- •Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та благоустрою аптек. Гігієна праці в аптеках та на фармацевтичних виробництвах. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів.
- •Методи дезінфекції
- •Контроль ефективності дезінфекції
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
- •Визначення ефективності знезаражування посуду
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків
- •Контроль мікробного обсіменіння рук персоналу
- •Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:
- •Гігієнічна оцінка технологічних процесів виготовлення й реалізації ліків
- •Мікроклімат
- •Профілактичні заходи
- •Вентиляція
- •Водопостачання та каналізація
- •Технологічні заходи
- •Індивідуальні засоби захисту та особиста гігієна
- •Лабораторний контроль
- •Лікувально-профілактичні заходи
- •Забруднення повітряного середовища
- •Загазованість
- •Мікробна контамінація
- •Робоча поза
- •Особиста гігієна персоналу аптек
- •Основні групи підприємств
- •Види технологічних операцій
- •Підготовчі операції
- •Основні операції
- •Гігієнічна характеристика виробничих факторів хімічний фактор
- •Мікроклімат
- •Мікробна контамінація
- •Профілактичні заходи гігієнічне нормування
- •Організаційні заходи
- •Планувальні заходи
- •Технологічні заходи
- •Санітарно-технічні заходи
- •Індивідуальні засоби захисту
- •Лікувально-профілактичні заходи
- •Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів вимоги до персоналу
- •Вимоги до приміщень загальні вимоги
- •Виробничі приміщення
- •Складські приміщення
- •Приміщення для контролю якості
- •Допоміжні приміщення
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до технологічної документацiї
- •Вимоги до виробництва загальні вимоги
- •Попередження перехресної контамінації
- •Вимоги до виробництва стерильних лікарських засобів вимоги до виробництва
- •Вимоги до персоналу
- •Вимоги до приміщень
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до виробничої санітарії
- •Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів
- •Гігієнічні вимоги до планування аптек
- •Гігієнічні вимоги до санітарного благополуччя аптечних закладів
- •Теоретичний матеріал
- •Методи дезінфекції
- •Контроль ефективності дезінфекції
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
- •Визначення ефективності знезаражування посуду
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків
- •Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:
Водопостачання та каналізація
Для сільських аптек влаштовується окремий водогін. При неможливості обладнання місцевого водогону, влаштовується децентралізоване водопостачання з колодязя, розташованого на території земельної ділянки аптеки.
Міські аптеки забезпечуються централізованим водопостачанням з міської водогінної мережі. Для створення оптимального санітарно-гігієнічного режиму влаштовується раціональна розводка води. Гаряча вода повинна подаватися в усі виробничі, допоміжні і санітарно-побутові приміщення.
Стічні води з аптечних закладів видаляються системою каналізації (міські аптеки) або з допомогою вивізної системи (сільські аптеки).
Технологічні заходи
З метою оптимізації умов праці та профілактики захворюваності повинна впроваджуватися автоматизація технологічних процесів.
Широко використовується так звана мала механізація важких і трудомістких процесів (розфасовка, фільтрування, просівання, розтирання тощо). Наприклад, для подрібнення твердих лікарських речовин замість ступок, при використанні яких відбувається значне виділення пилу, запропоновані малогабаритні апарати різної конструкції, зокрема, млин конструкції Ісламгулова . Для дозування порошків використовується дозатор ДП-2 , для виготовлення мазей – установка УПМ-1 , для миття аптечного посуду для фасування рідин у дрібну тару – установка УДЖ-250 тощо. Для закупорки флаконів, треба застосовувати напівавтомати, що значно скорочують контакт працюючих зі шкідливими речовинами.
Для зменшення запиленості застосовуються спеціальні столи, у які вмонтовані фільтрувальні пристрої, що забезпечують подачу на робоче місце чистого повітря (стіл монтажний пилозахисний СМП-1).
Для боротьби з мікробним забрудненням повітря аптечних приміщень використовується ультрафіолетове опромінення бактерицидними увіолевими лампи типу ДБ-30. Найбільш вираженою бактерицидною властивістю володіють УФ-промені з довжиною хвилі 254-257 нм. У присутності людей застосовуються екрановані бактерицидні лампи потужністю 1 Вт на 1 м3; при відсутності людей використовуються неекрановані бактерицидні лампи з розрахунку 2,0-2,5 Вт на 1 м3 об’єму приміщення.
Ультрафіолетове опромінення може використовуватись також для знезаражування рецептів з допомогою апарата Лопатіна .
Знезаражування повітря в аптеці можна здійснювати хімічними засобами (пропіленгліколь, триетиленгліколь та ін). Обов’язково необхідно обробляти стіни й підлоги асептичної, стерилізаційної й дистиляційно-стерилізаційної.
Індивідуальні засоби захисту та особиста гігієна
Для захисту органів дихання, шкіри, особливо при роботі із сильнодіючими лікарськими речовинами й отрутами, використовуються засоби індивідуального захисту (респіратори, мазі).
Працівникам необхідно суворо дотримуватись правил особистої гігієни .
Лабораторний контроль
Лабораторний контроль на запиленість, загазованість повітря робочої зони, а також бактеріологічний контроль в аптеці здійснюється у порядку санітарного нагляду територіальними санепідстанціями та бактеріологічними відділами контрольно-аналітичних лабораторій. Аналізується повітря виробничих приміщень, лікарська сировина, напівпродукти і готова продукція, змиви з рук аптечного персоналу, предметів устаткування, посуду тощо.
Для оцінки мікробного забруднення повітряного середовища приміщень аптек використовуються такі показники, як окислюваність повітря, кількість диоксиду вуглецю й мікроорганізмів у 1 м3 повітря. Орієнтовна оцінка санітарного стану повітря може здійснюватися за кількістю мікрофлори, що осідає на 1 м2 поверхні у хвилину