
- •Запорізький національний технічний університет методичні вказівки
- •1. Структура курсової роботи
- •1.1. Титульний аркуш
- •1.3. Вступ
- •1.4. Текстова частина
- •1.5. Висновки
- •1.6. Перелік посилань
- •1.7. Додатки
- •2. Правила оформлення курсової роботи
- •2.1. Побудова документа
- •2.2. Нумерація у курсовій роботі
- •2.3. Оформлення ілюстрацій
- •2.4. Оформлення таблиць
- •2.5. Оформлення формул
- •2.6. Оформлення переліку посилань
- •2.7. Оформлення додатків
- •3. Рекомендації щодо підготовки до захисту курсової роботи
- •Перелік варіативних тем курсових робіт
1.4. Текстова частина
У курсовій роботі текстова частина, відповідно до обраної теми, складається наступним (варіативним) чином:
1. Характеристика досліджуваної країни.
2. Характеристика загальних туристських об’єктів відповідно до тематики роботи.
3. Характеристика траси маршруту.
4. Вибір підприємств – засобів розміщення.
5. Створення пакету послуг.
6. Організація харчування туристів.
7. Розрахунок вартості туру (екскурсії).
Текст курсової роботи розбивається на розділи, підрозділи, пункти, підпункти. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
1. Характеристика країни. В цьому розділі потрібно коротко, але змістовно викласти:
− географічне положення;
− клімат;
− національний склад;
− туристські формальності;
− кухню;
− особливості побуту;
− загальні пам’ятки (рекреаційні, культурно-історичні, урбаністичні та інші).
Вищенаведені дані викладаються в загальному вигляді. При цьому необхідно описати всі туристські ресурси досліджуваної країни. Наприкінці розділу обов’язково необхідно зробити висновок про можливості розвитку різних видів туризму в залежності від виявленого туристського потенціалу. Заохочується порівняльний аналіз позитивних та негативних факторів розвитку туризму в даній країні.
2. Характеристика загальних туристських об’єктів відповідно до тематики роботи. При написанні цього розділу необхідно розглянути особливості розвитку певного виду туризму (виходячи з теми). При цьому необхідно:
− надати повний перелік об’єктів туристського інтересу;
− коротко описати кожен з них;
− надати історичну довідку кожного об’єкту (роки його заснування, відвідування, основні історичні періоди розвитку; історичну значимість для країни, культури народу й т.д.);
− вказати дислокацію кожного об’єкту туристського інтересу (в якому місті або області даної країни знаходиться).
Цей перелік рекомендовано складати для організації турмаршрутів за наступними видами туризму: культурно-пізнавальний, етнографічний, екологічний, сафарі, археологічний. При організації цих видів туристських маршрутів чітко виділяються об’єкти туристського показу (наприклад, при організації культурно-пізнавального туру – палаци, пам’ятники історії та архітектури, культури та мистецтва тощо; при організації екологічного туру – цікаві об’єкти природи, природно-заповідні території, заказники тощо).
При розробці горно лижного туру слід вивчити та описати горно лижні курорти, які є на території країни (відповідно до теми), вивчити існуючі лижні траси та підйомники. Аналогічне дослідження необхідно виконати при розробці рекреаційних та лікувальних турів. Тут слід зробити акцент на розвиток лікувально-оздоровчої інфраструктури, приділити увагу опису природних факторів, які використовуються в лікувальних цілях, а також показники до лікування на цих курортах.
При розробці ділового туру, необхідно проаналізувати сфери ділової активності країни, визначити, в яких галузях вона є лідером. Потім провести аналіз ділових заходів, які проводяться на території країни (бажано надати календар виставок, ярмарок, які проводяться в цьому році). Проаналізувати інфраструктуру, яка дозволяє розвивати діловий туризм в цій країні (виставкові центри, павільйони, конгрес-холи, підприємства та організації, які приваблюють інтерес ділових людей). В результаті проведеного аналізу рекомендовано розробити тур, який присвячено будь-якому конкретному діловому заходу, яке проходить в конкретному місті.
При організації дитячого туристського маршруту необхідно розглянути місцевості, які є привабливими для відпочинку дітей. При цьому слід пам’ятати, що організація дитячого відпочинку має ряд своїх особливостей: територія дитячого відпочинку повинна розташовуватися на екологічно чистій території, мати відповідні рекреаційні ресурси (узбережжя морів, озер; лісну місцевість; можливе розташування в передгірних районах тощо). Дитячий тур рекреаційної направленості повинен бути організований в комфортний для відпочинку період року (період з середини весни до середини осені). Дитячий тур культурно-пізнавальної направленості може бути організований в будь-яку пору року, однак об’єкти туристського показу повинні бути привабливими для дітей, викладення пізнавального матеріалу повинно бути доступно для їх сприйняття. При організації дитячого туру в екскурсійну програму, окрім культурно-пізнавальних об’єктів, слід включати розважальні поїздки до парків розваг, зоопарки, дельфінарії тощо.
