3. Наукове дослідження

Формою здійснення і розвитку науки є наукове дослідження, тобто. вивчення за допомогою наукових методів явищ і процесів, аналіз впливу на них різних чинників, а також вивчення взаємодії між явищами з метою отримати переконливо доведені і корисні для науки і практики рішення з максимальним ефектом.

Мета наукового дослідження - визначення конкретного об'єкта і всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв’язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також отримання корисних для діяльності людини результатів, впровадження у виробництво з подальшим ефектом.

Основою розробки кожного наукового дослідження є методологія, тобто сукупність методів, способів, прийомів і їх певна послідовність, прийнята при розробці наукового дослідження. У кінцевому рахунку методологія - це схема, план вирішення поставленого науково-дослідного завдання. Наукове дослідження повинне розглядатися в безперервному розвитку, базуватися на ув'язці теорії з практикою. Важливу роль у науковому дослідженні відіграють виникаючі при вирішенні наукових проблем пізнавальні завдання, найбільший інтерес з яких представляють емпіричні і теоретичні.

Емпіричні завдання спрямовані на виявлення, точний опис і ретельне вивчення різних чинників, впливаючих на розглянуті явища і процеси. У наукових дослідженнях вони вирішуються за допомогою різних методів пізнання- спостереження і експерименту.

Спостереження - це метод пізнання, при якому об'єкт вивчають без втручання в нього; фіксують, вимірюють лише властивості об'єкта, характер його зміни.

Експеримент - це найбільш загальний емпіричний метод пізнання, в якому виконують не тільки спостереження і вимірювання, а й здійснюють перестановки, зміни об'єкта дослідження тощо. У цьому методі можна виявити вплив одного чинника на інший.

Емпіричні методи пізнання відіграють велику роль у науковому дослідженні. Вони не тільки є основою для підкріплення теоретичних передумов, але часто становлять предмет нового відкриття, наукового дослідження.

Теоретичні завдання спрямовані на вивчення і виявлення причин, зв'язків, залежностей, що дозволяють встановити поведінку об'єкта, визначити та вивчити його структуру, характеристику на основі розроблених в науці принципів і методів пізнання. У результаті отриманих знань формулюють закони, розробляють теорію, перевіряють факти. Теоретичні пізнавальні завдання формулюють таким чином, щоб їх можна було перевірити емпірично.

У рішенні емпіричних і суто теоретичних завдань наукового дослідження важлива роль належить логічному методу пізнання, що дозволяє на основі аналітичних трактувань пояснювати явища і процеси, висувати різні пропозиції і ідеї, встановлювати шляхи їх вирішення. Цей метод базується на результатах емпіричних досліджень.

Результати наукових досліджень оцінюють тим вище, чим вище науковість зроблених висновків і узагальнень, чим достовірніші вони й ефективніші. Вони повинні створювати основу для нових наукових розробок.

Однією з найважливіших вимог, що пред'являються до наукового дослідження, є наукове узагальнення, яке дозволяє встановити залежність і зв'язок між досліджуваними явищами і процесами та зробити наукові висновки. Чим обґрунтованіші висновки, тим вищий науковий рівень дослідження.

За цільовим призначенням наукові дослідження бувають теоретичні та прикладні.

Теоретичні дослідження спрямовані на створення нових принципів, це фундаментальні дослідження. Мета їх - розширити знання суспільства і допомогти більш глибоко зрозуміти закони природи. Такі розробки використовують в основному для подальшого розвитку нових теоретичних досліджень.

Прикладні дослідження спрямовані на створення нових методів, на основі яких розробляють нове обладнання, нові машини і матеріали, способи виробництва і організації робіт та ін. Вони повинні задовольняти потребу суспільства у розвитку конкретної галузі виробництва.

Прикладні розробки можуть бути довгостроковими і короткостроковими, бюджетними або господарсько-договорними. Мета розробки - перетворити прикладні (або теоретичні) дослідження в технічні програми. Вони не вимагають проведення нових наукових досліджень. Кінцева мета розробок, які проводяться в дослідно-конструкторських бюро (ДКБ), проектних, дослідних виробництвах - підготувати матеріал для впровадження.

Дослідницьку роботу виконують в певній послідовності. Процес виконання включає в себе шість етапів:

1) формулювання теми;

2) формулювання мети і завдань дослідження;

3) теоретичні дослідження;

4) експериментальні дослідження;

5) аналіз та оформлення наукових досліджень;

6) впровадження та розрахунок ефективності наукових досліджень.

Кожне наукове дослідження має тему. Темою можуть бути різні питання науки і техніки. Обґрунтування теми - це важливий етап у розробці наукового дослідження.

Наукові дослідження класифікують за різними ознаками:

а) за видами зв'язку із суспільним виробництвом

- наукові дослідження, спрямовані на створення нових процесів,

машин, конструкцій та інші, які повністю використовуються для підвищення ефективності виробництва;

- наукові дослідження, спрямовані на поліпшення виробничих відносин, підвищення рівня організації виробництва без створення нових засобів праці;

- теоретичні роботи в галузі суспільних, гуманітарних та інших наук, які використовуються для вдосконалення суспільних відносин, підвищення рівня духовного життя людей та ін.;

б) за ступенем важливості для народного господарства

- роботи, що виконуються за завданням міністерств і відомств;

- дослідження, що виконуються за планом (за ініціативою) науково-дослідних організацій;

в) залежно від джерел фінансування

- держбюджетні, що фінансуються з коштів державного бюджету;

- господарсько-договірні, що фінансуються відповідно до укладених договорів між замовниками, які використовують наукові дослідження в даній галузі, та організаціями, які виконують дослідження;

г) за тривалістю розробки:

довгострокові, що розробляються протягом декількох років;

короткострокові, що виконуються зазвичай за один рік.