголосних звукiв
- •Вимова I написання префiксiв з-(зi-, с-)
- •Вимова I написання префiксiв роз-, без-
- •Префiкси пре-, при-, прi-
- •Зеленi свята
- •Словотвір. Орфографія змiнювання I творення слiв
- •Основнi способи словотворення в українськiй мовi
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв з суфiксом -ин(а) вiд прикметникiв
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв I прикметникiв, що мають буквосполучення -чн-(-шн-)
- •Змiни приголосних при твореннi прикметникiв
- •Сполучнi о, е в складних словах
- •Написання разом I через дефiс слiв з пiв-
- •Дефiс у складних словах
- •Творення I правопис складноскорочених слiв
- •Українська гостиннiсть
- •2.Гутництво
- •3. Гончарi
- •4.Останнiй кошовий
- •Повторення в кінці року
- •Зв’язне мовлення спiлкування I мовлення. Основнi правила спiлкування
- •Переказ тексту розповiдного характеру
- •Засновники Києва
- •Київське вiче
- •Материнськi сльози
- •Аналiз переказу. Види помилок (практично)
- •Стилi мовлення, сфери вживання кожного з них
- •Докладний переказ тексту наукового стилю (усний)
- •Єднiсть законiв розвитку природи
- •Дельфiни
- •Типи мовлення. Особливостi будови розповiдi
- •Докладний письмовий переказ тексту розповiдного характеру
- •Попеловий коржик
- •Чарiвний рушник
- •Гульнаринi сльози
- •Замiтка до стiнгазети
- •Пам’ятник Президентовi
- •Лист. Адреса
- •Ахмет III I запорожцi
- •Твiр-розповiдь на основi власного досвiду
- •Вечiр моєї родини
- •Особливостi будови опису
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами опису предмета
- •Романовi яблука
- •Блакитний алмаз
- •Київськi каштани
- •Особливостi опису тварини
- •Докладний переказ художнього тексту розповiдного характеру з елементами опису тварини Телиця
- •Михайлик
- •Роксолана
- •Особливостi будови елементарного роздуму
- •Орел I Черепаха
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами роздуму Про найцiннiше
- •Суд Соломона
- •Закопане золото
- •Усний переказ iз творчим завданням Черепаха
- •Козак Мамай
- •Як тигр кота захищав
- •Пiдготовка до твору-опису тварини за власним спостереженням у художньому стилi
- •Кабарга
- •Усний докладний переказ оповiдання
- •Носорiг
- •Зустрiч у степу
- •Твiр-оповiдання про випадок iз життя (усний)
- •Зайченя
- •Докладний переказ тексту з поєднанням рiзних типiв мовлення Карпатськi буки
- •Дерево миру
- •Тексти для контрольних переказiв Нессi
- •Зозулинi черевички
- •Кулики-сороки
- •Зустрiч
Уподiбнення приголосних звукiв
Прочитати. Схарактеризувати вимову приголосних у словах. Яка розбiжнiсть мiж вимовою i написанням слiв?
Джем, ґедзь, ходжу, ґава, ґудзик, Хвiртка, хвiст, Федiр, формула, зсунути, боротьба, легко, вокзал.
Прочитати. Виписати слова, в яких глухi та дзвiнкi приголоснi можуть у вимовi уподiбнюватись. Як перевiрити написання слiв з приголосними, що уподiбнюються? Зробити звуковий запис цих слiв.
Здається, й мала пташка, а кiгтi гострi. Далеко, та легко, а близько, та слизько. (Нар.творч.) Червона калино, чого в лузi гнешся? (I.Франко.)
Переписати слова, з’ясувати їх вимову та правопис. Зробити звуковий запис видiлених слiв.
Голубка, берiзка, подружка, везти, низько, пiдбiгти, змогти, полегкiсть, вокзал, рюкзак, анекдот, дьогтю, молотьба, просьба, лисичцi, овечцi, на пiднiжцi, гнiваєшся, вмиваєшся, переймаєшся, розпечений, розказаний, безшумний, зсохнути, зчистити.
Переписати, вставляючи на мiсцi крапок пропущенi букви. Позначити орфограми.
Ми..тiти, кi..тистий, ло..цi, дi..цi, до..цi, перемо..ти, поле..шення, ко..ьба.
Пояснювальний диктант.
У боротьбi гартується душа, здається iспит на звання людини. (Л.Соловйова.) Нашi предки колись задля краю свого труд важкий пiдiймали на плечi. (В.Самiйленко.) Мов одна велика казка весь Господнiй свiт. (Б.Лепкий.) Золотистою сережкою знову висне місяць над Дніпром (М. ситник.) Стоять собi дерева з червоними вiд сонця вершечками, стоять будинки з золотими шибками вгорi... (В.Винниченко.) Хата спiвала. Колядки змiшувалися з пiснями про воли круторогi. Пiсня дзвенiла в шибки. (За Г.Косинкою.)