При організації елітного туру необхідно робити акцент на наданні максимального комфорту за індивідуальними замовленнями споживачів, де їх смаки співпадають з цінами наданих послуг. Екскурсійна програма елітного туру складається з використанням нестандартних засобів пересування (наприклад, гелікоптери, батискафи, повітряні кулі). Розміщення в готелях категорії п’яти зірок і вище, з можливістю виїзду та розміщенням на декілька днів на території історико-культурних об’єктів.
При розробці рекреаційного або лікувального туру слід вивчити рекреаційні, в тому числі курортні місцевості, рекреаційний потенціал, а також показники до лікування на цих територіях.
Наприкінці розділу студент повинен зробити висновок про те, яку частину країни буде охоплювати організований тур в залежності від концентрації об’єктів туристського інтересу (якщо територія країни доволі велика); які міста або який конкретно курорт необхідно відвідати туристам, та обґрунтувати його вибір.
3. Характеристика траси маршруту. Для складання траси маршруту необхідно визначити:
− перелік об’єктів, які відвідуються туристами під час подорожі;
− яку кількість об’єктів буде відвідано кожен день;
− основні населені пункти, в яких слід зупинятися туристам при відвідуванні даних об’єктів (коротко описати їх, обґрунтувати їх вибір);
− загальну тривалість туру.
В цьому розділі повинна бути надана карта країни (регіону), на якій зазначено пункти розміщення туристів (міста, в яких вони будуть зупинятися), а також об’єкти відвідування (пункти, на які туристи будуть виїжджати з екскурсійною програмою) (див. додаток В). Якщо програма туру включає відвідини декількох міст, то треба стрілкою вказати послідовність їх відвідання. Якщо країна (регіон) має велику територію, то необхідно надати ту її частину, на якій буде розроблено тематичний тур.
При визначенні тривалості подорожі необхідно враховувати природно-кліматичні умови, які дозволяють швидко адаптуватися туристу в цій місцевості. Таким чином, не рекомендується робити тривалість туру в афро-азіатські країни менш 7 днів. Також при організації лікувально-оздоровчих турів тривалість перебування туристів на курорті повинна бути не менш 15 діб. В той же час ділові подорожі є менш тривалі, кількість днів такого туру повинні обиратися в залежності від кількості днів заходів, які проводяться (конгресу, виставки, ярмарки й т.д.).
Кількість відвіданих туристами об’єктів буде залежати від їх віддаленості відносно один від одного. Тому при написанні цього розділу слід за допомогою карти визначити приблизну відстань між ними, час, якій відведено на кожну екскурсію.
При визначенні тривалості екскурсії слід виходити з розрахунку, що автобус пересувається зі швидкістю 60 км/год.
В цьому розділі студент повинен в письмовій формі обговорити вищезазначені особливості туру, який розробляється та запропонувати відповідну екскурсійну програму.
Зібрану інформацію рекомендовано систематизувати у вигляді таблиці. Приклад екскурсійної програми в Кримському регіоні наведено в таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Екскурсійна програма туру в Криму
Дні |
Об’єкти, які відвідуються |
Тривалість, години |
1 |
1. Генуезська фортеця |
2 |
2. Музей князя Голіцина |
3 |
|
3. Дегустація шампанських вин в домі Голіцина |
1 |
|
3 |
1. Екскурсія до «Краю блакитних вершин» |
1 |
2. Дом поета − музей М. Волошина |
1 |
|
3.Музей дельтапланеризму |
1 |
|
4 |
1. Картинна галерея І. Айвазовського |
1 |
2. Музей О. Грина |
1 |
|
5 |
1. Печера «Мраморна» |
1 |
2. Печера «Еміне-Баір-Хосар» |
1 |
|
6 |
Екскурсія до Кримського заповіднику |
3 |
|
Всього: |
16 |
4. Вибір підприємств – засобів розміщення. В цьому розділі слід скласти каталог засобів розміщення, відповідних до сегменту туристів. Студенту необхідно обрати засоби розміщення (готелі) з відповідним класом обслуговування за варіантами, які знаходяться у певному населеному пункті.
Туроператори та тур агенти при просуванні та продажу туристського продукту рівень обслуговування за туром умовно позначають наступними категоріями: «люкс», перший клас, туристський клас, економічний клас.
