Звертання. Роздiловi знаки при звертаннi

Прочитати. Вказати слова, якi називають того, до кого звертаються з мовленням. Ще раз прочитати речення, правильно їх iнтонуючи.

Нене, як в серці щемить! (А.Листопад). Повертайся скоріше, сину! (В.Матвієнко).

Вибiрковий диктант. Виписати звертання, з»ясувати, якою частиною мови їх виражено. У формі якого відмінка поставлено іменники? Визначити звертання непоширенi й поширенi.

Розпрягайте, хлопці, коні та лягайте спочивать (Нар.творч.) Повій, вітре, на Вкраїну (С.Руданський). Чому в тебе, дівчино, очі чорнесенькі? (Нар.творч.) Скажи мені правду, мій добрий козаче! (О.Афанасьєв-Чужбинський). Чи чула ти, дівчинонько, як я тебе кликав? Ой коню мій вороненький, а де ж мій син молоденький? (Нар.творч.) Де ти бродиш, моя доле? (С.Писаревський). Ой не світи, місяченьку, не світи нікому (Нар.творч.) Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т.Шевченко).

Переписати. З’ясувати місце звертання в реченні. Накреслити схеми речень. Пояснити вживання розділових знаків.

• Мамо, я хочу поговорити з вами. (А.Малишко.)

• На зорі мене, мамо, збуди! (Д.Головко.)

• Заспівай мені, мамо! (Б.Списаренко.)

Переписати, розставляючи роздiловi знаки. Звертання пiдкреслити. Чи є звертання членом речення? Пояснити.

Не хилися явороньку ти ще зелененький! Не журися козаченьку ти ще молоденький! Не стелися хрещатий барвiнку по крутiй горi! Держись Хома iде зима. Засмiйсь Матвiйку дам копiйку. Не лiтай вороно у чужi хороми. Язиче язиче лихо тебе миче! Тiльки те й робиш, що людей гробиш.

Народна творчість.

Записати народнi прислiв’я, на мiсцi крапок уставляючи вибрані з довідки звертання. Поставити роздiловi знаки, пояснити їх вживання.

Про мене ... хай усi коло мене, аби я зверху. Посидь ...бо ще рано. ... гречку сiй як хочеш кашу їсти. Хоч i глевко а ти їж ... . Їж ... мати ще пiдкине.

Довідка: Семене; Уляно; Мусiй; Левку; Мартине.

Перебудувати речення так, щоб видiленi словосполучення виступали в ролi звертань. Перебудовані речення записати.

Скiльки краси в моєму коханому мiстi! Особливо милi нам вулицi нашого дитинства.

Скласти з поданими словами по два речення так, щоб у першому слово було пiдметом, а в другому - звертанням

Україна, зоря, Київ

Пояснювальний диктант.

Пошли мені, доле, терпіння. (Г.Тарасюк.) Ти бiжи, бiжи, досадо, не вертай до хати. (В.Симоненко.) Зiйди, нiчко, тихо, сховай усе лихо. (Б.Грiнченко.) Як зрiднився я з тобою, як ти горнешся до мене, тихий часе надвечiрнiй! (М.Рильський.)

Диктант з коментуванням.

І куди ця стежка тебе виведе, матінко? (М.Ситник.) Ходiмо, братове! Чекає осiння дорога. (П.Гiрник.) Повiй, вiтре тихесенький, з-за синього моря та принеси в Україну козацькую волю! (О.Кониський.) Не блукай, дитино! Через Україну, через нашу хату вже качки летять (М.Ткач.) Вітайте, друзі! Я скорив іще одну вершину, розв’язав іще одну проблему (Б.Мамайсур.)

Навчальний диктант.

Здрастуй, рiдний Києве мiй! Я люблю тебе гарячою синiвською любов’ю. Роки, десятирiччя й вiки спливають перед нами на хвилях Славути. Вони залишають нащадкам легенди. Я люблю тебе, сивобородий дiдугане, хоробрий нестарiючий лицарю, за твою вiчнiсть, за нев’янучу молодiсть, за величну долю.

За I.Цюпою.