2.6. Функціонально-галузева структура апк
Розглянуті вище підходи до характеристики структурної побудови АПК, хоч і дещо різняться за змістом і призначенням, проте мають і спільний корінь, спільну основу. Йдеться про так звану функціональну значущість і функціональне призначення галузей, підприємств і видів діяльності, що інтегруються в АПВ. На цій підставі в теорії і практиці вивчення та аналізу розвитку АПК найбільш прийнятною і поширеною визнано функціонально-галузеву структуру, під якою слід розуміти сукупність взаємопов'язаних галузей і видів діяльності, які виконують певні функції та інтегруються в рамках АПК для досягнення кінцевих цілей в системі міжгалузевих зв'язків.
Такий підхід до структурної побудови АПК ураховує також необхідність удосконалення економічного механізму міжгалузевих зв'язків, оскільки «поряд з організаційними формами управління міжгалузевими зв'язками і забезпеченням агропромислової інтеграції необхідні економічні методи ув'язки діяльності підрозділів АПК, технологічно пов'язаних між собою» [IV. 21, с. 142].
Схематично функціонально-галузева структура АПК матиме такий вигляд:
Функціонально-галузеву структуру АПК слід розглядати з двох точок зору:
• як базу для виділення галузевих ланок комплексу;
• як важливий показник, що характеризує результат функціонування комплексу.
Виходячи з цього, а також беручи до уваги те, що в основу даної структури кладеться класифікація галузей, які безпосередньо впливають на створення кінцевого продукту, а також градацію виробничого процесу на окремі ланки, з усієї сукупності галузей за функціональною ознакою можна виокремити такі блоки:
а) основне виробництво:
— І сфера: галузі, що виробляють засоби виробництва та інші матеріально-технічні ресурси промислового походження;
— II сфера: сільське господарство, інші джерела одержання сировини для виробництва продовольчих і непродовольчих товарів сільськогосподарського походження;
— III сфера: галузі промисловості, що переробляють сільськогосподарську та іншу сировину для одержання продовольства і непродовольчих товарів і забезпечують їх зберігання та реалізацію;
б) інфраструктура:
— виробнича, що забезпечує виробничо-технічне обслуговування підприємств і галузей основного виробництва;
— соціальна, яка створює необхідні умови для відтворення робочої сили і нормального функціонування людського фактора в інтегрованому виробництві.
Отже, функціонально-галузева структура АПК показує співвідношення різних галузей АПВ та їх місце і роль у створенні кінцевого продукту АПК. З її побудови випливає низка практичних висновків, а саме:
1. У кожній ланці АПВ повинно вироблятися стільки ресурсів (продуктів), скільки можна їх продуктивно спожити чи переробити на наступній ланці.
2. Для нормального функціонування системи в цілому необхідна сувора збалансованість не лише обсягів виробництва, а й ресурсів, що гарантує нормальний відтворювальний процес.
3. Галузі і види діяльності, які формують основне виробництво і інфраструктуру АПК, повинні забезпечувати не тільки галузевий, а й загальний, спільний ефект АПВ.
4. Розчленування АПВ на складові за їх функціональним призначенням уможливлює глибше розуміння особливостей комплексного підходу до планування АПК та аналізу й обґрунтованого трактування міжгалузевих пропорцій.
5. Функціональна побудова АПК має доповнюватись детальною галузевою структурою, яка підпорядковується досягненню кінцевої мети і забезпеченню пропорціональності розвитку.