Клас «люкс». При організації туру за цим класом зазвичай надають послуги найвищого класу. Готелі категорії 5 зірок та поза категорійні готелі, прельоти першим класом або літаками бізнес-авіації, харчування в дорогих ресторанах, з обов’язковим обслуговуванням, індивідуальний трансфер на машинах класу «люкс» (лімузин-сервіс), індивідуальні послуги гіда і т.д. такого роду тури надаються за розрядом VIP-обслуговуванням.
Перший клас – це такий достатньо високий рівень обслуговування, з розміщенням в готелях категорії 4 – 5 зірок, перельоти бізнес-класом, гарну кухню та широкий вибір страв, можливий варіант шведського столу, індивідуальний трансфер, кураторство гіда.
Туристський клас – самий масовий варіант обслуговування, з розміщенням в готелях 2 – 3 зірки (залежить від країни), перельоти економічним класом регулярних авіарейсів (можливі чартери), харчування за типом шведського столу, груповий трансфер.
Економічний клас – це самий дешевий варіант обслуговування. Зазвичай економічним класом користуються студенти та малозабезпечені люди. Програма цього класу надає мінімум послуг невисокого рівня. Розміщення в готелях 1 – 2 зірки, в хостелах, гуртожитках, в малих приватних або кооперативних готелях, за принципом самообслуговування: харчування може не надаватися взагалі, може бути запланований сніданок за типом шведського столу, з асортиментом страв континентального сніданку; перельоти як правило чартерними авіарейсами; зустріч та проводи організовані на громадському транспорті.
Однак слід пам’ятати, що всі ці градації дуже умовні та мають національні варіанти та відмінності.
Виконання цього розділу повинно починатися з обґрунтування вибору категорії засобів розміщення. При складанні каталогу засобів розміщення потрібно вказати місце розташування готелю; категорію готелю; характеристику номерного фонду; наявність додаткових послуг рівень цін.
Після вивчення зібраної інформації, її треба систематизувати у вигляді таблиці (див. табл. 1.2).
Таблиця 1.2 − Базова характеристика готельних підприємств
№ п/п |
Показник |
Характеристика |
Примітки |
1 |
2 |
3 |
4 |
1 |
Назва готелю |
|
|
2 |
Поштова адреса |
|
|
3 |
Контактний телефон |
|
|
4 |
Факс, електронна пошта |
|
|
5 |
Підпорядкованість |
|
|
6 |
Форма власності |
|
|
7 |
Структура управління |
|
|
8 |
Місце розташування |
|
|
9 |
Відстань до транспортних вузлів (аеропорт, вокзали) |
|
|
10 |
Засоби сполучення |
|
|
11 |
Тип розміщення |
|
|
12 |
Споруда готелю |
|
|
13 |
Дата введення в експлуатацію |
|
|
14 |
Кількість поверхів |
|
|
15 |
Рівень комфорту (кількість зірок), дата сертифікації |
|
|
16 |
Специфіка готелю |
|
|
17 |
Проведення конференцій, семінарів |
|
|
18 |
Зал місткістю ___ місць |
|
|
19 |
Технічні засоби |
|
|
20 |
Бізнес-центр |
|
|
21 |
Міжнародний телефон |
|
|
22 |
Інтернет |
|
|
23 |
Місткість |
|
|
24 |
Рівень завантаження |
|
|
25 |
Відсоток постійних клієнтів |
|
|
26 |
Загальна чисельність персоналу |
|
|
27 |
Інше |
|
|
При цьому студент повинен зібрати інформацію не менш десяти готелів, які розташовані в умовах місцевості (місті чи області), в таблицю заноситься інформація про декілька, які найбільше відповідають класу обслуговування, рівню цін та іншим вимогам (див. табл. 1.3).
Таблиця 1.3 − Порівняльна характеристика засобів розміщення
Вимоги до умов розміщення |
Готель А |
Готель Б |
Готель В |
|
|
|
|
Якщо розміщення туристів вимагається в декількох містах, то аналогічну інформацію слід надати по кожному місту. В цьому випадку допускається дослідження меншої кількості засобів розміщення в кожному місті.
В результаті аналізу засобів розміщення студент повинен вказати назви готелів, в яких будуть проживати туристи в процесі перебування на маршруті, переваги цих засобів в зрівнянні з аналогічними.
5. Складання пакету послуг. Після того, як визначені кількість днів подорожі, екскурсійна програма, засоби розміщення, необхідно розробити програму обслуговування туристів.
Приклад програми обслуговування туристів наданий в таблиці 1.4.
