Гігієнічна характеристика виробничих факторів хімічний фактор

Основним несприятливим діючим фактором виробничого середовища на підприємствах хіміко-фармацевтичної промисловості є забруднення повітря робочої зони, одягу і шкірних покривів шкідливими органічними й неорганічними речовинами на всіх етапах технологічного процесу. Склад речовин, які забруднюють повітря робочої зони на більшості підприємств із виробництва лікарських засобів, обумовлений одночасною присутністю багатьох хімічних інгредієнтів, що знаходяться у вигляді аерозолів, парів або газів. У залежності від стадії технологічного процесу, виду одержуваного лікарського препарату повітря виробничих приміщень може забруднюватися вихідними, проміжними і готовими продуктами хімічного синтезу.

Причинами забруднення є недосконалість устаткування, порушення технологічних режимів, відсутність або недостатня механізація багатьох операцій, зв’язаних із транспортуванням, завантаженням і вивантаженням матеріалів з апаратів, застосування негерметичного устаткування, переливання хімічних продуктів при заповненні апаратів тощо.

У забрудненні повітря виробничих приміщень має значення характер технологічного процесу і насамперед його переривчастість. Здійснення процесів за періодичною схемою зв’язане з кількаразовим завантаженням і вивантаженням рідин або сипучих матеріалів, застосуванням різних способів транспортування оброблюваного матеріалу. Це в значній мірі утрудняє організацію ефективних заходів щодо запобігання забруднень повітря.

Найбільш значні рівні забруднення хімічними речовинами відзначаються в момент порушення герметичності технологічного устаткування. Наприклад, у стадії гідролізу фенілгідразинсульфату у виробництві амідопірину під час забору через відкритий люк апарату концентрація сірчистого газу може в 4 рази перевищувати ГДК.

Вплив шкідливих речовин на організм працюючих здійснюється, головним чином, через дихальні шляхи й у меншій мірі через шкірні покриви і шлунково-кишковий тракт на різних стадіях технологічного процесу: при підготовці сировини, здійсненні власне процесів одержання лікарського препарату, заключних операціях. При цьому ступінь вираженості та характер впливу хімічного фактора на організм робітників визначаються досконалістю технології й устаткування, рецептурою лікарської речовини, а також будівельно-планувальними рішеннями приміщень і організацією в них повітрообміну.

ПИЛ

При виробництві лікарських засобів запиленість повітря робочої зони характерна для підготовчого та заключного етапів технологічного процесу.

На підготовчому етапі основними джерелами виділення пилу є доставка вихідної сировини зі складських приміщень у виробничі цехи, а також операції, зв’язані з дробленням, здрібнюванням, просіванням, транспортуванням, завантаженням тощо. Зокрема, значна кількість пилу утворюється на робочих місцях при подрібненні рослинної сировини, подрібненні вихідних компонентів синтетичних засобів. При цьому рівень пилу може в 3-5 разів перевищувати допустимий.

На заключному етапі одержання ліків найбільш часто високі рівні забруднення повітря пилом готового лікарського препарату, які у кілька разів перевищують допустимі, спостерігаються в процесі таблетування, дражування, сушки, розмелу, просівання сумішей, фасування й упаковки готових ліків. У даних умовах лікарський пил слід розглядати як виробничий і вважати промисловою отрутою. Вміст пилу в повітрі робочої зони при роботі на вібраційних ситах і особливо при ручному просіванні може в 5 разів і більше перевищувати допустимі величини. Так, під час ручного фасування концентрація пилу в зоні дихання працюючих може досягати 100 мг/м3 і більше.

Характер впливу пилу на організм і ступінь вираженості біологічних змін багато в чому визначається його дисперсністю. Пил деяких лікарських препаратів на 85-98 % складається з часток розміром менше 5 мкм. Це сприяє проникненню великої кількості лікарських речовин в організм через дихальні шляхи й органи травлення (із слиною).