Позначення звукiв мовлення на письмi. Алфавiт. Спiввiдношення звукiв I букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї

У поданих словах назвати звуки та букви. Для чого слугують букви? Якi знаки письма, крiм букв, ви знаєте ? Якi бувають букви? Чому не можна сказати "голосна буква", "дзвiнка буква"?

Калина, хлiб, радiсть.

Назви мiст записати за алфавiтом.

Одеса, Черкаси, Харкiв, Запорiжжя, Сімферополь, Чернігів, Вiнниця, Донецьк, Полтава, Житомир, Херсон, Алушта, Дніпропетровськ, Ужгород, Львiв, Суми, Iвано-Франкiвськ, Тернопiль, Рiвне, Ялта, Київ, Чернівці, Миколаїв, Хмельницький, Луцьк, Харків, Луганськ.

Слова, що починаються з тiєї самої букви, записати в алфавiтному порядку. Перевiрити себе за орфографiчним словником.

Наталка, низовина, няньчити, небосхил, нульовий, Нестiр, наввипередки.

Записати в алфавiтному порядку назви п»яти вiдомих вам творiв лiтератури (кiнофiльмiв).

Переписати. У видiлених словах визначити кiлькiсть звукiв та кiлькiсть букв. Позначити в дужках пiсля слова.

Слово "буква" в усi слов’янськi (..б,..зв) мови прийшло вiд германцiв. У них слово означало букове дерево, а також дощечку (..б, ..хв.) з бука, на якiй накреслювались (..б,..зв.) письмена. У нас слово "буки" спочатку було назвою лiтери б, а пiзнiше будь-якої лiтери.

За А.Коваль.

Визначити кiлькiсть букв та звукiв у поданих словах.

День, льон, ягода, Юлiя, єдиний, їжа, їжаченя, яблуня, сюди, синє, джем, дзеркало, пiдземний, щит, щедрiсть.

Поданi слова записати в двi колонки: 1) слова, в яких кiлькiсть букв та звукiв однакова; 2) слова, в яких звукiв бiльше, нiж букв; 3) слова, в яких звукiв менше, нiж букв.

Їзда, швидкiсть, гудзик, пiдзаголовок, переджнивний, джерело, фойє, пуща, п’ятий, дзьоб, кiнь, Ньютон, надзвичайний, дзвiнок, плющ, плюш, бджола, сиджу, вiджити, єднiсть, гордiсть, людина, їдець.

Переписати, вставляючи замiсть крапок пропущенi букви. Пiдкреслити слова, в яких кiлькiсть букв та звукiв не збiгається.

Краєчок в..селки, як вишивку мами, рiчка полоще у хвилях бурхливих. (К.Мандрик.) З п..люсток роса, як сльоза зв..са. (В.Сосюра.) А от же пуп’янки у мене на столi сьогоднi розцвiли у хатньому т..плi. (М.Рильський.) Ва..кий ячмiнь м..довим вусом бджолу за лапку лоскотав. (М.Вiнграновський.) Відтоптався джміль по конюшині і м..дові відспівав жн..ва. (Л.Талалай.) Днiпро л..жав у б..регах чистим блакитним дзеркалом. (З.Тулуб.) Лезом точеним біля річки пер..дзвонює осока. (Д.Кононенко.)

Склад. Основнi правила переносу. Наголос

Поданi слова подiлити на склади. Вiд чого залежить кiлькiсть складiв у словi? Охарактеризувати кожний склад (закритий чи вiдкритий, наголошений чи ненаголошений).

Надiя, осiнь, дар, подарунок, переформувати, двадцяти- п’ятирiчний.

Записати слова, погрупувавши їх за кiлькiстю складiв. Зробити звуковий запис видiлених слiв.

Мрiя, глей, мережаний, операцiя, дзьоб, предковiчний, строк, Київ, Україна, життя, радiсть, смiх, щохвилини, схiд, далекосяжний, сузiр’я, сиджу, пiдземелля.

Вiдгадати загадки, вiдгадки записати. Записанi слова подiлити для переносу. Якi з них не можна переносити? Позначити наголос.

Бiла, як снiг, надутий, як мiх, лопатами ходить, а рогом їсть. Повзун повзе, сiмсот голок везе. Ноги, як лопати, хату поверх хати має, рахунок жабам знає. Уночi лiтає, вогнем миготить, а диму немає. В землі гулялося, на повiтрi розгулялося, в печi гартувалося, запахом своїм всiх приваблює. Без рук, без нiг, а всiх кладе на постiль.

Вiдгадки. Гуска, качка, лебiдь. Їжак. Лелека. Свiтлячок. Хлiб. Сон

Записати уривок з вiрша, подiливши слова на склади та позначивши мiсце наголосу.

Давно вже скошенi лани,

Стоять степи похило,

А в лiсi, в лiсi восени

Так любо ще, так мило.

На липах листя золоте

Трiпоче понад вами,

Неначе знову лiс цвiте

Осiннiми квiтками.

Ось жовтий лист на зайця впав,

I заєць стрепенувся,

Схопивсь, на заднi лапки став

I вбiк кудись метнувся.

Олександр Олесь.

Вибiрковий диктант. Одного разу учень написав оповiдання, Дав його прочитати товаришевi, той прочитав, неправильно наголошуючи деякi слова. Виписати слова, прочитанi з неправильним наголосом. Як їх слiд наголошувати? Зробити висновки про роль наголосу.

Серед стрiмких скель стояв високий лицарський замок. Його оточував глибокий рiв та земляний насип. Замок охороняли вправнi воїни, влучнi стрiлки. Дiстатися до палацу можна було вузькою дорогою. Пiднiматися нею було справжньою мукою. Дорога петляла мiж проваллями. Їхнє дно нагадувало страшне пекло.

Прочитати й пояснити значення слiв. Визначити, до яких частин мови вони належать. З двома з них скласти й записати речення.

Кругом - кругом, коси - коси, жили - жили, гори - гори, ворона - ворона, п’ята - п’ята, роботи - роботи.

У видiлених словах позначити мiсце наголосу. (Для зручностi подаємо слова з позначеним наголосом).

Парне катання, парне молоко. Пiдданий обробцi, пiдданий короля. Переносне значення, переносне приладдя. Нескладний пiдлiток, нескладний приклад. Вiдомiсть серед читачiв, вiдомiсть про виплату грошей. Географiчний атлас, блискучий атлас. Вправний електрик, колiр електрик.

Поданi слова записати за алфавiтом, позначивши мiсце наголосу. За потреби звернутися до орфоепiчного словника (або словника наголосiв). Якi слова мають подвiйний наголос?

Читання, запитання, завдання, помилка, апостроф, випадок, ненависть, асиметрiя, аргумент, документ, медикамент, арахiс, кiлометр, сантиметр, шофер, столяр, черговий, ненависть, одинадцять, дiалог, дефiс, вимова, ворота, Євангелiє.

Переписати речення. У видiлених словах поставити наголос.

Сади покрили землю. Тихi води оповивають городи й городи. (М.Рильський.) Струни настрою настрою на бадьорий юний лад. (В.Еллан.) Через край iз серця рiдне слово ллється. Оживи, козацька славо, у бандурних струнах, нехай серця звеселяться! (П.Кулiш.) Великому возові – велика й дорога. Дорога ложка до обіду. (Нар. творч.)