
- •Олександра Глазова
- •Передмова
- •Частини мови, основнi способи їх розпiзнавання. Iменник. Iменники, що означають назви iстот I неiстот. Велика буква I лапки в iменниках. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях
- •Прикметник. Голоснi у вiдмiнкових закiнченнях прикметників
- •Числiвник. Двi групи числiвникiв за значенням
- •Займенник. Особовi займенники
- •Дiєслово. Неозначена форма дiєслова. Не з дiєсловами
- •Дiєслово. Перша I друга дiєвiдмiни. Голоснi в особових закiнченнях дiєслiв. Правопис -шся, -ться в кiнцi дiєслiв
- •Прислiвник. Правопис вивчених прислiвникiв
- •Вiдомостi з синтаксису та пунктуацiї словосполучення. Головне I залежне слова у словосполученнi
- •Речення, його граматична основа. Речення з одним головним членом ( загальне ознайомлення)
- •Види речень за метою висловлювання (розповiднi, питальнi, спонукальнi). Окличнi речення. Роздiловi знаки в кiнцi речень
- •Головнi члени речення: пiдмет I присудок
- •Тире мiж пiдметом I присудком, вираженим iменником у називному вiдмiнку
- •Другоряднi члени речення: додаток, означення, обставина
- •Речення з однорiдними членами. Кома мiж однорiдними членами
- •Узагальнювальне слово перед однорiдними членами речення. Двокрапка пiсля узагальнювального слова
- •Звертання. Роздiловi знаки при звертаннi
- •Ознайомлення з найбільш уживаними вставними словами; виділення їх на письмі комами
- •Як писати лист
- •Складнi речення з безсполучниковим
- •I сполучниковим зв’язком. Кома між простими реченнями, що входять у складне
- •Пряма мова. Роздiловi знаки при прямiй мовi
- •Дiалог. Тире при дiалозi
- •Фонетика. Орфоепія. Графiка. Орфографiя звуки мовлення. Голоснi та приголоснi звуки
- •Приголоснi твердi й м’якi, дзвiнкi й глухi; вимова звукiв, що позначаються буквами г та ґ
- •Позначення звукiв мовлення на письмi. Алфавiт. Спiввiдношення звукiв I букв. Звукове значення букв я, ю, є, ї
- •Склад. Основнi правила переносу. Наголос
- •Голоснi наголошенi й ненаголошенi, їх вимова й позначення на письмi. Ненаголошенi е, и, о в коренях слiв
- •Уподiбнення приголосних звукiв
- •Спрощення в групах приголосних
- •Основнi випадки чергування у - в, I - й
- •Позначення м’якостi приголосних на письмi буквами ь, I, є, ю, я
- •Сполучення йо, ьо
- •Правила вживання м’якого знака
- •Правила вживання апострофа. Правильна вимова та написання слiв з апострофом
- •Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних та збiгу однакових приголосних звукiв
- •Написання слiв iншомовного походження
- •Лексикологiя лексичне значення слова. Ознайомлення з тлумачним словником
- •Однозначнi та багатозначнi слова
- •Уживання багатозначних слів у прямому I переносному значеннях
- •Групи слiв за значенням. Синонiми, антонiми, омонiми
- •Будова слова. Орфографiя спiльнокореневi слова I форми слова. Основа слова I закiнчення змiнних слiв.
- •Значущi частини слова
- •Найголовнiшi випадки чергування приголосних звукiв
- •Вимова I написання префiксiв з-(зi-, с-)
- •Вимова I написання префiксiв роз-, без-
- •Префiкси пре-, при-, прi-
- •Зеленi свята
- •Словотвір. Орфографія змiнювання I творення слiв
- •Основнi способи словотворення в українськiй мовi
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв з суфiксом -ин(а) вiд прикметникiв
- •Змiни приголосних при твореннi слiв:
- •Iменникiв I прикметникiв, що мають буквосполучення -чн-(-шн-)
- •Змiни приголосних при твореннi прикметникiв
- •Сполучнi о, е в складних словах
- •Написання разом I через дефiс слiв з пiв-
- •Дефiс у складних словах
- •Творення I правопис складноскорочених слiв
- •Українська гостиннiсть
- •2.Гутництво
- •3. Гончарi
- •4.Останнiй кошовий
- •Повторення в кінці року
- •Зв’язне мовлення спiлкування I мовлення. Основнi правила спiлкування
- •Переказ тексту розповiдного характеру
- •Засновники Києва
- •Київське вiче
- •Материнськi сльози
- •Аналiз переказу. Види помилок (практично)
- •Стилi мовлення, сфери вживання кожного з них
- •Докладний переказ тексту наукового стилю (усний)
- •Єднiсть законiв розвитку природи
- •Дельфiни
- •Типи мовлення. Особливостi будови розповiдi
- •Докладний письмовий переказ тексту розповiдного характеру
- •Попеловий коржик
- •Чарiвний рушник
- •Гульнаринi сльози
- •Замiтка до стiнгазети
- •Пам’ятник Президентовi
- •Лист. Адреса
- •Ахмет III I запорожцi
- •Твiр-розповiдь на основi власного досвiду
- •Вечiр моєї родини
- •Особливостi будови опису
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами опису предмета
- •Романовi яблука
- •Блакитний алмаз
- •Київськi каштани
- •Особливостi опису тварини
- •Докладний переказ художнього тексту розповiдного характеру з елементами опису тварини Телиця
- •Михайлик
- •Роксолана
- •Особливостi будови елементарного роздуму
- •Орел I Черепаха
- •Докладний переказ тексту розповiдного характеру з елементами роздуму Про найцiннiше
- •Суд Соломона
- •Закопане золото
- •Усний переказ iз творчим завданням Черепаха
- •Козак Мамай
- •Як тигр кота захищав
- •Пiдготовка до твору-опису тварини за власним спостереженням у художньому стилi
- •Кабарга
- •Усний докладний переказ оповiдання
- •Носорiг
- •Зустрiч у степу
- •Твiр-оповiдання про випадок iз життя (усний)
- •Зайченя
- •Докладний переказ тексту з поєднанням рiзних типiв мовлення Карпатськi буки
- •Дерево миру
- •Тексти для контрольних переказiв Нессi
- •Зозулинi черевички
- •Кулики-сороки
- •Зустрiч
Дiалог. Тире при дiалозi
Прочитати. Скiльки осiб бере участь у кожнiй з розмов? Прочитати за особами. Пояснити роздiловi знаки.
