
- •Олександра Глазова
- •Передмова
- •Частини мови, основнi способи їх розпiзнавання. Iменник. Iменники, що означають назви iстот I неiстот. Велика буква I лапки в iменниках. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях
- •Прикметник. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях прикметників
- •Числiвник. Двi групи числiвникiв за значенням
- •Займенник. Особовi займенники
- •Дiєслово. Неозначена форма дiєслова. Не з дiєсловами
- •Дiєслово. Перша I друга дiєвiдмiни. Голоснi в особових закiнченнях дiєслiв. Правопис -шся, -ться в кiнцi дiєслiв
- •Прислiвник. Правопис вивчених прислiвникiв
- •Вiдомостi з синтаксису та пунктуацiї словосполучення. Головне I залежне слова у словосполученнi
- •Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом ( загальне ознайомлення)
- •Види речень за метою висловлювання (розповiднi, питальнi, спонукальнi). Окличнi речення. Роздiловi знаки в кiнцi речень
- •Головнi члени речення: пiдмет I присудок
- •Тире мiж пiдметом I присудком, вираженим iменником у називному вiдмiнку
- •Другоряднi члени речення: додаток, означення, обставина
- •Речення з однорiдними членами. Кома мiж однорiдними членами
- •Узагальнювальне слово перед однорiдними членами речення. Двокрапка пiсля узагальнювального слова
- •Звертання. Роздiловi знаки при звертаннi
- •Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами; виділення їх на письмі комами
- •Як писати лист
- •Складнi речення з безсполучниковим
- •I сполучниковим зв’язком. Кома між простими реченнями, що входять у складне
- •Пряма мова. Роздiловi знаки при прямiй мовi
- •Дiалог. Тире при дiалозi
- •Фонетика. Орфоепія. Графiка. Орфографiя звуки мовлення. Голоснi та приголоснi звуки
- •Приголоснi твердi й м’якi, дзвiнкi й глухi; вимова звукiв, що позначаються буквами г та ґ
- •Позначення звукiв мовлення на письмi. Алфавiт. Спiввiдношення звукiв I букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї
- •Склад. Основнi правила переносу. Наголос
- •Голоснi наголошенi й ненаголошенi, їх вимова й позначення на письмi. Ненаголошенi е, и, о в коренях слiв
- •Уподiбнення приголосних звукiв
- •Спрощення в групах приголосних
- •Основнi випадки чергування у - в, I - й
- •Позначення м’якостi приголосних на письмi буквами ь, I, є, ю, я
- •Сполучення йо, ьо
- •Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слiв з апострофом
- •Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збiгу однакових приголосних звукiв
- •Написання слiв iншомовного походження
- •Лексикологiя лексичне значення слова. Ознайомлення з тлумачним словником
- •Однозначнi та багатозначнi слова
- •Уживання багатозначних слів у прямому I переносному значеннях
- •Групи слiв за значенням. Синонiми, антонiми, омонiми
- •Будова слова. Орфографiя спiльнокореневi слова I форми слова. Основа слова I закiнчення змiнних слiв.
