- •Розділ 1. Вікова психологія предмет, завдання і методи вікової та педагогічної психології
- •1. Предмет і завдання вікової та педагогічної психології.
- •2. Біхевіорізм (Дж.Уотсон, Дж. Годфруа, к.Флейк-Хобсон, б.Скіннер).
- •3. Гуманістична психологія (к. Роджерс, а. Маслоу, в.Франкл, с. Сатір, ш. Бюлер)
- •5. Психологія відношень (в.М.Мясищев)
- •3. Методи вікової та педагогічної психології.
- •Проблема психічного розвитку особистості в онтогенезі
- •3. Розвиток пізнавальної сфери дитини до вступу до школи
- •Розвиток спілкування дитини перших семи років життя з ровесниками
- •5. Особливості розвитку моторики та діяльності дитини до вступу до школи.
- •6. Становлення особистості дитини в перші роки життя.
- •Особливості розвитку емоційної сфери особистості
- •Психічний розвиток і формування особистості молодшого школяра
- •1. Загальна характеристика початкового періоду шкільного життя дитини.
- •2. Психологічна характеристика готовності та адаптації дитини до навчання в школі.
- •3. Розвиток пізнавальних процесів у молодших школярів
- •4. Навчальна діяльність молодших школярів.
- •5. Особливості спілкування молодших школярів.
- •6. Розвиток особистості в молодшому шкільному віці.
- •Психологічні особливості підліткового віку
- •1. Місце підліткового періоду в загальному процесі індивідуального розвитку.
- •2. Анатомо-фізіологічна перебудова організму підлітка та її вплив на його психологічні особливості й поведінку.
- •3. Перебудова навчальної діяльності. Розвиток пізнавальних процесів.
- •4. Спілкування як провідний вид діяльності підлітка.
- •5. Психологічні особливості розвитку особистості у підлітковому віці.
- •Психологічні особливості старшокласника
- •Психологія важкої дитини
- •3. Особливості педагогічної запущеності дошкільнят і молодших школярів.
- •1. Поняття научіння, навчання, учіння.
- •Психологія виховання і самовиховання як цілеспрямованого процесу формування особистості
- •2. Психологічні механізми формування особистості
- •Психологічні механізми.
- •Психологія педагогічної діяльності і особистості вчителя
- •Список використаної літератури
5. Психологія відношень (в.М.Мясищев)
Основою особистості є індивідуально-цілісна система її суб'єктивно-оцінних ставлень до дійсності. В. М. Мясищев зазначає, що психологічне ставлення – це цілісна система індивідуальних, вибіркових і свідомих зв'язків особистості з різними сторонами дійсності. Діяльність і поведінка однієї й тієї ж особистості кожного конкретного моменту визначаються її ставленням до різних сторін дійсності, видами ставлення, які випливають з історії розвитку особистості, з усієї об'єктивної суспільно-історичної дійсності. Питання про розвиток людини нерозривно пов'язане з формуванням її видів ставлення. Виховання є процесом взаємодії вихователя і вихованця. Взаємовідносини, що існують між ними, відіграють істотну роль у процесі взаємодії та разом з тим є результатом цієї взаємодії.
Діяльність (гра, навчання, праця) для формування основних психічних властивостей, які є моральною основою особистості, може бути і нейтральним процесом, якщо між її учасниками не організовані ставлення (відносини, що вимагають взаємодопомоги, співробітництва).
3. Методи вікової та педагогічної психології.
Вікова та педагогічна психологія як галузь психологічної науки використовує комплекс загальноприйнятих методів дослідження сучасної психології. Так, із загальної психології у вікову перейшли всі методи, що використовуються для вивчення когнітивних процесів і особистості. Із соціальної – методи, за допомогою яких вивчається міжособистісні відносини в різних дитячих групах, а також взаємовідносини між дітьми і дорослими. Усі ці методи адаптовані до віку дитини.
Класифікація методів вікової та педагогічної психології.
За метою і завданнями дослідження:
1) описові (не експериментальні):
спостереження;
бесіда;
анкета;
вивчення продуктів діяльності;
2) діагностичні (вимірювальні):
— тести;
3) пояснювальні (експериментальні):
природний експеримент;
моделюючий експеримент;
лабораторний експеримент;
4) перетворюючі (формуючі):
навчаючий експеримент;
виховуючий експеримент.
За організацією дослідження:
поздовжній зріз (лонгітюдний метод) – дослідження одних і тих самих дітей упродовж тривалого періоду;
поперечний зріз – дослідження проводиться на окремих і різних за віком групах дітей. Мета – дослідження особливостей даного моменту формування психіки;
комплексне дослідження – використання і поперечних, і поздовжніх зрізів різними дослідниками.
Специфіка предмета психолого-педагогічних досліджень у віковій і педагогічній психології породжує модифікацію у використанні окремих методів. Так, спостереження часто проводиться як щоденні записи (щоденники матері) – послідовна фіксація фактів, що свідчать про психічний розвиток дитини.
Лабораторний експеримент за частотою використання у віковій та педагогічній психології поступається природному. Важливим для вікової та педагогічної психології є формуючий (навчаючий та виховуючий) експеримент. Саме завдяки йому зміни психічної діяльності дітей розглядаються в результаті активного впливу дослідника (часто педагога) на досліджуваного (учня).
Особливе місце серед методів дослідження індивідуальних і вікових відмінностей дітей посідає близнюковий метод, запозичений з диференційної психології. За допомогою цього методу досліджується подібне і відмінне між гомозиготними й гетерозиготними близнюками, що дозволяє вирішити одну з основних проблем вікової психології – взаємозв'язок біологічної та соціальної зумовленості розвитку психіки.