
- •Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та благоустрою аптек. Гігієна праці в аптеках та на фармацевтичних виробництвах. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів.
- •Методи дезінфекції
- •Контроль ефективності дезінфекції
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
- •Визначення ефективності знезаражування посуду
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків
- •Контроль мікробного обсіменіння рук персоналу
- •Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:
- •Гігієнічна оцінка технологічних процесів виготовлення й реалізації ліків
- •Мікроклімат
- •Профілактичні заходи
- •Вентиляція
- •Водопостачання та каналізація
- •Технологічні заходи
- •Індивідуальні засоби захисту та особиста гігієна
- •Лабораторний контроль
- •Лікувально-профілактичні заходи
- •Забруднення повітряного середовища
- •Загазованість
- •Мікробна контамінація
- •Робоча поза
- •Особиста гігієна персоналу аптек
- •Основні групи підприємств
- •Види технологічних операцій
- •Підготовчі операції
- •Основні операції
- •Гігієнічна характеристика виробничих факторів хімічний фактор
- •Мікроклімат
- •Мікробна контамінація
- •Профілактичні заходи гігієнічне нормування
- •Організаційні заходи
- •Планувальні заходи
- •Технологічні заходи
- •Санітарно-технічні заходи
- •Індивідуальні засоби захисту
- •Лікувально-профілактичні заходи
- •Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів вимоги до персоналу
- •Вимоги до приміщень загальні вимоги
- •Виробничі приміщення
- •Складські приміщення
- •Приміщення для контролю якості
- •Допоміжні приміщення
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до технологічної документацiї
- •Вимоги до виробництва загальні вимоги
- •Попередження перехресної контамінації
- •Вимоги до виробництва стерильних лікарських засобів вимоги до виробництва
- •Вимоги до персоналу
- •Вимоги до приміщень
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до виробничої санітарії
- •Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів
- •Гігієнічні вимоги до планування аптек
- •Гігієнічні вимоги до санітарного благополуччя аптечних закладів
- •Теоретичний матеріал
- •Методи дезінфекції
- •Контроль ефективності дезінфекції
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
- •Визначення ефективності знезаражування посуду
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків
- •Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:
Лікувально-профілактичні заходи
З метою зменшення захворюваності та збереження здоров’я, підвищення працездатності й продуктивності праці для персоналу необхідно насамперед створити сприятливі умови праці. Аптечні працівники, безпосередньо зайняті виробництвом ліків (виготовлення, розфасовка, контроль та ін.), повинні проходити попередній та періодичний медичний огляд.
Попередній медичний огляд проводиться при поступленні на роботу. Абсолютними протипоказаннями до роботи в аптеці є активна форма туберкульозу, бронхіальна астма, органічні захворювання серцево-судинної системи, гіпертонія II ступеня. Протипоказаннями до прийому на роботу є усі види геморагічного діатезу; алергічні захворювання; гострота зору нижче 0,6 з корекцією; аномалія рефракції понад 6,0 % короткозорості, зі змінами очного дна, понад 2,0 % далекозорості, астигматизм понад 2,0; захворювання ендокринної системи.
Періодичні медичні огляди проводяться 2 рази у рік з обов’язковим оглядом терапевтом, невропатологом, психіатром і, за показниками, гінекологом, стоматологом, фахівцем із хвороб вуха, горла й носа. При цьому проводяться також лабораторні дослідження: клінічний аналіз крові, визначення білірубіну тощо.
Забруднення повітряного середовища
Джерелами забруднення повітряного середовища аптечних закладів є відвідувачі, персонал, атмосферне повітря, виробниче обладнання й технологічні процеси виготовлення лікарських засобів та ін. Основними факторами забруднення повітря приміщень є пил, пари хімічних речовин, мікроорганізми тощо.
Специфічним виробничим фактором, властивим тільки аптекам, аптечним установам і підприємствам хіміко-фармацевтичної промисловості є вплив на персонал лікарських препаратів. Тільки в умовах аптечної й заводської технології працюючий персонал протягом усього робочого дня безпосередньо контактує з рідкими або порошкоподібними ліками. При порушенні санітарно-гігієнічного режиму, технологічного процесу й недотриманні правил особистої гігієни ліки у вигляді пилу або аерозолів можуть через повітряне середовище надходити в організм працюючих через легені, шкіру і слизові оболонки. Потрапляючи на шкіру, слизові оболонки, у дихальну систему, аерозоль може чинити специфічний несприятливий вплив: токсичний, подразливий, алергічний та ін. Ряд лікарських речовин одночасно може спричиняти комбінований вплив: токсичну, алергенну, подразливу дію тощо.
У мікробному забрудненні повітря приміщень велику роль може відігравати будь-який об’єкт, що використовується у технологічному процесі виготовлення ліків, повітря аптечних приміщень і аптечний персонал. В аптеку приходять хворі (з гострою формою і стертою амбулаторною), реконвалесценти, носії збудників інфекційних захворювань. Усі вони є джерелом інфекції, що різними шляхами може передаватися від них аптечним працівникам.
ПИЛ
Пил лікарських засобів є біологічно й фізіологічно активною речовиною. Він, в основному, є високодисперсним аерозолем (на 96-98 % складаються із пилових частинок розміром менше 5 мкм) і тому здатний проникати глибоко у легені. Ураження організму аналогічні тим побічним реакціям, що виникають при тривалому й нераціональному лікуванні хворих подібними лікарськими препаратами. Проте, в аптечних працівників ці реакції можуть протікати в більш важкій формі, тому що протягом робочого дня вони можуть одержувати дозу, що значно перевищує добову терапевтичну дозу при лікуванні.
Найчастіше контактують з лікарськими речовинами і, зокрема, з їхнім пилом, провізори-технологи, фармацевти, фасувальниці, провізори-аналітики.
Високі концентрації пилу виявляються у матеріальних при внутрішньо аптечній розфасовці ліків, лікарських напівфабрикатів, лікарських трав, в асистентській при безпосередньому виготовленні ліків і особливо складних лікарських сумішей. З лікарських сумішей, виготовлених в умовах аптеки, найчастіше приходиться фасувати амідопирин з анальгіном, аскорбінову кислоту з вітаміном В і глюкозою, екстракт беладони із салолом, готувати такі складні порошки, як суміш теоброміну з папаверину гідрохлоридом і фенобарбіталом, дибазол з фенол-барбіталом та інші складні прописи за індивідуальними рецептами.
Виражену подразливу дію, особливо на слизові оболонки верхніх дихальних шляхів, спричиняють барбаміл, саліцилова кислота і її солі, хлоралгідрат, панкреатин, нікотинова кислота й ін. Велику небезпеку представляє в цьому відношенні розфасовка лікарських трав і виготовлення з них сумішей (зборів).