- •Значущi частини слова
- •Найголовнiшi випадки чергування приголосних звукiв
- •Вимова I написання префiксiв з-(зi-, с-)
- •Вимова I написання префiксiв роз-, без-
- •Префiкси пре-, при-, прi-
- •Зеленi свята
- •Словотвір. Орфографія змiнювання I творення слiв
- •Основнi способи словотворення в українськiй мовi
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв з суфiксом -ин(а) вiд прикметникiв
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв I прикметникiв, що мають буквосполучення -чн-(-шн-)
- •Змiни приголосних при твореннi прикметникiв
- •Сполучнi о, е в складних словах
- •Написання разом I через дефiс слiв з пiв-
- •Дефiс у складних словах
- •Творення I правопис складноскорочених слiв
- •Українська гостиннiсть
- •2.Гутництво
- •3. Гончарi
- •4.Останнiй кошовий
- •Повторення в кінці року
- •Зв’язне мовлення спiлкування I мовлення. Основнi правила спiлкування
- •Переказ тексту розповiдного характеру
- •Засновники Києва
- •Київське вiче
- •Материнськi сльози
- •Аналiз переказу. Види помилок (практично)
- •Стилi мовлення, сфери вживання кожного з них
- •Докладний переказ тексту наукового стилю (усний)
- •Єднiсть законiв розвитку природи
- •Дельфiни
- •Типи мовлення. Особливостi будови розповiдi
- •Докладний письмовий переказ тексту розповiдного характеру
- •Попеловий коржик
- •Чарiвний рушник
- •Гульнаринi сльози
- •Замiтка до стiнгазети
- •Пам’ятник Президентовi
- •Лист. Адреса
- •Ахмет III I запорожцi
- •Твiр-розповiдь на основi власного досвiду
- •Вечiр моєї родини
- •Особливостi будови опису
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами опису предмета
- •Романовi яблука
- •Блакитний алмаз
- •Київськi каштани
- •Особливостi опису тварини
- •Докладний переказ художнього тексту розповiдного характеру з елементами опису тварини Телиця
- •Михайлик
- •Роксолана
- •Особливостi будови елементарного роздуму
- •Орел I Черепаха
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами роздуму Про найцiннiше
- •Суд Соломона
- •Закопане золото
- •Усний переказ iз творчим завданням Черепаха
- •Козак Мамай
- •Як тигр кота захищав
- •Пiдготовка до твору-опису тварини за власним спостереженням у художньому стилi
- •Кабарга
- •Усний докладний переказ оповiдання
- •Носорiг
- •Зустрiч у степу
- •Твiр-оповiдання про випадок iз життя (усний)
- •Зайченя
- •Докладний переказ тексту з поєднанням рiзних типiв мовлення Карпатськi буки
- •Дерево миру
- •Тексти для контрольних переказiв Нессi
- •Зозулинi черевички
- •Кулики-сороки
- •Зустрiч
Фонетика. Орфоепія. Графiка. Орфографiя звуки мовлення. Голоснi та приголоснi звуки
Прослухати слова. Якими звуками вони рiзняться?
син - сон
вулики - волики
сила - мила
казан - качан
луг – лук
погана - догана
гнiт - rнiт
Прослухати пари слiв. Як замiна одного звуку iншим змiнила значення слова?
Гриб - грип, жити - жати, грати - брати, гай - рай.
У поданих словах замiнити окремi звуки так, щоб утворилися новi слова.
Пiч, кора, рiк, гуля, каша, пирiг.
Додаючи або вiднiмаючи один звук на початку або в кiнцi слова, утворити iнше слово.
Курок, пора, буквар, пара, окомiр, рука.
Переписати, на місці крапок уставляючи пропущену букву. Який звук позначає буква? Як впливає заміна звуку на значення слова?
І. Біг л..сок у л..сок, ніс в торбині колосок. (В.Ладижець.) Сердитий вітер після ..ливи трусив щосили вишню й ..ливу. (А.Качан.) Бук бундючивсь перед ..убом, тряс над ..убом бурим ..убом. (В.Ладижець.) Поміняв ..ило на ..ило. Женяться не на ..ік, а на ..ік. Комусь як ..олото, а комусь як ..олото. Не слухав ..ата, то послухаєш ..ата (Нар.творч.)
ІІ. Хто на п..ріг, тому п..ріг, а хто від порогу, тому щаслива дорога (Нар.творч). ..ілка з ..ілки радо – стриб! Біля гр..ба – білий гр..б. Біля нього ще гр..би, грабельками хоч греби. (Л.Куліш-Зіньків.) Гнат під сміх усього класу вивів крейдою, що к..т в морі плаває, а ласий до мишей і сала к..т. (Є.Бандуренко.)
У поданих словах назвати звуки голоснi та приголоснi.
Мати, школа, книга, домiвка, кiмната.
Поданi слова записати в двi колонки: у першу тi, що починаються з приголосного, у другу - з голосного.
Батько, орел, аркуш, око, небесний, учитель, вулиця, мiський.
Замiнивши голосний звук, утворити нове слово.
Рiчка, липа, село, сад.
Перегрупувавши приголоснi звуки, утворити новi слова.
Городи, лiто, ручка, рамка.
Пояснювальний диктант. У видiлених словах назвати звуки голоснi та приголоснi.
Зоре моя вечiрняя, зiйди над горою, поговорим тихесенько в неволi з тобою. Розкажи, як за горою сонечко сiдає, як у Днiпра веселочка воду позичає. Як широка сокорина вiти розпустила... А над самою водою верба похилилась...
