6.7. Проблеми малого підприємництва в Україні та шляхи їх розв’язання

Малі підприємства в Україні у своїй діяльності стикаються з великими труднощами:

1. головна проблема малих підприємств - недостатня ресурсна база, як матеріально-технічна, так і фінансова;

2. важлива проблема - це законодавча база, на яку повинно спиратися мале підприємництво. Поки що вона дуже недосконала, а в багатьох суттєвих положеннях зовсім відсутня;

3. відсутня система проведення глибокого аналізу діяльності малих підприємств. Немає належного обліку результатів їх роботи, практично відсутня звітність по тим показникам, які дають право малим підприємствам користуватися пільгами з оподаткування;

4. матеріально-технічне забезпечення малих підприємств здійснюється у недостатньому обсязі та несвоєчасно. Обмежений доступ малих підприємств до сучасних технологій, тому що їх купівля вимагає значних одночасних фінансових витрат;

5. важлива проблема - кадри. Не кожен може бути підприємцем, особливо в інноваційному бізнесі. З навчанням кадрів для бізнесу справа йде не кращим чином;

6. значні проблеми існують із соціальним захистом підприємницької діяльності.

Все це свідчить, що, на жаль, сьогодні в Україні немає діючого механізму підтримки, розвитку і захисту малого підприємництва, на відміну від систем, що склалися у розвинених країнах. Разом з тим, певні кроки до формування державної політики розвитку і підтримки малого підприємництва в Україні вже робляться. Зокрема, процеси роздержавлення, приватизації, демонополізації економіки створюють умови для зростання підприємницької активності і практичного залучення приватного підприємництва до сфери національних інтересів економіки, активного використання цього мобільного потенціалу для створення здорового конкурентного середовища виробників товарів і послуг як засобу реалізації економічної і соціальної стратегії держави.

Зараз велике число законопроектів і програм з підтримки малого підприємництва ще знаходиться в стадії розробки. Ті ж програми, що уже прийняті і перетворюються в життя, показують велику кількість недоліків, таких як:

1. неузгодженість різних елементів програм, наприклад, невідповідність аналітичної частини і практичних напрямків по застосуванню;

2. відсутність чітких формулювань основних цілей і задач;

3. надмірна широта планованих мір, що веде до розпилення засобів;

4. нереалістичність і необґрунтованість очікуваних результатів, а також планованих термінів.

Проблема малоефективності зусиль держави лежить не в ступені досконалості державних програм, а в неправильній оцінці державою своїх задач, можливостей і ресурсів.

З метою усунення цієї помилки необхідно фокусувати увага на пріоритетних напрямках державної підтримки малого підприємництва. Першим етапом у рішенні даної проблеми є аналіз і систематизація основних напрямків державної підтримки сектора малих форм господарювання в Україні (рис. 6.3).

Кожний з наведених напрямків є необхідним у виконанні, але не самодостатнім для ефективного розвитку сектора малих форм господарювання. Для створення діючої системи державної підтримки малого підприємництва в Україні необхідно їх комплексне виконання, певне їх єднання.

Тому необхідне безпосереднє визначення пріоритетних напрямків, для чого всі перераховані вище напрямки поєднують за формою підтримки, що робиться, у вигляді двох груп:

1. постачання (забезпечення суб'єктів малого підприємництва фінансовими, матеріальними, інформаційними, науково-технічними та іншими ресурсами);

2. управління (забезпечення відповідної законодавчої бази, створення сприятливих умов, рішення організаційно-адміністративних питань, здійснення планування і контролю).

На сьогоднішній день державна підтримка малого підприємництва в Україні зосереджена на забезпеченні постачання малого підприємництва ресурсами, у першу чергу фінансовими