І. - Мамо, ти пам’ятаєш ту вазу, яка переходить в нашiй родинi з поколiння до поколiння?
- Звiсно, пам’ятаю. А що?
- Моє поколяння щойно її розбило...
За В.Корецькою
ІІ. - Грицю, ти зiзнався вдома, що одержав двiйку?
- Зiзнався.
- Ну то й що?
- Нiчого. Вдома нiкого не було.
В.Слюсар.
ІІІ. - Ой дiвчино, серце моє,
Чи пiдеш ти за мене?
- Не пiду я за тебе -
Нема хати у тебе!
- Пiдем, серце, в чужую,
Поки свою збудую.
- Постав хату з лободи,
А в чужую не веди!
Чужа хата такая,
Як свекруха лихая,
Хоч не лає,так бурчить,
А все ж вона не мовчить!
Народна творчість.
Прочитати текст за особами. Звернути увагу на iнтонацiю. Вказати пряму мову, реплiки дiалогу та слова автора. Пояснити роздiловi знаки.
Одлiтали всi ластiвки рядочками
Та кликали ластiвочку: "Лети з нами!"
- Ой як менi летiтоньки аж за море,
Коли одно ластiв’ятко в мене хворе...
- Як ти свого ластiв’ятка не покинеш,
Ми полетим у вирiї, а ти згинеш!
- Почекайте, подружечки, на тiй гiлцi,
Вiзьму зворе ластiв’ятко я на крильцi...
То не бiдна ластiвочка з ластiв’ятком,
Ой, то мати мандрувала iз дитятком...
О.Колесса.
Записати, розставляючи пропущенi роздiловi знаки. Прочитати за особами, правильно iнтонуючи.
Батько запитав у сина
Як у тебе справи з географiєю
З географiї я найсильнiший в класi вiдповiв син
Молодець якщо справдi так
Це так тату я завжди з учительської приношу в клас великий глобус
Пояснювальний диктант. До якого стилю слiд вiднести поданий дiалог? З якою метою письменники використовують усвоїх творах розмовно-побутовий стиль?
Недалеко трiснула крига.
- Чуєш? - питає Петро.
- Чую.
- А знаєш, що воно?
- Нi.
- Це щука хвостом лiд розбиває.
- То в неї такий хвiст?
- Як залiзо! Це зараз невелика вдарила, а буває, як махне, так i виб’є ополонку, а з неї отакенний хвостище прогляне. Iнодi рибалка i вихоплює щуку за хвiст на берег.
Рiчка знову затрiщала за верболозами. Там теж ударила хвостом щука.
За М.Стельмахом.
Скласти i розіграти діалог, який мiг би вiдбутися мiж двома товаришами (або однокласниками) пiсля того, як один з них повернувся з риболовлі. У якому стилi ви складатимете дiалог? Записати його. Пояснити роздiловi знаки.
Переписати текст, почленувавши на речення, у виглядi дiалогу. Пояснити роздiловi знаки. Прочитати за особами.
Мамо я уже великий добре синку що ж по тому йду на Буг ловити рибку щуку принесу додому ти великий для порядку спершу нiж гуляти сину прополи цибулi грядку i сходи до магазину забаганки син притлумив дивиться з-пiд брiв на неньку каже я вже передумав мамо я iще маленький
В.Василашко.
Вiльний диктант. Викласти змiст народного анекдота, використавши дiалог. До записаного тексту дiбрати заголовок.
Овочiвник i котляр проходили повз город.
- Дивися, якi великi головки капусти! - каже котляр.
- Знайшов, з чого дивуватися. Я одного разу виростив таку головку капусти, як дiм,- вiдказує овочiвник.
- Може бути. А я одного разу зробив такий великий котел, як клуб.
Засмiявся овочiвник:
- Який ти хвалько! Говориш неправду i навiть не червонiєш! I в брехнi знай мiру! Навiщо потребен такий здоровенний котел?
- Я хотiв зварити твою головку капусти.
Народна творчість.