Т.Шевченко.
Приголоснi твердi й м’якi, дзвiнкi й глухi; вимова звукiв, що позначаються буквами г та ґ
Вимовити звуки, якими вiдрiзняються слова.
Син - синь, лаз - лазь, рад - ряд, сад - сядь.
До поданих дiбрати слова, якi вiдрiзняються парним м’яким звуком твердому приголосному звуку.
Лук, стан, сiл,
Переписати, вставляючи пропущенi букви. У видiлених словах назвати спочатку твердi, потiм м’якi та пом’якшенi приголоснi.
Т..хесенький вечiр на землю спадає, i сонце сiдає в т..мнесенький гай. Ой сонечко ясне! Невже ти втомилось? Чи ти розгнiвилось? Iще не лягай! (В.Самiйленко.) В..чiрнє сонце! Дякую за день! (Л.Костенко.)
У поданi слова вставити по черзi букви, поданi в дужках. Пояснити, як змiнюється значення слiв. Охарактеризувати звуки, що позначаються поданими в дужках буквами.
Кi(з,с)ка, ка(з,с)ка, га(д,т)ка, гру(б,п)ка, ве(з,с)ти.
Пояснювальний диктант. Вказати звуки, якими різняться виділені слова. Охарактеризувати ці звуки.
Хвалився-вихвалявсь Захар, який в нього чорний загар. Запитав у Зіни Гліб: «Звідкіля береться хліб?» Розвела руками Зіна: «Звідкіля ж? Із магазину!» (Є.Бандуренко.) Гава дуже любить каву – чорна гава чорну каву. (О.Орач.)
Записати поданi слова в двi колонки: в першу тi, що починаються на дзвiнкий, в другу - на глухий.
Берег, порада, липа, кора, роса, хор, море, золото, скарб, шелест, гудзик, журба, тiнь, факт, день.
Диктант з коментуванням. У видiлених словах назвати приголоснi дзвiнкi та глухi, твердi та м’якi.
У тiм лузi явiр зелененький, пiд явором коник вороненький, а на конi козак молоденький. Сидить же вiн, на скрипочку грає, струна струнi стиха промовляє. Чорна хмара вгорi зашумiла, а в козака шабля задзвенiла.
Народна творчість.
Прочитати. Звернути увагу на вимову звукiв г та ґ у видiлених словах.
Браття, бандури i кобзи берiть, будемо грати... Ще вчора йшли вони за ґрати, терпiли мовчки глум катiв. (Олександр Олесь.) Гнiт мовчання розчавлює простiр. (Г.Вiвчар.) Христя засвiтила невеличкий каганець. Пiдслiпо чадiючи на всю хату, горiв його ґнiт. (Панас Мирний.)
Вибiрковий диктант. Виписати слова зі звуком ґ.
Нарядилася, як пава, а кричить, як ґава. Насмiялась ворона з грака, роздивилась - сама така. Свого не хвали, чужого не гудь. Безрогий вiл i ґулею б’є. Що за галас галасає? Мати сина викликає. Ой, ґвалт! Сама в хатi - не дам ради й кошенятi!
Народна творчість.
Розподiльний диктант. Слова з г та ґ записати в двi колонки.
Горох, ґедзь, ґатунок, груша, гусiнь, густий, ґрунтiвка, гусеня, ґнотик, гуркiт, ґумка, губа, ґратований.
Записати слова, що вiдповiдають поданим значенням. 2 - 3 слова ввести у самостiйно складенi речення (усно).
Верхнiй шар земної кори, на якому розвиваються рослини. Вишневий клей. Вада, недолiк. Сорт виробу за якiсними ознаками. Прибудова з площадкою i схiдцями перед входом у будинок. Дитяча iграшка у виглядi кола або кулi на осi, яка при швидкому обертаннi утримується у вертикальному положеннi.
Для довiдок. Ґрунт. Ґлей. Ґандж. Ґатунок. Ґанок. Дзиґа.
Пояснювальний диктант.
Не вечiр ще, та день мов пригаса. У мряцi тане ґелґання гусине... I все це, друзi, провесна й краса. (М.Рильський.) Мати сивенька угледiла сина на ґанку, наче завмерла, схопилася за оберiг. (О.Лупiй.)