7.6. Зміст фінансового планування

Важливими напрямками фінансового менеджменту є фінансове планування і прогнозування. План та прогноз - поняття не тотожні, кожне з них як інструмент управління виконує свою роль.

Прогноз. В широкому розумінні фінансове прогнозування передбачає вивчення можливого фінансового стану підприємства у майбутньому, розробку основних напрямків стратегії в сфері фінансів для забезпечення необхідної стійкості підприємства при фінансуванні певних витрат.

Поряд з цим поняття прогнозу використовується відносно розрахунків, що необхідні для складання фінансових планів. Наприклад, прогноз розміру обсягів реалізації продукції, прогноз розміру витрат тощо.

Такий прогноз має значення, перш за все, для самого підприємства. Але прогноз перспектив фінансового стану підприємства має значення і для зовнішніх користувачів економічної інформації. До їх складу, в першу чергу, входять банки, що забезпечують фінансовими ресурсами підприємство–позикозаймача і зацікавлені у своєчасному погашенні кредитів, мають доступ до поточної фінансової звітності клієнтів і можливості для аналізу і прогнозування. З досвіду західних країн можна сказати, що в банках виконується значна робота з прогнозування банкрутств підприємств.

Фінансове прогнозування створює основу для річного (поточного) та перспективного фінансового планування на той термін, який можна вважати придатним для плану. В західній практиці це, звичайно, 3 - 5 років.

План. Фінансове планування - це один з важливіших інструментів фінансового управління. Фінансовий план віддзеркалює синхронність надходження та витрат грошових коштів. Це дозволяє зробити оцінку майбутньої ліквідності, тобто визначити достатність коштів для фінансування заходів бізнес-планів та розрахунків за зобов’язаннями підприємства. В основі складання плану лежить метод грошових потоків, рух яких виявляється на підставі бюджетування всіх витрат і складання прогнозів щодо доходів та надходжень.

При складанні фінансового плану використовуються дані фінансової звітності за минулий період. Це необхідно для аналізу фінансового стану компанії, який дозволяє встановити «діагноз», з’ясувати небажане відхилення, враховувати результати аналітичного узагальнення в плані.

Інша важлива обставина, що характеризує сучасну практику фінансового планування, полягає в ідентичності показників річного плану та оперативного, що складається на невеликий термін (квартал, місяць). Точніше кажучи, річний план поділяється на короткі проміжки часу, що дозволяє відслідковувати синхронність надходжень та витрат і усувати касові розриви.

В закінченому вигляді фінансовий план звичайно складається з трьох документів: планового звіту щодо прибутків та збитків, планового (прогнозного) бухгалтерського балансу, плану руху грошових коштів (планового звіту про рух коштів). Останній зветься ще бюджетом грошових коштів. Він являє собою власне план фінансування, який складається на рік з поквартальним розподілом і відображає грошові потоки, надходження, включаючи залишок коштів на початок планового періоду, витрати грошових коштів, у тому складі всі напрямки витрат грошей, надлишок або нестача готівки (різниця між надходженнями та витратами коштів), зовнішні джерела залучення коштів та статті покриття заборгованості або виплати дивідендів.

Таким чином, планування охоплює весь грошовий оборот, що дозволяє аналізувати та оцінувати надходження та витрати грошових коштів, приймати рішення щодо способів фінансування дефіциту коштів. План руху грошових коштів вважається складеним, якщо передбачені джерела покриття їх дефіциту.

З допомогою планового звіту щодо прибутків та збитків визначається розмір прибутку , що буде отриманий в плановому періоді. Прогнозний баланс показує майбутній фінансовий стан підприємства на кінець планового періоду та відображає зміни в активах і пасивах внаслідок здійснення заходів, що плануються.

Під час розрахунку річного фінансового плану компанії вихідною базою є бюджет обсягу реалізації продукції, тому що його показники впливають майже на всі статті доходів і витрат. Після розрахунку очікуваної виручки від реалізації продукції складається бюджет (план) виробництва і виконується бюджетування (розрахунок) всіх витрат.

Ці розрахунки віддзеркалюють процес виробництва та збуту продукції, що в західній практиці зветься операційною діяльністю, а зведений розрахунок – операційним бюджетом.

Операційний бюджет:

• бюджет реалізації;

• бюджет виробництва;

• бюджет прямих витрат на матеріали;

• бюджет прямих витрат на заробітну плату;

• бюджет виробничих накладних витрат;

• бюджет загальних та адміністративних витрат;

• прогноз очікуваного прибутку.

З точки зору фінансового управління важливим моментом планування є визначення центрів фінансової відповідальності, особливо у тому випадку, якщо діяльність підприємства достатньо диверсифікована. Можна виділити три групи центрів фінансової відповідальності (інколи виділяються 5-6):

• центри, доходи від діяльності яких стійко перевищують витрати;

• центри, які поки що не приносять стійкого доходу, але можливо будуть його отримувати в найближчий час;

• центри витрат.

Виділення таких центрів виконується з метою відслідковування грошових потоків, що проходять через них. Управління витратами по центрам відповідальності базується на відповідній організації виробничого (управлінського) обліку.

Орієнтовну скорочену форму плану фінансування можна представити наступним чином (дані умовні):

Таблиця 7.1

План фінансування

Показники	Період планування
	1 кв.	2 кв.	3 кв.		4 кв.
1. Залишок грошових коштів на початок періоду	100	0	181	168,5
2. Виручка від реалізації продукції	2000	2600	3000	4000
3. Виручка від реалізації надлишкових активів	40	-	-	500
4. Позареалізаційні доходи (витрати)	-	- 30	100	100
Всього грошових коштів	2140	2570	3281	4768,5
Напрямки витрат грошових коштів:
5. Інвестиційні витрати	400	200	600	1500
6. Поточні витрати	1500	1950	2250	3000
7. Податки	250	227,5	262,5	350
8. Сплата кредиту з процентами	-	11,5	-	-
Всього використано грошових коштів:	2150	2389	3112,5	4850
Перевищення доходів над витратами (+, —)	- 10	181	168,5	- 81,5
Джерела покриття дефіциту коштів:
9. Короткостроковий кредит	10	-	-	-
10. Інші джерела фінансування (облігаційні позики, емісія акцій, довгостроковий кредит, кошти за угодою про спільну діяльність тощо)	-	-	-	600
Залишок коштів на кінець періоду	х	х	х	518,5

При розробці плану слід розмежувати напрямки діяльності – господарська, інвестиційна, фінансова, що підвищить результативність управління грошовими потоками. Також доцільно заздалегідь визначати періоди планування, виходячи з конкретних умов господарювання (квартал, рік або більше). Але в будь-якому випадку найближчий квартал слід поділяти на короткі проміжки часу (5 днів, 10 днів, місяць), щоб своєчасно визначати джерела покриття дефіциту коштів.

Фінансування інвестиційних витрат, як і фінансові вкладення, включаються до плану після необхідного техніко-економічного обґрунтування та аналітичної оцінки виробничих і фінансових інвестицій.

Використання комп’ютерних технологій дозволяє прораховувати декілька варіантів фінансового плану і відібрати найбільш вірогідний та оптимістичний варіант.