- •Гігієнічні вимоги до планування, обладнання та благоустрою аптек. Гігієна праці в аптеках та на фармацевтичних виробництвах. Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів.
- •Методи дезінфекції
- •Контроль ефективності дезінфекції
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
- •Визначення ефективності знезаражування посуду
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків
- •Контроль мікробного обсіменіння рук персоналу
- •Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:
- •Гігієнічна оцінка технологічних процесів виготовлення й реалізації ліків
- •Мікроклімат
- •Профілактичні заходи
- •Вентиляція
- •Водопостачання та каналізація
- •Технологічні заходи
- •Індивідуальні засоби захисту та особиста гігієна
- •Лабораторний контроль
- •Лікувально-профілактичні заходи
- •Забруднення повітряного середовища
- •Загазованість
- •Мікробна контамінація
- •Робоча поза
- •Особиста гігієна персоналу аптек
- •Основні групи підприємств
- •Види технологічних операцій
- •Підготовчі операції
- •Основні операції
- •Гігієнічна характеристика виробничих факторів хімічний фактор
- •Мікроклімат
- •Мікробна контамінація
- •Профілактичні заходи гігієнічне нормування
- •Організаційні заходи
- •Планувальні заходи
- •Технологічні заходи
- •Санітарно-технічні заходи
- •Індивідуальні засоби захисту
- •Лікувально-профілактичні заходи
- •Гігієнічні вимоги до виробництва лікарських засобів вимоги до персоналу
- •Вимоги до приміщень загальні вимоги
- •Виробничі приміщення
- •Складські приміщення
- •Приміщення для контролю якості
- •Допоміжні приміщення
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до технологічної документацiї
- •Вимоги до виробництва загальні вимоги
- •Попередження перехресної контамінації
- •Вимоги до виробництва стерильних лікарських засобів вимоги до виробництва
- •Вимоги до персоналу
- •Вимоги до приміщень
- •Вимоги до обладнання
- •Вимоги до виробничої санітарії
- •Основні гігієнічні вимоги до вибору земельної ділянки під будівництво аптечних закладів
- •Гігієнічні вимоги до планування аптек
- •Гігієнічні вимоги до санітарного благополуччя аптечних закладів
- •Теоретичний матеріал
- •Методи дезінфекції
- •Контроль ефективності дезінфекції
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь (бактеріологічний метод)
- •Визначення ефективності знезаражування посуду
- •Контроль дезінфекції робочих поверхонь методом відбитків
- •Якість стерилізації перевіряється різними способами. Для аптек можна рекомендувати такі:
Мікроклімат
При недостатній теплоізоляції нагрітих поверхонь апаратів і комунікаційних теплових мереж на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості може створюватися дискомфортний мікроклімат. Підвищена температура повітря відмічається, головним чином, у сушильних відділеннях і біля апаратів, у яких реакція протікає з виділенням тепла або при високій температурі (кристалізатори, розчинники, гідролізери й ін.). Так, у теплий час року температура повітря на даних дільницях може досягати 34-38 0С при відносній вологості 40-60 %. Дискомфортний нагрівний мікроклімат на окремих робочих місцях підприємств хіміко-фармацевтичної промисловості є додатковим чинником, що збільшує дію хімічного фактора.
ШУМ
Основними джерелами виробничого шуму на робочих місцях при виготовленні лікарських препаратів є технологічна апаратура та обладнання. До неї відносяться компресори, вакуум-фільтри, барабанні сушарки, центрифуги, дробарки, вібросита, вакуум-насоси й ін. Рівень шуму в ряді випадків може перевищувати допустимий. Так, на робочих місцях біля центрифуг параметри шуму можуть перевищувати допустимі величини на 5 дБА, біля вакуум-насоса - на 5-6 дБА, біля компресора - на 14-17 дБА. Найбільш несприятливими дільницями є машинні відділення, де сумарний рівень високочастотного шуму нерідко перевищує допустимі величини на 20-25 дБА.
Мікробна контамінація
Ризик контамінації може бути пов’язаний з такими факторами: неконтрольованим виділенням аерозолів або мікроорганізмів при веденні технологічного процесу; наявністю залишків вихідної сировини та продукції в обладнанні; обслуговуючим персоналом (шкіра рук, волосся та ін.) і його одягом; проникненням у виробничі зони комах і тварин.
Небезпека, пов’язана з контамінацією, залежить від виду продукції, яка забруднює й забруднюється. До найбільш небезпечних забруднень відносяться отруйні, наркотичні і сенсибілізуючі речовини, біологічні препарати, що містять живі мікроорганізми, деякі гормони, цитостатики та інші сильнодіючі субстанції. У випадку інфузійних або ін’єкційних лікарських форм, препаратів, що використовуються місцево на відкриті рани, а також лікарських засобів, які вводять у великих дозах або протягом тривалого періоду часу, контамінація може мати для хворих найбільш серйозні наслідки.
Профілактичні заходи гігієнічне нормування
З метою оптимізації умов праці персоналу та виготовлення лікарських засобів заданої якості здійснюється гігієнічне нормування кожного виробничого фактора (див. ч. 6).
Крім цього розроблені гігієнічні вимоги до технологічного процесу, технологічного обладнання, приміщень, одягу та особистої гігієни персоналу при виготовленні лікарських засобів у нестерильних та стерильних умовах (див. ч. 7, розд. 3).
Організаційні заходи
До організаційних заходів відносяться своєчасні профілактичні огляди та ремонт апаратури, обладнання й систем, що є джерелом пило- та газовиділень, шуму й вібрації тощо. Велике значення має також скорочення до мінімуму чисельності робітників, які працюють у шкідливих умовах, і тривалість їх перебування біля технологічного устаткування.
