Гігієнічні вимоги до санітарного благополуччя аптечних закладів

Всі аптеки незалежно від їх категорії повинні бути обладнані внутрішнім господарсько-питним водопроводом, гарячим водопостачанням і каналізацією. Найбільш оптимальним є використання в якості вододжерела артезіанські скважини.

При проектуванні місцевої каналізації на території аптеки повинен бути споруджений вигрібний колодязь.

В аптеках кожний день накопичується велика кількість твердих відходів (упакувальний папір, відходи і т.п.). Для збору сміття і рідких відходів на території аптеки повинна бути обладнана ділянка з твердим покриттям і встановлені спеціальні ємкості.

В будинках аптек слід передбачити самостійні системи припливно-витяжної вентиляції з механічним приводом. Вона повинна забезпечувати необхідну кратність повітрообміну. Зовнішнє повітря, що подається системами припливної вентиляції, належить очищати в спеціальних фільтрах.

В аптеках повинна бути система водяного опалення (використовується вода з температурою 95 0С).

Всі приміщення аптеки повинні бути забезпечені природним освітленням, використовування тільки штучного освітлення допускається в приміщеннях санітарних вузлів, душових для персоналу, кімнат особистої гігієни, мікробіологічних боксах, термостатних.(додаток 2).

Теоретичний матеріал

Санітарія (від латинського sanitas – здоров’я) – це практичне застосування розроблених гігієнічною наукою нормативів, санітарних правил і рекомендацій, що забезпечують оптимізацію умов навчання і виховання, побуту, праці, відпочинку і життя людей з метою зміцнення і збереження їх здоров’я.

Санітарія забезпечується санітарними і протиепідемічними заходами.

Виробнича санітарія – система організаційних заходів і технічних засобів, що запобігають або зменшують вплив на працюючих небезпечних виробничих чинників.

У комплексі профілактичних заходів, пов’язаних із знищенням хвороботворного джерела, велике місце належить дезінфекції.

Методи дезінфекції

Дезінфекція – сукупність способів повного, часткового або селективного знищення потенційно патогенних для людини мікроорганізмів на об’єктах зовнішнього середовища з метою розриву шляхів передачі збудників інфекційних захворювань від джерел інфекції до сприйнятливих людей.

Методи дезінфекції діляться на фізичні, хімічні і біологічні.

До фізичних методів відносяться методи з використанням температури, УФ-випромінювання, ультразвук, УВЧ, іонізуюче опромінювання і ін.

Найбільш часто використовується висока температура, дія якої обумовлює денатурацію білка в мікробній клітині. Джерелом тепла є сухе і вологе гаряче повітря, водяна пара, вода, вогонь.

Сухе гаряче повітря (температура 140-150 0С) використовується в сушильних шафах для знезаражування лабораторного посуду.

Вологе гаряче повітря виявляє більш сильну бактерицидну дію порівняно з сухим повітрям, так як воно глибше і швидше проникає в оброблювальні об’єкти.

Водяна пара з температурою 100 0С і вище використовується в дезінфекційних камерах, автоклавах.

Кип’ятіння – простий і доступний метод знезаражування, при якому протягом короткого часу гинуть вегетативні і спорові форми мікробів. З допомогою кип’ятіння можна дезінфікувати білизну, посуд, хірургічні інструменти, резинові і скляні предмети, воду і ін. При цьому шар води над предметом, виробом, білизною, що обробляються, повинен бути не менше 10 см, експозиція від початку кипіння – 15-20 хв для знищення вегетативних форм і 1,5 – 2 г для знищення спор.

Очищення, миття, протирання і інші механічні способи зниження масивності мікробної контамінації також відносяться до дезінфікуючих заходів.

УФ-промені використовують для знезаражування повітря в асептичній, мийній, асистентській, кімнаті бактеріологічного аналізу і інших аптечних приміщеннях. Для цього використовуються бактерицидні випромінювачі з лампами системи БУВ-15, БУВ-30, ртутно-кварцеві лампи і ін.

