Гігієнічна оцінка технологічних процесів виготовлення й реалізації ліків

Технологічний процес виготовлення та реалізації лікарських засобів в аптеках повинен забезпечувати певну послідовність технологічних операцій, виключати при цьому можливість зустрічних виробничих потоків та забезпечувати безпечні умови праці персоналу. Проте, умови праці в аптеках мають свої професійні особливості, які характеризуються постійним контактом з численними, у тому числі сильнодіючими, лікарськими речовинами, великою часткою ручної кропіткої праці, що вимагає постійної уваги і значного напруження зорового аналізатора, а також необхідністю спілкуватися з великим числом відвідувачів, серед яких можуть бути хворі. У процесі виготовлення лікарських препаратів в умовах аптеки при порушенні санітарного режиму й недотриманні гігієнічних норм на працюючих можуть чинити несприятливий вплив фактори виробничого середовища, серед яких основними є: мікрокліматичні умови; шум; освітленість; пил лікарських препаратів, токсичні гази й пари; мікробний фактор тощо.

Особливості праці в аптечних умовах вимагають від персоналу великої відповідальності, нервово-психічного й емоційного напруження й безсумнівно позначається на захворюваності та стані їхнього здоров’я. Зокрема, встановлений зв’язок між санітарно-гігієнічними умовами і професійними особливостями праці й станом здоров’я. У структурі захворюваності переважають хвороби органів дихання, алергічні захворювання, захворювання нервової системи й органів відчуття, гіпертонічна хвороба, хвороби жіночих статевих органів. Значну групу складають особи з хронічними захворюваннями.

Працівники торгового залу хворіють частіше інших. Основним несприятливим фактором для працівників торгового залу (фармацевти, провізори-технологи, касири) є бактеріальний, вплив якого може посилюватися охолодним мікрокліматом і в меншій мірі впливом лікарських речовин. Усе це поєднується з постійною нервово-психічною й емоційною напругою. У структурі їхньої захворюваності переважають ангіни, ГРЗ, грип, ревматизм, варикозне розширення вен.

Провізори-технологи, провізори-аналітики, фасувальниці, які безпосередньо зайняті виготовленням ліків, зазнають впливу пилу та аерозолів ліків і хімічних речовин на фоні великого емоційного та нервового напруження. У них значну частку роботи складає ручна праця з великим числом маніпуляцій, що вимагають надмірної уваги й напруження зорового аналізатора. У структурі захворюваності цієї групи переважають алергічні захворювання, гіпертонічна хвороба та ураження нервової системи (неврастенія, неврози).

Для адміністративно-господарських працівників провідним є велике нервово-психічне навантаження з характерним підвищенням частоти серцево-судинних захворювань (ішемічна хвороба серця, гіпертонічна хвороба, неврастенія тощо).

Мікроклімат

Внаслідок порушення технологічного процесу та санітарного режиму в деяких приміщеннях (торговий зал, мийна, стерилізаційна, дистиляційно-стерилізаційна) можуть створюватися дискомфортні мікрокліматичні умови.

Охолодний мікроклімат часто має місце у торговому залі та підвальних приміщеннях. У торговому залі, особливо в холодний час року, повітря може значно прохолоджуватися, що зв’язано з постійним рухом відвідувачів і відкриванням зовнішніх дверей. У зв’язку з цим створюються несприятливі умови для роботи провізорів-технологів, фармацевтів і касирів. Для оптимізації мікроклімату необхідно влаштовувати утеплений тамбур з повітряною тепловою завісою.

Нагрівний мікроклімат часто формується у приміщеннях із надлишковими тепловиділеннями від технологічного обладнання (стерилізаційна, дистиляційно-стерилізаційна, мийна). У стерилізаційній і стерилізаційно-дистиляційній кімнатах підвищення температури повітря зумовлене нагріванням різних апаратів - сушильних шаф, стерилізаторів, перегінних апаратів тощо. У мийній у зв’язку з необхідністю постійно мати гарячу воду для миття посуду й інших цілей тривалий час горить піч (у сільській місцевості) чи газова плита, у результаті чого підвищується температура повітря. Поряд з цим відзначається висока вологість, тому що в процесі миття посуду з мийних ванн і з поверхні посуду при її повітряному сушінні в повітря надходить велика кількість пари. У випадку, якщо в мийній недостатньо ефективно працює вентиляційна система, мийниці посуду, санітарки змушені часто відкривати кватирки, фрамуги, вікна, влаштовувати наскрізне провітрювання, що сприяє виникненню простудних захворювань, загостренню хронічних запальних процесів.

Забезпечення оптимальних мікрокліматичних умов у приміщеннях аптек здійснюється за допомогою системи опалення та ефективної загальнообмінної припливно-витяжної вентиляції.

Приміщення аптек обігріваються за допомогою системи централізованого водяного (конвекційного) і панельно-променевого (радіаційного) опалення. Найбільш оптимальним і гігієнічно виправданим є панельно-променеве опалення. Це особливо доцільно для опалення асептичного блоку, асистентської і кімнати провізора-аналітика, де повинен дотримуватися високий рівень чистоти.

Влаштування парового опалення в аптечних приміщеннях забороняється. У сільській місцевості, доцільно влаштовувати місцеве водяне опалення. Пічне опалення допускається в крайніх випадках.

В аптечних приміщеннях повинні забезпечуватись оптимальні параметри мікроклімату.

Температура повітря в основних виробничих та службово-побутових приміщеннях (асептичні, пакувальні, дистиляційні, кімнати для зберігання й оформлення лікарських форм для ін’єкцій, дефектарські, асистентські, фасувальні, комори для товарів, кімнати провізора-аналітика, мийні, дистиляційно-стерилізаційні, комори для лікарських трав, склади стерильних матеріалів) нормується на рівні 18 0С; у торгових залах аптек - 16 0С, у складських приміщеннях для термолабільних, сухих і рідких медикаментів –4 0С.

Відносна вологість в аптечних приміщеннях повинна складати 40-60 %, швидкість руху повітря - 0,1-0,2 м/с.

ШУМ

Шумовий режим в аптеках обумовлений як зовнішнім шумом, що проникає з вулиці, так і внутрішнім. Головним джерелом зовнішнього шуму є міський транспорт, а також авіаційний. Внутрішній шум створюється в основному за рахунок роботи вентиляційних установок, водопровідних і каналізаційних пристроїв, електровакуумних насосів, моторних установок і миючих машин. Це устаткування генерує шум на рівні 40-49 дБА.

Несприятливий вплив шуму проявляється специфічною патологією слухового аналізатора, а також несприятливою загальною дією на організм. Він негативно впливає на продуктивність праці, знижує працездатність, підвищує стомлюваність, притупляє гостроту зору, сповільнює психічні реакції, сприяє збільшенню числа помилок при виготовленні ліків. Зокрема, різке зниження працездатності аптечних працівників відзначається уже при інтенсивності шуму 45 дБА. Тому для приміщень аптек рекомендується встановлювати рівень шуму не більше 30 дБА.

Для зменшення інтенсивності шуму в аптеках необхідно використовувати принцип боротьби з шумом на шляху поширення, тобто за рахунок розміщення шумних агрегатів і пристроїв в окремих приміщеннях, а також обладнання їх шумозахисними екранами.