Таблиця 1.4 − Програма культурно-пізнавального туру «Львів – Київ: замки Західної України»
Дні |
Програма перебування |
|
м. Київ |
1 |
Зустріч туристів на вокзалі м. Києва. Трансфер до готелю «Турист». Розміщення в готелі. 11.00 Оглядова екскурсія м. Києва. 14.00 Вільний час. За потреби – обід в ресторані (вартість – 5 у.о.) 15.00 Відвідання Києво-Печерської лаври. 18. Вільний час. 20.00 Вечеря. |
2 |
9.00 Сніданок в ресторані готелю. 10.00 Виїзд на автобусі до Музею архітектури та побуту України «Пирогово». Екскурсія територією музею. 13.00 Вільний час на території музею. За бажанням обід в національному українському ресторані «Кулішна» з українським фольклором (вартість – 12 у.о.) 15.00 Екскурсія Андріївським уїздом. 16.00 Відвідання музею Булгакова. 17.00 Вільний час. 20.30 Трансфер на вокзал. Посадка на поїзд. Виїзд до Львову (в 22.19). |
|
м. Львів |
3 |
6.49 Прибуття до Львову. Трансфер до готелю «Вена». Розміщення в готелі. 10.00 Оглядова екскурсія м. Львів на автобусі. Огляд панорами міста з Виского замку, собор св.. Юра, університет ім. І. Франко, історико-культурного заповіднику «Личаковске кладовище». 14.00 Вільний час (за бажанням обід в ресторані – 6 у.о.) 15.00 Пішохідна екскурсія до центру Львова. Плаща Ринок, ансамбль Армянського та Єврейського кварталів, королівський та міський Арсенал, театр Опери та Балету. Відвідання музею «Аптека». 18.00 Вільний час. 20.00 Вечеря. |
4 |
9.00 Сніданок в ресторані готелю. 10.00 Виїзд на екскурсію «Замки Західної України». Замки Золочев XVII ст., Підгорці XVII ст., Олеська XIII – XVIII ст.. 14.30 Вільний час. За бажанням обід в ресторані замку – 10 у.о. 19.00 Вільний час. 21.00 Трансфер на вокзал. Виїзд до Києва (в 22.55) |
5 |
7.30 Прибуття до Києва. 9.00 Автобусна екскурсія «Загадкове Китаєво». 12.00 пішохідна екскурсія «Архітектурні шедеври Печерська». 15.00 Вільний час |
Необхідно також враховувати специфіку туристських подорожей. Так, наприклад, при розробці ділового туру, слід пам’ятати, що його основною частиною є участь у виставках, ярмарках, конгресах й т.д., що займає велику частину часу. Організація екскурсій повинна плануватися на вільний час або до проведення основної частини.
Основною частиною рекреаційного туру є відпочинок та відновлення здоров’я туристів, тому велика частка часу буде належати перебуванню на узбережжях озер, морів та інших рекреаційних комплексів. Для лікувального туру також звичайно проведення відповідних лікувальних процедур (інгаляція, масажів тощо). у зв’язку з цим, екскурсійні поїздки є обов’язковими, але не основними елементами цього туру. Їх кількість повинна обумовлюватися та надавати можливість реалізації лікувальних заходів.
Аналогічні особливості має і горно лижний туризм. У зв’язку з цим, при організації даних видів туристських поїздок рекомендується в програмі туру відобразити день приїзду та від’їзду туристів, один стандартний день використання рекреаційних послуг, в ті дні, в які будуть екскурсії.
6. Організація харчуваня туристів. В даному розділі студенту необхідно обрати підприємство поставників даної послуги, а також методи її організації. При організації харчування туристів використовують методи обслуговування «а ля карт», «табльдот», «шведський стіл».
При виборі підприємства – поставників послуг харчування студенту необхідно проаналізувати можливість надання харчування в готелі, в якому будуть розміщенні туристи, описати наявні ресторанні ланцюги; описати кафетерії або інші підприємства ресторанного сервісу, які можуть обслуговувати туристські групи.
Необхідно обґрунтувати вибір підприємства харчування, в якому будуть надаватися послуги харчування групі туристів, а також скласти варіанти меню на 3 дні обслуговування.
Вибір обслуговування харчування (повний пансіон, полу пансіон або тільки сніданок) буде залежати від специфіки виду туризму та класу обслуговування, а також від насиченості туру екскурсійними програмами або іншими заходами, які є невід’ємною частиною подорожі.
Також необхідно визначити, який метод обслуговування буде використано при організації харчування туристів та обґрунтувати його.
Слід пам’ятати, що класи обслуговування «Перший» та «Люкс» надають як мінімум трьохразове харчування, але у зв’язку з насиченістю програми тура допускається надання харчування «полупансіон» при готелі з організацією додаткового харчування в ресторанах міста відвідання. В цьому випадку студенту слід прокоментувати ресторани або ресторанні ланцюги, які можуть надавати послуги харчування туристам, які слідують маршрутом.
7. В кінці слід надати розрахунок вартості запропонованого туру або екскурсії, залежно від обраної теми. Приклад подібного розрахунку наданий у додатку Г.