Диктант з коментуванням.
Я Вiтчизну у спокої i в грозi люблю. (В.Сосюра.) Як достославна боротьба, пройшла над нивами сiвба. (М.Рильський.) Небо ставало сiре, тiльки на заходi ще горiла малинова смужка, як величезна скибка стиглого кавуна. (В.Винниченко.)
Спрощення в групах приголосних
Прочитати слова, назвати групи приголосних, у яких вiдбулося спрощення. Переписати, позначити орфограми.
Корисний, проїзний, тижневий, улесливий, щасливий.
Вiд поданих iменникiв утворити прикметники. Позначити орфограми. Назвати групи приголосних, в яких вiдбулось спрощення.
Кiлькiсть, якiсть, виїзд, тиждень, область, лестощi.
Вибiрковий диктант. Виписати слова, в яких вiдбулося спрощення.
Котиться в небi щасливий грiм, дощ розшептався у хвилях жита. (Я.Шпорта.) Проймає сеце й радісно щемить (М.Людкевич). Сонце пiдбилося вище i пригрiвало. (Г.Тютюнник.) За обрiєм зловiсним десь туман збирається важкий. (Ф.Мицик.) З-пiд гори в туманi розiслалась балка, простяглась по балцi з чумаками валка. (Я.Щоголев.)
Переписати прислiв’я, уставляючи пропущенi слова. Пiдкреслити слова, у яких вiдбулося спрощення.
Чесному всюди честь, хоч i пiд ... . Улесливий чоловiк гiрше ... : у вiчi ласкається, а поза очi кусається. Заздрiсний вiд чужого ... сохне. Корисливе серце завжди ... . Раннi пташки зеренця клюють, а ... слiзки ллють.
Народна творчість.
Для довiдок. Лавкою. Гадюки. Щастя. Кам’янiє. Пiзнi.
Словниковий диктант.
Вiсник, шелесне, зап’ястний, корисливий, хруснути, захисний, хвастнути, хвастливий, улесливий, цiлiсний, шiстнадцять, просланий, масний, шiстсот, жалiсний, контрастний, аванпостний.
Переписати, на мiсцi крапок уставляючи, де це потрiбно, букви.
I в щас..ливi й злi години ми для неї ж..вемо, на Вкраїнi й для Вкраїни будем жити й помр..мо... (В.Самiйленко.) Ой про нашу чес..ну славу буде мир гр..мiти. (П.Кулiш.) Побачу я свiй рiдний край i пiд пес..ливi шепоти осiннi спочину сер..цем на Вкраїнi... (С.Черкасенко.) Чес..на й терниста дорога до правди. (С.Тельнюк.) Контрас..ний - це рiзко прот..лежний у чомусь.
Записати слова, що вiдповiдають поданим значенням. Утворити вiд цих слiв прикметники. Пояснити написання утворених прикметникiв.
Вантаж для регулювання пiдйомної здатностi повiтроплавальних апаратiв. Передовий вiйськовий пост або ж пост охорони, виставлений у напрямку противника. Мiсцеве органiчне добриво, що його одержують з рiзних органiчних решток внаслiдок їх бiологiчного розкладання.
Для довiдок. Баласт. Аванпост (те саме, що й форпост). Компост.
Диктант з коментуванням.
На крилах радiсних вiтрiв спадає листя яворiв. (Г.Кривда.) Подався геть собi туман, i знов заслали квiти лан. (М.Фiлянський.) Не шелеснуть листям над самотнiм ганком в тишинi вечiрнiй ясени стрункi. (Д.Фалькiвський.) Ллє небо жовтня запiзнiлi сльози. (М.Дубович.) Спомин зайчиком перемайнувся крiзь пестливi й глузливi слова. (М.Доленго.)
Навчальний диктант. Пiдкреслити слова, у яких вiдбулося спрощення. Вказати вставнi слова.
Вiн високий, елегантний, хоч вороги, а може, просто заздрiснi люди називають його кiстлявим. Завжди щасливий прислужитися гарнiй царiвнi. З нею вiн уважний, облесливий, буває хвастливим. Але йому так хочеться сподобатись! Тому й розповiдає про свої доблеснi подвиги, про двобої з напасниками.
Нападають на нього ненависнi йому богатирi, всiлякi там Котигорошки. Якщо до царiвен вiн жалiсливий, то до наїзникiв буває безжалiсний. Нема чого вештатися сюди мало не щотижня!
Упiзнали? Звiсно, це Кощiй Безсмертний. Таким викохало його в нашiй уявi телебачення. Цей зловiсний казковий персонаж, мабуть, не такий вже й безнадiйний. Вiн має здоровий глузд i почуття гумору. Хiба цього мало? (100 сл.)