
- •Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та благоустрою аптек. Гігієна праці в аптеках та на фармацевтичних виробництвах. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів.
- •Методи дезінфекції
- •Контроль ефективності дезінфекції
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
- •Визначення ефективності знезаражування посуду
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків
- •Контроль мікробного обсіменіння рук персоналу
- •Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:
- •Гігієнічна оцінка технологічних процесів виготовлення й реалізації ліків
- •Мікроклімат
- •Профілактичні заходи
- •Вентиляція
- •Водопостачання та каналізація
- •Технологічні заходи
- •Індивідуальні засоби захисту та особиста гігієна
- •Лабораторний контроль
- •Лікувально-профілактичні заходи
- •Забруднення повітряного середовища
- •Загазованість
- •Мікробна контамінація
- •Робоча поза
- •Особиста гігієна персоналу аптек
- •Основні групи підприємств
- •Види технологічних операцій
- •Підготовчі операції
- •Основні операції
- •Гігієнічна характеристика виробничих факторів хімічний фактор
- •Мікроклімат
- •Мікробна контамінація
- •Профілактичні заходи гігієнічне нормування
- •Організаційні заходи
- •Планувальні заходи
- •Технологічні заходи
- •Санітарно-технічні заходи
- •Індивідуальні засоби захисту
- •Лікувально-профілактичні заходи
- •Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів вимоги до персоналу
- •Вимоги до приміщень загальні вимоги
- •Виробничі приміщення
- •Складські приміщення
- •Приміщення для контролю якості
- •Допоміжні приміщення
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до технологічної документацiї
- •Вимоги до виробництва загальні вимоги
- •Попередження перехресної контамінації
- •Вимоги до виробництва стерильних лікарських засобів вимоги до виробництва
- •Вимоги до персоналу
- •Вимоги до приміщень
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до виробничої санітарії
- •Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів
- •Гігієнічні вимоги до планування аптек
- •Гігієнічні вимоги до санітарного благополуччя аптечних закладів
- •Теоретичний матеріал
- •Методи дезінфекції
- •Контроль ефективності дезінфекції
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
- •Визначення ефективності знезаражування посуду
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків
- •Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:
Контроль ефективності дезінфекції
Для контролю якості дезінфекції використовуються декілька методів: візуальний, лабораторний і ін.
Візуальний метод дає можливість визначити на місці своєчасність проведення дезінфекції, правильність вибору об’єктів для знезаражування, вибору дезінфікуючих засобів, їх дозу і ін.
Більш надійним і точним є лабораторний метод, що включає різні бактеріологічні і хімічні дослідження.
Бактеріологічний метод використовується головним чином при контролі якості заключної дезінфекції в аптеках. В якості показника ефективності проведення дезінфекції є відсутність в змивах з об’єктів кишкової палички.
Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
Обробляють робочу поверхню дезінфікуючим засобом – 1 % розчином хлораміну Б, для чого беруть пінцетом ватяний тампон, змочують його в розчині 1 % хлораміну Б і обробляють поверхню. Потім через 45 хвилин стерильними марлевими серветками (5 х 5 см), зволоженими в колбі зі стерильним фіз. розчином (надлишок рідини видаляють, віджимаючи серветку об стінки колби), роблять змиви з обробленої ділянки. Для обмеження площі змиву використовують стерильний шаблон (10 х 10 см). Серветки після взяття змиву поміщають в колби зі стерильною водою (10 мл) або 1 % розчином тіосульфату натрію, якщо дезінфекція проводилася хлорвмістним дезрозчином. Струшують колби протягом 2 хвилин для можливої десорбції мікрофлори. Видаляють з колби відмиту серветку і скидають її у флакон з дезрозчином. Один мілілітр рідини з колби засівають в чашку Петрі на поверхню середовища Евдо шляхом розтирання її стерильним шпателем. Чашку з посівом вмістіть в термостат при 37 0С на 24 години.
Дезінфекція вважається ефективною, якщо ріст кишкової палички на середовищі Ендо відсутній.
Визначення ефективності знезаражування посуду
Стерильні марлеві салфетки (5 х 5 см) зволожують стерильною водою і протирають на протязі 1 хв поверхні аптечного посуду. Змиви з аптечного посуду здають в лабораторію. Дезінфекція рахується задовільною, якщо на посуді відсутня кишкова паличка. Для контролю дезінфекції поверхонь проводять змиви стерильною марлевою серветкою. Це робиться не раніше ніж через 45 хв і не пізніше ніж через 2 г після дезінфекції. Змив роблять в декількох квадратах розміром 10 х 10 см, обмежених шаблоном. Загальна площа досліджуваної поверхні повинна бути не менше 500 см2 з двох або трьох суміжних ділянок об’єкта, що перевіряється
Марлеві салфетки занурюють після змиву в колби з стерильною водою (або 1 % розчином гіпосульфату натрію, якщо дезінфекція проводилась хлоровмістними речовинами) і направляють в лабораторію для досліджень.
Хімічний метод використовують для контролю за якістю дезінфекції шляхом визначення вмісту активного хлору в вихідних препаратах і робочих розчинах. Крім того, встановлюють наявність хлору на продезінфікованих поверхнях і предметах. Дезінфекція рахується правильною і достатньою, якщо хлор виявляється на продезінфікованих предметах і поверхнях.
Йод-крохмальний метод – це пришвидшений метод оцінки якості дезінфекції, що дозволяє здійснювати швидкий контроль за механічною дезінфекцією, що проводиться розчинами хлоровмістних препаратів. Ватну кульку змочують спочатку 10 % розчином йодиду калію, а потім свіжеприготовленим 1 % розчином крохмалю. Поява синього забарвлення при дотику такої кульки з контрольованою поверхнею вказує на присутність в ній активного хлору, тобто свідчить про надійність дезінфекції.