7.4. Рух грошових коштів як об’єкт фінансового менеджменту
Фінансовий менеджмент - це управління капіталом на рівні окремого господарюючого суб’єкта, іншими словами, фінансовий менеджмент можна визначити як управління грошовими потоками з метою отримання прибутку у перспективі та забезпечення поточної платоспроможності.
Грошові потоки - це рух грошових коштів за певними напрямками.
На рис. 7.1 показані грошові потоки на прикладі акціонерного товариства.
4
5
Рис. 7.1 Рух грошових коштів
Умовні позначення:
1 - залучення коштів на фінансовому ринку;
2 - грошові кошти, що інвестуються у виробництво;
3 - грошові кошти, що отримані в результаті господарської діяльності;
4 - грошові кошти, що повернені на фінансовий ринок у вигляді плати за раніш мобілізовані ресурси;
5 - грошові кошти, що реінвестовані у виробництво;
6 - грошові кошти, що спрямовані на фінансові вклади;
7 - податки.
Підприємство, як відкрита система, залежить від зовнішнього середовища. Це фінансовий ринок і держава, яка здійснює вплив на підприємство з допомогою державного регулювання (податки, пільги, ставки, мито).
Розглянемо грошові потоки, що показані на рисунку 7.1, як об’єкт фінансового менеджменту.
1. Акціонерне товариство мобілізує кошти на фінансовому ринку:
на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - шляхом випуску та продажу акцій і облігацій;
на грошовому ринку (ринок коротких грошей) - короткострокові позики;
на ринку капіталів - довгострокові позики.
Одна із задач фінансового менеджменту міститься у тому, щоб забезпечити найбільш ефективний потік фінансових ресурсів між підприємством та фінансовим ринком, який є основним джерелом зовнішнього фінансування в умовах ринкової економіки. Рішення щодо вибору джерел супроводжується оцінкою витрат на залучений капітал.
За кредити необхідно платити у вигляді процентів, по випущеним облігаціям (окрім суми їх погашення по номіналу), доходи власникам протягом терміну облігаційної позики, додатковий акціонерний капітал потребує у майбутньому виплати дивідендів на весь термін існування акціонерного товариства - емітента.
2. Певна частина мобілізованих грошових коштів інвестується у виробництво, тобто набуває форму активів, які розрізняються за тривалістю використання.
Тут об’єктом фінансового менеджменту виступає структура активів. Певна частина коштів повинна залишатися у грошовій формі та у формі високоліквідних фінансових активів. Якщо оборотні активи (запаси та витрати, готова продукція) можуть забезпечити прибуток уже в найближчий час за умовою попиту з боку споживачів, то довгострокові активи не завжди дають негайну віддачу. Довгостроковий інвестиційний проект вимагає всебічної оцінки та обґрунтування, а доходи й надходження від інвестицій повинні бути оцінені з врахуванням фактору часу. Управління довгостроковими інвестиціями включає складання інвестиційної програми, вибір проекту на підставі аналізу, визначення джерел фінансування.
3. Грошові надходження та доходи розглядаються як грошові потоки, що отримані в результаті виробничої, інвестиційної та фінансової діяльності.
Основний вид надходжень - виручка від реалізації продукції, що визначається ціною одиниці продукції та обсягом продаж.
Своєчасні надходження всіх належних платежів від покупців та замовників забезпечують поточну платоспроможність підприємства.
У перспективі в якості власних джерел фінансування виступають амортизаційні відрахування та прибуток.
Розмір амортизаційних відрахувань в основному залежить від обсягу виробничих фондів, що використовуються, їх балансової вартості та норм амортизації. Вибір методів амортизації має важливе значення, тому що це дозволяє регулювати розмір неоподаткованого доходу і впливає на розмір чистого прибутку. Компанії прагнуть швидше амортизувати обладнання, що використовується, якщо спостерігається підвищення попиту на продукцію, та навпаки, уповільнюють темпи амортизації, коли кон’юнктура попиту погіршується.
Для контролю за прибутком використовуються дані бухгалтерського обліку виручки та витрат, а також обсягу реалізованої продукції.
