Пряма мова. Роздiловi знаки при прямiй мовi

Прочитати речення, правильно їх iнтонуючи. Визначити слова автора та пряму мову. Пояснити вживання роздiлових знаків.

Дiд учив: "Бережися ганьби! Ми козацького чесного роду". Дiд учив: "Батькiвщину люби, Україну в годину й негоду!" (С.Литвин.) "Не кидайсь хлiбом, вiн святий!"- в суворостi ласкавiй, бувало, каже дiд старий малечi кучерявiй. (М.Рильський.) "Не хлiбом єдиним" - резоннi слова. Та я пам’ятаю, бабуся казала: "Як хлiб на столi, не болить голова." Й окрайчиком хлiба внучат частувала. (Л.Паниченко.)

Переписати спочатку речення з прямою мовою, що стоїть пiсля слiв автора, потiм речення, у якому пряма мова стоїть перед словами автора. Пояснити роздiловi знаки.

Їхав козак на вiйноньку, сказав: "Прощай, дiвчинонько!" "Дай менi, милостива панi, насамкiнець люльку докурити!"- сказав запорожець Смертi. (Нар.творч.) "Рiжте! Бийте!"- на фортецi кричить Гамалiя. (Т.Шевченко.) Ой спiвав я, вiщував я: "За малу годину оживить живеє слово рiдну Україну". (П.Кулiш.)

*Попереджувальний диктант.

Проводжає сина мати і шепоче: «Мужній будь». (В.Сосюра.) «Синку, кріпися!» - мені ти твердила. (І.Франко.) Питала ласкаво: «Чом, синку, ти зблід?» (Є.Плужник.) «Куди це ви, мамо?» - сполохано кинулись діти. (Б.Олійник.) А мати вмовляє гірко: «Та годі вже, годі, доню!» (Г.Світлична.) Мовлю нечутно, самими губами: «Хочу додому, хочу до мами!» (П.Осадчук.)

Пояснювальний диктант.

І. Раз їде пан. Доїжджає до рiчки, а там пастушок пасе овечок. От пан i питає його: "Скiльки у тебе овець? Чи далеко до села? Чи рiчка ця глибока? Як тебе звуть?" Той пастушок i каже йому: "Сiмсот, сiм миль, по колiна, Мартин".

Народна творчість.

ІІ. "Таки ми витягли!"- сказав Комар Волам, що витягли вози з багна з снопами. (Левко Боровиковський.) Коник плаче, серце млiє, кинувсь вiн до Мурав’я: "Дядьку, он зима бiлiє! От тепер же згину я!" (Л.Глiбов.) "Навiщо нам ворогувати?"- казали до Овець Вовки. (Б.Грiнченко.) Сiв Горобець i скаргу пише в суд: "Вiд Солов’я життя менi немає..." Жалiлася Свиня: "Нiяк не зрозумiю, за що так люди хвалять Солов’я! Адже вiн навiть хрюкати не вмiє!" (В.Симоненко.) "Коханий мiй! Чи ж я тобi не люба?"- присватувалась Лисина до Чуба. (Г.Гайовий.)

Диктант з коментуванням. Накреслити схеми речень.

I схвильованая нива квилить з вiтром: "Буде злива!" (С.Черкасенко.) "Я сердитий, та не дуже",- мiсяць грудень очi мружить. (Т.Коломiєць.) «Що снилось, мамо?» - запитав я. «Весна», - вона відповіла (В.Гей). Ходив рак сiм рокiв по воду, прийшов додому, став через порiг перелазить, розлив та й каже: "Отак чорт скору роботу бере!" (Нар.творч.)

Продовжити прислiв’я прямою мовою. Пояснити роздiловi знаки.

Залiз кiт на сало та й кричить: "...". Раз на вiку трапилось черв’яку на моркву залiзти, то вiн каже:"...". Сам лежить у калюжi, а кричить:"...". Казав овес:"...". Казав ячмiнь:"..". Гречка каже:"...".

Довідка. Мало! Я вище всiх! Не бризкай! Сiй мене в болото, буду я золото! Кинь мене в грязь, то будеш князь! А мене хоч в золу, аби в пору.

Перебудувати поданi речення на речення з прямою мовою, перебудовані речення записати. Пояснити роздiловi знаки.

Хвалилась вiвця, що в неї хвiст як у жеребця. Хвалилась калина, що з медом солодка. Казав хрiн, що вiн добрий з м’ясом. А м’ясо каже, що воно й без хрону добре. Хвастала кобила, що з возом горшки побила.

Народна творчість.

Переписати, розставляючи пропущенi роздiловi знаки. Прочитати, правильно iнтонуючи речення.

Говорять якось поляки запорожцям Ми от воюємо завжди за честь а ви за грошi Чого кому бракує той за те воює вiдповiдають козаки

Народна творчість.

Навчальний диктант.

Як вiдрiзнити майбутнього винахiдника вiд вiйськового, а природженого фiзика вiд лiрика? Поставити перед водоспадом. Лiрик скаже: " Яка краса!" "Яка сила!"- промовить фiзик.

Коли Федiр Пiроцький побачив водоспад, вiн був уражений. Дивився на водяну лавину й мiркував: "Працює, як тисяча силачiв! От би цю силу на завод!" Сила водоспаду могла оживити машини й верстати, полегшити працю людини.

Свої мiркування молодий фiзик виклав у виглядi проекту. Це була цiлком нова на той час iдея водяної електростанцiї.

Iдея була помилковою, але саме ця помилка допомогла вченому винайти трамвай.

Найперший трамвай було збудовано в Києвi 1892 року. (За Л.Сапожниковим; 94 сл.)