1.Загальна характеристика теоретичних основ менеджменту персоналу

МП як наука базується на різних теоретичних джерелах, а саме на теорії ринку праці, теорії поведінки, організаційній теорії та ін.. теоретичних джерелах ( труд. І соц.. право, теорія праці і т. п.). Теорії ринку праці пояснює залучення на п-тво ресурсів персоналу, зокрема закономірності взаємодії попиту і пропозиції роб. сили. Теорії поведінки. Вплив на відношення співробітників до роботи визначається с-мою стимулів. Ці проблеми на індивідуальному рівні пояснюються теоріями навчання, мотивації, сприйняття. А на груповому рівні теоріями групових процесів, включаючи такі аспекти, як влада управління зі зворотнім зв’язком, групові рішення. Важливою основою управління поведінкою є психологія, зокрема такі її галузі як соціальна психологія, диференційована психологія, психологія праці, організаційна психологія. Мотивація людини до праці будується за мотиваційними теоріями, які поділяються на 2 основні групи: 1.змістовні теорії, які трактують потреби і яким чином їх мотивувати; 2.теорії процесу мотивації, які показують як це робиться. Процесіні теорії визначаючи існування потреб, вважають, що поведінка особистості є також ф-цією сприйняття і очікування пов’язаних із ситуацією і можливих наслідків вибраного типу поведінки. Осн. процесійні теорії мотивації: 1. Теорія очікувань Врума; 2. Теорія справедливості Адамса; 3. Теорія Портера-Лоурера. Організаційні теорії вивчають соц.. організовані с-ми та їх залежність від різного роду комплексних явищ. До ін.. теоретичних основ управління персоналом належать: інженерні науки, труд. І соц.. право, економічні науки, інформативне забезпечення. В теорії МП особливе місце відводиться концепції партисипативного управління, яка ґрунтується на залученні працівників до управління у вигляді різних форм самоуправління, гуртків якості тощо. Таке управління дозволяє зв’язати мотиви, стимули і потреби людей, що працюють в групах на основі різноманітних форм самоуправління трудових колективів. Працівник реалізує свої потреби в самовираження, визнання належності до соц.. групи, а п-тво досягає високих результатів.

2.Теорії змісту, їх мета і суть.Мотивація людини до праці будується за мотиваційними теоріями, які поділяються на 2 основні групи: 1.змістовні теорії, які трактують потреби і яким чином їх мотивувати; 2.теорії процесу мотивації, які показують як це робиться. Змістовні теорії описують структуру потреб, їх зміст і те як дані потреби пов’язані з мотивацією людини до д-ті. В даних теоріях робиться спроба дати відповідь на запитання, що всередині людини спонукає її до діяльності. Найвідомішими теоріями є: 1. Динамічна мотиваційна теорія Маслоу; 2. Двохфакторна модель задоволеності роботою (теорія Герцберга) 3. Теорія існування зв’язку та росту Альдерфера; 4. Теорія набутих потреб МакКлеланда. Мотиваційа теорія Маслоу вияснює, які мотиви і які залежності від рівня задоволення потреб є дієвими. За Маслоу мотиви класифікують відповідно до ієрархічної структури потреб. Потреби 1 рівня є вродженими, решта набутими. Мотиви більш високого мотиваційного рівня ініціюють дію тоді, коли задоволені потреби більш низького рівня. Теорія придатна для планування заходів в сфері МП, проте заг. підхід до поділу потреб утруднює розробку конкретних заходів. Двохфакторна модель Герцберга пояснює основи задоволеності роботою, причини зміни продуктивності праці. Теорія Альдерфера об’єднує потреби людини в 3 групи: 1. Потреби існування ( фізіологічні та безпеки); 2. Потреби зв’язку ( визнання, повага); 3. Потреби росту (самовдосконалення). Теорія набутих потреб виділяє 3 групи потреб: 1. Потреби досягнень – бажання людини досягти поставлених цілей; 2. Потреби у співучасті – бажання дружніх відносин з оточуючими; 3. Потреби влади – бажання контролювати людей, ресурси і процеси.