7.2. Прибуток як фінансовий результат діяльності

Прибуток - це фінансовий результат і мета діяльності підприємця, один з важливіших результативних показників діяльності підприємств.

Відокремлення витрат у вигляді собівартості дає можливість розрахувати прибуток. Прибуток являє собою частину доходів, що залишається після відшкодування поточних витрат і процентів з короткострокових кредитів

П = Д - В, (7.1)

де П - прибуток,

Д - доходи (виручка),

В - витрати виробництва, включаючи проценти з короткострокових кредитів.

Розрізняють балансовий, загальний та чистий прибуток.

Балансовий прибуток - це прибуток за балансом. Містить окрім прибутку від реалізації продукції позареалізаційний прибуток, що утворюється як різниця отриманих та сплачених штрафів, дивідендів на куплені акції та вкладені паї.

Загальний прибуток від реалізації продукції (надання послуг) визначається як різниця між обсягами реалізації продукції, робіт, послуг та поточними витратами.

Чистий прибуток створюється після сплати з загального прибутку податків та інших обов’язкових платежів і залишається у повному розпорядженні підприємств. За рахунок чистого прибутку формуються різні фонди підприємства (фонди соціального та виробничого розвитку, страхові та резервні фонди тощо).

Частина чистого прибутку акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю спрямовується на виплату дивідендів на куплені акції та вкладені паї.

7.3. Джерела фінансового забезпечення підприємств

Прибуток та амортизаційні відрахування виступають результатом кругообороту коштів, що вкладені у виробництво, і відносяться до власних внутрішніх фінансових ресурсів підприємства.

За своєю економічною природою амортизаційні відрахування забезпечують тільки просте відтворення амортизуємих цінностей, але їх розмір може бути значним і складати вагому частину власних джерел фінансування.

Чистий прибуток - багатоцільове джерело фінансування потреб підприємства, але основні напрямки його використання - це накопичення та споживання.

Накопичення віддзеркалює процес збільшення майна підприємства.

Споживання - це різні форми виплат найманим працівникам, виплати дивідендів в акціонерних товариствах, процентів на облігації їх власникам, частки доходів власникам у відповідності з їх паєм у статутному (складочному) капіталі.

До власних коштів відносяться також додаткові внески у складочний капітал учасників товариств та додатковий капітал, який мобілізується акціонерними товариствами за допомогою емісії акцій.

На підставі повернення підприємством залучаються запозичені фінансові ресурси - кредити банків, кошти інших організацій, облігаційні позики. В окремих випадках можуть залучатися бюджетні кошти на основі повернення та неповернення для фінансування певних інвестиційних програм або в якості короткострокової фінансової підтримки.

Фінансова діяльність також представляє собою розміщення грошових коштів в діяльність інших підприємств та комерційних організацій, в державні цінні папери, що приймає форму фінансових активів, інакше кажучи, довгострокових та короткострокових фінансових вкладень. При умілому використанні інструментів фінансового ринку доходи від фінансових вкладів можуть суттєво поповнювати суму прибутку.

Під довгостроковими фінансовими вкладами розуміються витрати на внески коштів у статутний капітал інших підприємств, придбання акцій та інших цінних паперів, надання коштів у позику на строк більше одного року.

До короткострокових фінансових вкладів відносяться придбання цінних паперів та надання коштів у позику на строк менше одного року.