7.5. Фінансові служби у структурі управління підприємством

В коло діяльності фінансового менеджера включається велика кількість питань: управління оборотним капіталом, визначення його оптимального розміру та структури, аналіз стану дебіторської заборгованості, оцінка ефективності капітальних вкладень та можливого ризику при їх здійсненні, вивчення можливих джерел фінансування, оптимальне використання тимчасово вільних грошових коштів, фінансове планування, аналіз господарсько-фінансової діяльності та фінансовий контроль тощо.

Управління фінансами вимагає високої кваліфікації менеджера - розуміння основ ринкової економіки, професійної освіти в області фінансів та кредиту, знань бухгалтерського обліку, податкового законодавства, особливостей банківської та біржової діяльності, вміння аналізувати фінансову звітність підприємства, а також відповідне мислення та інтуїцію.

Як правило, фінансовий менеджер не є власником підприємства, а є найманим працівником. Але для його заохочення в результатах діяльності підприємства бажано, щоб він, окрім заробітної плати, отримував процент від прибутку. В країнах з ринковою економікою для цього ведучі фінансові менеджери володіють акціями компаній, де вони працюють.

Усі аспекти фінансового менеджменту, специфічність та обсяг посадових обов’язків не можуть бути охоплені однією людиною. Зараз фінансовий менеджмент розвивається у багатьох напрямках. У цій сфері з’явилися вузькі спеціалісти - зі страхової справи, операцій з цінними паперами, аудиту, вексельного обігу, оцінки інвестиційних проектів, управління банкрутством, оптимізації оподаткування, оцінки нерухомості тощо, які можуть залучатися до виконання певної роботи на договірних засадах. Багато банків та аудиторських фірм також надають консультаційні послуги з фінансового менеджменту.

Одночасно, високою кваліфікацією, знаннями основ фінансового менеджменту повинен володіти головний бухгалтер будь-якої комерційної організації незалежно від її організаційно-правової форми. Дані бухгалтерського обліку є інформаційною базою управлінського та фінансового аналізу, який виступає інструментом внутрішнього фінансового управління.

Перелік конкретних задач у сфері фінансового менеджменту визначається розміром грошового обороту підприємства, потребою у фінансових ресурсах та специфікою виробничої діяльності. Суттєве значення для конкретизації задач фінансового менеджменту та способів їх розв’язання має розмежування посадових обов’язків працівників економічних підрозділів підприємства, організація бухгалтерського обліку з розподілом на управлінський та фінансовий.

Фінансові менеджери розрізняються за функціями та рівнями управління.

На прикладі відкритого акціонерного товариства розглянемо функції фінансового менеджменту. Головному фінансовому менеджеру (віце-президенту, фінансовому директору) підпорядковуються два функціональних менеджера - контролер та казначей.

Функції контролера близькі до функцій головного бухгалтера і полягають в основному у роботі з даними бухгалтерського обліку та в економічному аналізі діяльності акціонерного товариства. В обов’язки контролера входить організація виробничого обліку, складання звітності, планування та контроль внутрішньогосподарської діяльності акціонерного товариства, обробка внутрішньої інформації щодо діяльності акціонерного товариства з метою її використання для оцінки його фінансового стану, складання кошторисів витрат, розрахунок заробітної платні та податків.

Функції казначея включають управління ліквідністю підприємства, формування оптимальної структури капіталу шляхом залучення короткострокових та довгострокових джерел фінансування, оцінку витрат на капітал, управління грошовим оборотом та розрахунки з клієнтурою (постачальники, покупці тощо), організацію взаємовідносин з банками та іншими інвесторами, диверсифікацію інвестиційної діяльності. В республіках колишнього СРСР не було такої посади в структурі управління підприємством, тому що характер діяльності казначея визначається фінансовим устроєм акціонерного товариства, що пов’язаний з емісією цінних паперів, розвитком відносин з зовнішнім світом та фінансовим ринком.

Функції контролера та казначея між собою мають тісні зв’язки, але контролер більш зайнятий внутрішніми проблемами, підготовкою обґрунтованих рішень, в той час як казначей націлений на рішення стратегічних питань, пов’язаних з забезпеченням фінансової стабільності підприємства.

Активний процес створення нових комерційних організацій, приватизація загальнодержавних та муніципальних (комунальних) підприємств в Україні вимагають суттєвих змін в структурі апарату управління та складі керівництва. Найбільш радикальні зміни мають місце в фінансових службах. Окрім посади головного бухгалтера засновується посада фінансового директора, посилюється роль аналітичних підрозділів, розвивається внутрішній аудит, активізується робота з державними та корпоративними цінними паперами.

У відкритих акціонерних товариствах слід створити фінансові служби для виконання функцій з залучення грошових коштів, серед яких слід виділити:

- підготовку нових випусків цінних паперів з метою залучення зовнішніх джерел фінансування;

- контроль за оборотом раніш емітованих акцій з метою збереження контролю над акціонерним товариством;

- аналіз стану акціонерного товариства на ринку цінних паперів;

- розробка дивідендної політики, що сполучає суперечливі цілі - розвиток акціонерного товариства за рахунок реінвестування необхідної частини прибутку та підвищення доходів акціонерів різних соціальних та вікових груп, що особливо важливо для приватизованих підприємств.

Конкретна структура фінансового підрозділу в апараті управління залежить від характеру та обсягу виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства, його організаційно-правової форми.