2. Господарчі зв'язки підприємств готельного господарства з постачальниками матеріальних і технічних ресурсів

Постачання матеріальних і технічних ресурсів у підприємства готельного господарства здійснюються через господарські зв'язки. Господарські зв'язки є сукупністю економічних, організаційних і правових взаємин, які виникають між постачальниками і підприємством.

Раціональна система господарських зв'язків припускає мінімізацію витрат на надання основних і додаткових готельних послуг, повну відповідність

кількості, якості й асортименту матеріальних і технічних ресурсів, що поставляються, своєчасність і комплектність їх надходження.

Господарські зв'язки між постачальниками матеріальних і технічних ресурсів та підприємствами готельного господарства можуть бути прямими і опосередкованими (непрямими), тривалими та короткостроковими.

Прямими є зв'язки, при яких відносини на постачаннях матеріальних і технічних ресурсів встановлюються між підприємствами готельного господарства і постачальниками прямо, безпосередньо.

Опосередкованими вважаються зв'язки, коли є хоч би один посередник. Постачання можуть здійснюватися змішаним шляхом, тобто як безпосередньо, так і через посередників.

Прямі господарські зв'язки для підприємств готельного господарства є найбільш економічними і прогресивними в порівнянні з непрямими, оскільки вони, виключаючи посередників, зменшують витрати на їх утримання та документообіг, зміцнюють взаємини між постачальниками і підприємствами готельного господарства. Постачання стають регулярнішими і стабільнішими.

Опосередковані господарські зв'язки менш економічні. Вони вимагають додаткових витрат на покриття діяльності посередників.

У сучасних умовах посередниками являються дистриб'ютори, джоббери, агенти, брокери тощо.

Дистриб’ютори - фірми, що здійснюють збут матеріально-технічних ресурсів на основі оптових закупок у великих промислових підприємствах , що виробляють готову продукцію. Такі фірми володіють власними складськими приміщеннями і встановлюють довгострокові контрактні відносини з промисловими підприємствами.

Джоббери - фірми, що здійснюють збут окремої великої партії промислової готової продукції для швидкої перепродажі споживачам.

Агенти і брокери - це фірми і окремі підприємці, що здійснюють збут готової продукції промислових підприємств на основі комісійної винагороди.

Потреба в непрямих зв'язках пояснюється тим, що прямі зв'язки вигідні і доцільні в умовах споживання матеріальних і технічних ресурсів у великій кількості. Якщо ж підприємство готельного господарства витрачає матеріальних і технічних ресурсів в незначних кількостях, що не досягають транзитної форми відвантаження, то, щоб не створювати зайві товарно- матеріальні запаси, доцільні зв'язки і через послуги посередників.

Як прямі, так і опосередковані зв'язки можуть носити тривалий і короткостроковий характер. Тривалі господарські зв'язки - прогресивна форма постачання матеріальних і технічних ресурсів. У цьому випадку підприємства мають можливість розвивати на довгостроковій основі співпрацю щодо удосконалення номенклатури матеріалів і техніки, зниження їх матеріалоємності, доведення їх до світових стандартів.

При формуванні господарчих зв'язків підприємств готельного господарства з постачальниками важливим етапом є аналіз і відбір постачальників.

Кожен постачальник розглядається з погляду можливості відповідності певним вимогам: відповідність вимогам специфікації, якості, ціни, формам І способам доставки матеріальних і технічних ресурсів та іншим.

Під специфікацією матеріальних і технічних ресурсів розуміється перелік укрупненої номенклатури за типами, марками, профілями, сортами, розмірами й іншими ознаками. Від того, наскільки правильно складена специфікація матеріальних і технічних ресурсів, багато в чому залежить повне і якісне забезпечення ними виробництва підприємств готельного господарства і надання основних і додаткових послуг. Якщо в специфікації окремо взятих матеріальних і технічних ресурсів допущена неточність, то фактично постачання не буде відповідати дійсним потребам. Тим самим підприємства готельного господарства не зможуть в повному обсязі надати основні і додаткові готельні послуги. Тому підприємства готельного господарства і постачальники будуть прагнути до повної відповідності специфікації матеріальних і технічних ресурсів при постачанні. Постачальники також розглядаються на предмет відповідності показників

якості специфікації матеріальних і технічних ресурсів, наприклад, контроль статистичного процесу, який визначає показники якості відповідно до кількості готової продукції, яка виходить за рамки, встановлені для якості. Перевірка контролю статистичного процесу може визначити наступне: •відповідність матеріалів специфікації;

•невідповідність матеріалів специфікації;

• процентне співвідношення якості продукції.