Зараз в дезінфекційній практиці знаходять використання джерела іонізуючого випромінювання, струм УВЧ, ультразвук і ін.

В більшості випадків з метою цілей дезінфекції використовують хімічні речовини – дезінфектанти. Вони можуть бути розділені на такі групи: хлор і хлорактивні сполуки; окислювачі: феноли і їх похідні; солі важких металів; спирти; кислоти і їх солі; луги, детергенти; ефір, ефірні масла і фітонциди; барвники; альдегіди і фуміганти та інш. Найбільш широко в Україні застосовуються також препарати: хлорантоїн (Україна), сульфохлорантин (Україна), клорсепт (Ірландія), пергідроль (Україна); бацилоцид (Німеччина), деконекс (Швейцарія), саніфект (США).

Згідно з керівними документами (інструкціями) – КДІ 64-2884, КДІ 64-30-84 на фармацевтичних підприємствах панелі, стіни, двері виробничих приміщень щодня необхідно протирати вологими ганчірками, змоченими 3 % розчином перекису водню з 0,5 % миючого засобу “Сульфанол”. Не рідше за один раз на тиждень їх потрібно промивати гарячим (до 50 0С) 3 % розчином перекису водню з 0,5 % миючого засобу. Особливо ретельно протирати ручки і нижні частини дверей. Прибирання підлоги треба проводити кожної зміни. Для знезараження підлоги, нарівні з розчином перекису водню з миючим засобом, можна використати 1-2 % розчин хлораміну або хлорного вапна. Після обробки приміщень включають бактерицидні лампи на 2 години. Не пізніше ніж за 30 хвилин до початку роботи включають припливну, а потім витяжну вентиляцію. Обладнання протирають гарячою водою з 1 % розчином кальцинованої соди або миючого засобу, обробляють 1 % розчином перекису водню з 0,5 % миючого засобу, потім промивають гарячою (60-70 0С) водою до відсутності соди або миючого засобу в промивних водах, обполіскують водою очищеною. Обладнання, аппаратура і інвентар, поверхня яких забруднюється в процесі роботи маслом або жиром, потрібно відразу промити гарячою водою (78-80 0С), потім дезінфікувати.

Персонал є одним з основних джерел забруднення готового продукту мікроорганізмами. Для миття рук використовують рідке або туалетне мило, миють руки під краном стерильною щіткою 1-2 хвилини теплою водою до ліктів. Витирають руки досуха стерильною серветкою або за допомогою повітряної сушарки. Потім персонал обробляє руки розчином дезінфікуючого засобу, призначеного для обробки рук, для цього можна використати розчин дегміну 1 %; 2,4 % розчин рецептури “С-4” (суміш розчину перекису водню і мурашиної кислоти).

Дезінфікуючі засоби чергують кожні 5-6 днів для запобігання появи стійких форм мікроорганізмів.

Організація і проведення дезінфекції

Для проведення дезінфекції рідкими препаратами використовують різні технічні засоби.

Гідропульт – апарат, що складається з насосу і шлангів. В основі принципу дії його лежить всмоктування і нагнітання рідини з допомогою ручного насосу. Використовується для нанесення водних розчинів струменем або розпилювачем на різні поверхні. Розпилювання рідини проводиться під тиском повітря, що створюється ручним насосом.

Автомакс – пневматичний апарат, що складається з металевого резервуара, повітряного ручного насосу, вставленого всередину резервуару, гумового шлангу і брандспойта, який має подвійний розпилювач. Розпилювання рідини проводиться під тиском (до 5 атм), який створюється з допомогою насосу або компресора.

