2. Розрахунок річної трудомісткості діагностування.

Трудомісткість діагностування входить до трудомісткості ТО і ПР за видами робіт.

Трудомісткість контрольно-діагностичних робіт ТО-1:

Т D-1 = т 2 · Т то-1,

де : т 2 - частина трудомісткості ТО-1, яка припадає на загальні

діагностичні роботи ( додаток І1 )

Трудомісткість контрольно-діагностичних робіт ТО-2:

Т D-2 = т 3 · Т то-2,

де: т 3 - частина трудомісткості ТО-2, яка припадає на поглибле-

ну діагностику ( додаток І1 )

Трудомісткість контрольно-діагностичних робіт ПР:

Т D - ПР = т 4 · Тпр,

Де: т 4 - частина трудомісткості ПР, яка припадає на загальне та поглиблене діагностування ( згідно з додатком т 4 = 1% + 1%= 2% для автомобілів і автобусів).

2.5. Вибір і обгрунтування методу організації технологічного процесу то або пр на проектуємій (реконструюємій) дільниці.

Перед тим, як проводити підбор технологічного обладнання на проектуємій (реконструюємій) виробничій дільниці, слід визначитися із методом організації технологічного процесу на цій дільниці.

Технічне обслуговування і діагностування автомобілів може проводитись двома основними методами: на тупікових спеціалізованих і універсальних постах та поточних лініях. Поточний ремонт проводиться на тупікових постах. Капітальний ремонт автомобілів також може виконуватись на тупікових постах і поточних лініях. Тому при розрахунку виробничих зон поточного ремонту ми одразу приймаємо, що його виконання буде проходити на тупікових постах і проводимо розрахунок їх кількості. При розрахунку зон технічного обслуговування і діагностування, його метод залежатиме від плануємої на цих зонах добової програми, яку слід розрахувати.

1. Розрахунок добової програми технічних впливів.

Добова програма кожного виду технічного обслуговування визначається за формулою:

( N і )

N і д = ————— ,

Др

де: і - вид технічного обслуговування ( ЩО, ТО-1, ТО-2 ) ,

( N і- річна програма і - го виду ТО для усіх моделей автомобілів,

Др - кількість робочих днів на рік.

Таким чином для нашого приклада:

N то-2д = 979 : 255 = 3, 83 приймаємо 4;

N то-1д = 3104 : 255 = 12,17 приймаємо 12;

N щод = 82721 : 255 = 324, 39 приймаємо 324.

Якщо добова програма ТО-2 передбачає 5 - 6 і більше обслуговувань, а програма ТО-1 передбачє 12 - 15 і більше обслуговувань, то такі технічні обслуговування можуть проводитись на поточних лініях. Для нашого прикладу добова програма ТО-2 становить тільки чотири обслуговування. Отже, цей вид технічного обслуговування слід поводити на тупікових постах. Слушно відзначити, що на практиці ТО-2 проводять переважно на тупікових постах. Це обумовлено тим, що під час проведення ТО-2 часто виникає потреба у виконанні робіт поточного ремонту, що порушує ритм виконання цього виду виробництва.

Добова програма ТО-1 для наведеного прикладу дає змогу проводити його на поточній лінії.

Вбирально-мийні роботи можуть проводитись як на окремих постах, так і на потокових лініях. На невеликих АТП ці роботи проводяться на тупікових або проїзних постах. Якщо на АТП більше 50 автомобілів, виконання мийних робіт передбачається механізованим методом. Поточні лінії, як правило, використовують на середніх і великих АТП.

Вибір методу проведення ЩО базується на попередній оцінці пропускної здатності установки для миття автомобілів. Для вантажних автомобілів пропускна здатність таких установок 20 - 30 авт./год. Отже, тривалість миття одного автомобіля становитиме 2 - 3 хв. За змціну одна поточна лінія обслужить від 160 до 240 автомобілів. Якщо орієнтуватись на меншу добову програму, тобто 160 ЩО, то для наведеного прикладу буде потрібно дві лінії ЩО.