Профілактичні заходи

ПЛАНУВАЛЬНІ ЗАХОДИ

Аптека повинна бути розміщена в окремому ізольованому приміщенні, що розташоване у перших поверхах будівель.

Планування приміщень аптеки повинно передбачати неможливість проникнення забрудненого повітря з одного приміщення в інше. Так, асептичний блок повинен знаходитися подалі від мийної, асистентської, розфасовочної, адміністративні і побутові приміщення повинні бути ізольовані від виробничих.

Розміщення виробничих приміщень повинно виключати зустрічні потоки технологічного процесу виготовлення ліків в асептичних умовах і нестерильних лікарських засобів .

САНІТАРНО-ТЕХНІЧНІ ЗАХОДИ

До санітарно-технічних заходів, які оптимізують виробниче середовище, відносяться системи вентиляції та кондиціонування повітря, раціональне освітлення, водопостачання, каналізація, видалення твердих відходів тощо.

Вентиляція

В аптеках використовується як природна, так і штучна вентиляція. Вона сприяє видаленню забрудненого повітря з приміщень аптеки, підтриманню належного санітарно-гігієнічного режиму.

Кондиціонування повітря в умовах аптек є найбільш оптимальним та ефективним видом вентиляції приміщень, оскільки системи кондиціонування забезпечують комфортні умови мікроклімату.

Природна вентиляція здійснюється з допомогою вікон, кватирок, фрамуг. Найбільш ефективною є вентиляція, здійснювана за рахунок витяжних каналів, обладнаних спеціальними насадками - дефлекторами. Вона влаштовується для адміністративних і санітарно-побутових приміщень.

Штучна припливно-витяжна вентиляція (місцева та загальнообмінна ) передбачається у приміщеннях, де за допомогою природного повітрообміну не досягаються нормовані параметри мікроклімату, вмісту пилу, мікроорганізмів і газоподібних домішок. Повітря, що подається, необхідно очищати, пропускаючи його через спеціальні фільтри.

Вибір та влаштування системи вентиляції й типу вентиляційних пристроїв залежить від призначення виробничих приміщень та виду технологічних процесів, які у них здійснюються. Вона повинна бути влаштована таким чином, щоб повітря з одного приміщення не проникало в інші.

Торговий зал обладнується загальнообмінна припливно-витяжною вентиляцією з перевагою витяжки над припливом (кратність повітрообміну +3-4).

Асистентська повинна бути обладнана загальнобмінною припливно-витяжною вентиляцією з перевагою витяжки над припливом (+2-3). Таку ж вентиляцію влаштовують у пакувальній, дистиляційній, дефектарській, фасувальній, коморах, кімнаті провізора-аналітика. У кімнаті провізора-аналітика має бути місцева витяжна вентиляція (витяжна шафа).

На вентиляцію мийної й дистиляційно-стерилізаційної повинна бути звернена особлива увага, тому що від її правильного влаштування й експлуатації залежать мікрокліматичні умови всієї аптеки. Внаслідок того, що в цих приміщеннях, особливо в мийній, є джерела тепло- і вологовиділення, при недостатньо ефективній роботі вентиляції гаряче й вологе повітря може проникати в інші приміщення аптеки.

Мийна та дистиляційно-стерилізаційна обладнуються припливно-витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну +3-4. У мийній, крім того, необхідне влаштування місцевої витяжної вентиляції над мийними ваннами у вигляді зонта.

Асептичний блок, де виготовляються ін’єкційні розчини, очні краплі, для чого необхідна повна стерильність) повинен обладнуватися припливно-витяжною вентиляцією з перевагою припливу повітря (кратність повітрообміну +4-2), щоб виключити поступлення повітря з інших приміщень. При цьому рух повітряних потоків відбувається з асептичної у прилягаючі до неї приміщення - шлюз, а потім у коридор. Вікна асептичної повинні бути щільно закриті, щілини наглухо забиті. Припливне повітря повинно проходити через фільтри, що уловлюють пил і мікроорганізми.

Матеріальні (склади) стерильних матеріалів повинні обладнуватися припливною вентиляцією з кратністю повітрообміну +3.

Матеріальні термолабільних, сухих і рідких медикаментів обладнуються тільки витяжною вентиляцією з кратністю повітрообміну –3.