4. Грошові кошти, що повертаються на фінансовий ринок у вигляді плати за раніш мобілізовані ресурси, мають вигляд дивідендів по акціям, процентів по облігаціям, процентів за короткотермінові та довгострокові позики. Управління цими грошовими потоками тісно пов’язане з залученням грошових коштів шляхом емісії цінних паперів.
Слід мати на увазі, що виплати процентів облігаціонерам здійснюються в першочерговому порядку у порівнянні з власниками інших цінних паперів. Виплата передбачається в заздалегідь обумовленому розмірі. Питання щодо виплати дивідендів по простим акціям вирішується в залежності від фінансових результатів діяльності акціонерних товариств, перспектив його розвитку, фінансового стану у звітному році. При недостатньому прибутку може бути прийняте рішення про реінвестування дивідендів по простим акціям і невиплат доходів їх власникам.
5. Грошові кошти, що інвестуються у виробництво. Усі доходи та надходження в межах підприємства поділяються за напрямками використання, що також є об’єктом фінансового менеджменту.
Значна частина виручки від реалізації закономірно повертається у виробництво, якщо діяльність підприємства продовжується. Вона повинна бути спрямована на придбання матеріально-сировинних ресурсів, виплату заробітної плати тощо. Тут необхідний контроль за економним та обґрунтованим використанням коштів, попередженням зайвих витрат.
Специфічною формою надходжень є амортизаційні відрахування як грошова форма зносу виробничих фондів та деяких нематеріальних активів. Зараз діючим планом рахунків бухгалтерського обліку амортизаційні відрахування не відокремлені. Вони знаходяться в загальному грошовому обороті підприємства, використовуються на його поточні потреби, якщо в даний момент не фінансуються інвестиційні витрати. Якщо є потреба в грошових ресурсах для фінансування капітальних вкладень амортизаційні відрахування в першу чергу повинні бути направлені на ці цілі.
Допускається відкриття в комерційних банках юридичним особам окремих рахунків з капітальних вкладень, на які можуть бути перераховані амортизаційні відрахування. Тимчасово вільні амортизаційні відрахування можуть бути використані для формування фінансових активів.
Розподіл прибутку після уплати податків на інвестуєму частину і дивіденди відносяться до важливіших фінансових рішень, що впливають на розвиток акціонерного товариства та його можливості платити дивіденди в майбутньому. В цьому питанні необхідно досягнення компромісу між бажанням отримати максимальний прибуток та інтересами акціонерів на підставі прийняття правильних інвестиційних рішень та вибору джерела їх фінансування.
6. Грошові кошти, що направляються на фінансові вкладення.
Кошти, що поступають на розрахунковий та валютний рахунок підприємства, повинні бути достатніми для забезпечення усіх платежів та розрахунків в кожний момент. В той же час надлишкові грошові кошти, що знаходяться на цих рахунках, «не працюють», тобто не дають віддачі, яку можна було б отримати. Грошові кошти, що тимчасово вільні, слід вкладати у короткострокові фінансові високоліквідні активи, які швидко можна перетворити у гроші, отримавши дохід. Так розв’язуються дві задачі: зберігання вартості грошей та забезпечення поточної платоспроможності підприємства за умови нестачі коштів на рахунках.
Абсолютно надійними, хоч і не найбільш доходними, вважається вкладання грошей у державні цінні папери. Інший путь - придбання високоліквідних акцій та облігацій, курсова вартість яких зростає, з метою продажу їх у сприятливий момент.
Для того щоб працювати з короткостроковими цінними паперами, слід добре розуміти ситуацію на фінансовому ринку, враховуючи мінливий спекулятивний характер цих операцій.
Другим напрямком фінансових вкладень є довгострокові вкладення, які не завжди можуть забезпечити високу та постійну доходність.
Довгострокові розміщення капіталу у юридично самостійні компанії виконується для формування їх статутного капіталу з метою отримання додаткового прибутку, придбання впливу на компанії, акції яких купуються, або ж у тому випадку, коли такі вкладення коштів більш вигідні, ніж організація власного виробництва.
7. Податки. Реальним фінансовим ресурсом для підприємств з числа власних є прибуток після уплати усіх податків. Грошовий потік, що пов’язаний зі сплатою податків, може бути оптимізований у межах діючого податкового законодавства за рахунок вмілого використання податкових пільг.