Дезінфаль – ручний прилад ємністю 1,5 л, що має нагнітальний насос і довгий носик з розпилювачем і замикаючим краном. Будова його аналогічна будові автомаксу. Використовується для знезаражування невеликих поверхонь. При знезараженні поверхонь в приміщенні і предметів обстановки користуються комбінованим методом (хімічним і фізичним). Так, предмети з гладкою поверхнею піддаються механічній обробці або вологій дезінфекції. Нерівні поверхні (підлога, карнизи, зліплені прикраси та ін.) спочатку сильно зрошують дезінфікуючим розчином, потім механічно очищають ганчір’ям, щітками. Після цього повторно обробляють дезінфікуючим розчином. Постільне приладдя, одяг, килими та ін. обробляють або вологим способом або з допомогою дезінфікуючих камер.

Посуд знезаражують кип’ятінням у воді, що містить 1 % соди або % мила при експозиції 15-20 хв. Можна дезінфікувати посуд занурюючи в 1 % розчин хлораміну або 0,05 % розчин хлорного вапна на 30-60 хв. Витрата дезінфікуючого розчину 2 л на 1 кг посуду.

Білизну дезінфікують кип’ятінням або зануренням в дезрозчин. Перед кип’ятінням білизну слід замочити в 1-2 % водний розчин соди на 1-2 години, потім в киплячий мильно-содовий розчин (1 % мила і 0,3 % соди з розрахунку 10 л на 1 кг білизни). Кип’ятіння повинно тривати 2 г. Попереднє замочування білизни можна проводити в 0,2 % розчині хлораміну на протязі 1 г або 3 % розчині лізолу на протязі 30 хв. Витрата дезінфікуючого розчину 4-5 л на 1 кг білизни.

Для обробки підлоги, стін, стелі використовують 0,2-0,5 % освітлений розчин хлорного вапна або 0,2-1% розчину хлораміну. Витрата дезінфікуючого розчину 0,5-1 л на 1 м2 поверхні.

Для дезінфекції приміщень аптек, аптечних складів і контрольно-аналітичних лабораторій використовують хімічні і фізичні методи дезінфекції.

В аптеках необхідно систематично проводити дезінфекцію посуду. Так, новий, що не був в використанні, посуд (циліндри, лійки, колби, мензурки і ін.), який призначений для виготовлення ліків, попередньо замочується теплою водою з милом і 2 % розчином соди і прополіскується проточною водою. Витрата дезінфікуючого розчину – 2 л на 1 кг посуду.

Вимитий скляний посуд для ліків піддається стерилізації парою в стерилізаторі або автоклаві при температурі 100 0С на протязі 30-60 хв або в сушильній шафі при температурі 150-160 0С на протязі 1 г. Після стерилізації посуд закривають корками з підкладеними під них стерилізованими прокладками з пергаментного паперу або целофану і зберігають в щільно закритих шафах.

Жирні ступки попередньо обробляють прожареною глиною або піском, а потім миють окремо гарячою водою з милом або 2 % розчином соди, прополіскують чистою водою і, не витираючи, сушать в сушильній шафі.

Посуд (циліндри, лійки, мензурки, ступки і ін.) після приготування в ній ліків слід вимити теплою водою з 2,5 % розчином соди, прополоскати чистою водою і, не витираючи, сушити в сушильній шафі. Зберігати його можна тільки в закритих шафах або ящиках асистентських столів.

Облаткову машину перед роботою необхідно протерти сухою ватою, а робочі поверхні – ватою, змоченою спиртом, а робочі поверхні – ватою, змоченою спиртом чи сумішшю спирту і ефіру.

Ручні ваги після кожного використання треба протирати стерильними марлевими салфетками або тампонами з вати. Салфетку і тампони можна використовувати тільки 1 раз. На початку зміни чашки ваг протирають ватою, змоченою спиртом або сумішшю спирту і ефіру. Витирати чашки ваг рушником забороняється.

Марлю, фільтрувальний папір, гігроскопічну вату, що використовуються для фільтрування рідких лікарських засобів, і прокладки під корки попередньо стерилізують і зберігають в простерилізованих біксах або банках з притертим корком. Зберігання їх в ящиках стола забороняється.