Проте, тільки контроль, що проводиться системою контролю статистичного процесу, може задокументувати якість. Невідповідні матеріальні і технічні ресурси знову переробляються або поставляються нові. Якщо постачальник не забезпечує якість матеріалу, то можливе зниження ціни, коли кількість некондиційних матеріальних і технічних ресурсів перекриває кількість матеріальних і технічних ресурсів, відповідних стандартам якості.

Основною причиною, з якої необхідно вимагати певної якості від постачальника, є умовою уникнення подальших ускладнень. Наприклад, проведення тестів і інспекцій якості матеріальних і технічних ресурсів постачальника під час їх прибуття на склад підприємства готельного господарства вимагає певних зусиль і витрат часу, збільшуючи вартість складських операцій, але не якість. Забезпечення якості матеріальних і технічних ресурсів представляє інтереси, в першу чергу, підприємства готельного господарства. Це допомагає уникнути додаткових перевірок, коли прибувають матеріальні і технічні ресурси в складську групу приміщень, а також дозволяє швидше забезпечити виробничий процес на підприємстві.

У договорах вказуються найменування товарно-матеріальних ресурсів, кількість, асортимент, комплектність, якість і сортність із зазначенням стандартів і технічних умов, вимоги до упаковки і тари, терміни постачання, загальний термін дії договору, ціна товарно-матеріальних ресурсів, загальна їх вартість, умови оплати, передбачається відповідальність сторін за дотримання умов договорів.

Працівники служби матеріально-технічного постачання підприємств готельного господарства повинні мати відповідний професійний рівень і досвід роботи щодо даних стандартів. Устаткування і персонал ретельно перевіряються, їх взаємодія відіграє найважливішу роль у сприйнятті підприємства як можливого постачальника.

Іншим ключовим чинником вибору постачальника є доставка матеріальних і технічних ресурсів на підприємство.

Виробничий процесу всьому світі побудований на дотриманні певних часових рамок. Для такої організації виробництва характерна наявність на складі невеликої кількості матеріальних і технічних ресурсів або практично повної їх відсутності при поточному складуванні.

Постачальники підтримують складські товарно-матеріальні запаси для процесу виробництва і надання основних і додаткових готельних послуг, тому вони повинні привести свій процес у відповідність до вимог виробництва готельних послуг і координувати відправку товарів. Подібна організація може проводити щотижневі, щоденні або навіть постачання по кілька разів на день. Таким чином, просто необхідно уникати додаткових втрат, оскільки будь-які затримки постачань можуть уповільнити або зупинити виробничий процес підприємства.

Ще одним важливим чинником при виборі постачальника є ціна. Підприємства готельного господарства мають в своєму розпорядженні певні фінансові ресурси для закупівлі матеріальних і технічних ресурсів у постачальників. Проте, ціна є лише одним із трьох ключових чинників, разом з якістю і доставкою.

Якщо акцент при виборі постачальника падає на найбільш низьку ціну, то такий підхід носить назву цінового закупівельного варіанту. Коли фінансові ресурси підприємства на матеріально-технічні запаси встановлені, то кожна закупівля проводиться відповідно до даних за плановими і стандартними цінами. Розглядаються різні варіанти, після чого ситуація аналізується. Якщо ціновий закупівельний варіант більший, ніж розміри фінансових ресурсів, і

ціна закладається у вартість виробництва, то це знижує прибуток. Якщо ціновий закупівельний варіант менший розмірів фінансових ресурсів, то в результаті прибуток зростає.

Фінансові . ресурси кожного підрозділу, що входить у виробничу організаційну структуру, а також загальні фінансові ресурси дають можливість досягти максимального рівня їх економії в межах підприємства готельного господарства. Крім того, фінансові ресурси багато в чому гарантують відсутність закупівлі матеріально-технічних запасів, які можуть лише збільшити їх на складі, оскільки не використовуватимуться протягом тривалого часу. Сукупність результатів реалізації перерахованих можливостей дозволить знизити виробничі витрати підприємств готельного господарства.

Між підприємствами готельного господарства і постачальниками укладаються договори, де зазначається найменування матеріальних і технічних ресурсів, кількість, асортимент, комплектність, якість і сортність із зазначенням стандартів і технічних умов, вимоги до упаковки і тари, терміни постачання, загальний термін дії договору, ціна, загальна їх вартість, умови оплати, передбачається відповідальність сторін за дотримання умов договорів тощо.