3.3. Регулююча роль ціни

В ринкових умовах ціна служить суттєвим регулятором виробництва і здійснює безпосередній вплив на розмір прибутку, на характер та результати конкурентної боротьби.

Ціна на продукцію в ринкових умовах є договірною ціною, що встановлюється угодою між підприємством-виробником та споживачем. Існує декілька варіантів встановлення договірних цін (Дц):

1^ий варіант: Дц = собівартість + прибуток;

2^ий варіант: Дц визначається співвідношенням попиту і пропозиції;

3^ий варіант: ціна конкурента і <  ціна конкурента j.

Перший варіант встановлення договірної ціни повністю визначається умовами виробництва і чинники, що впливають на її рівень, зосереджуються у межах підприємства.

Однак, в умовах ринку цей варіант скоріше виключення, ніж правило, тому що на ринку звичайно не один виробник, і підприємство не може жити в економічному вакуумі, якщо воно хоче вижити і працювати рентабельно.

При розрахунку ціни за першим, найбільш простим варіантом слід мати на увазі, що основа ціни - собівартість - це об’єктивний показник, але тільки на його підставі неможливо приймати управлінські рішення. Успіх на ринку залежить не від розміру собівартості продукції у виробника, а від того, скільки, ким, коли, де і як буде вироблено та запропоновано споживачу товарів.

Цей варіант можна використати у тому випадку, коли фірма-виробник товару є ведучою на даному ринку і коли результати фінансової діяльності задовольняють керівництво.

При другому варіанті встановлення ціни за основу приймається прогнозований попит та собівартість товару. Задача для підприємства ставиться так: ціна за одиницю товару попередньо визначена і необхідно встановити, при якій кількості проданих товарів підприємство почне отримувати прибуток.

Можлива і зворотна задача: відома приблизна кількість товару, який можна реалізувати на ринку. Необхідно визначити, при якій ціні цей обсяг продажу не приведе до збитків.

Третій варіант формування ціни враховує рівень конкуренції на ринку і часто дає добрі результати. Виробник вивчає динаміку цін конкурентів і визначає, яка буде ціна конкурента на аналогічний товар. Основна увага при цьому спрямована на зменшення витрат і збільшення за рахунок цього прибутку.

3.4. Роль якості в забезпеченні конкурентоздатності підприємства

Якість - це сукупність властивостей продукції, що покликані задовольнити потребу у відповідності до призначення продукції. Будь-який продукт являє собою сукупність властивостей, до яких відносяться надійність, ергономічність, естетичні властивості, безпечність, економічність та екологічність продукції тощо. Сучасне виробництво - це виробництво високоякісної продукції. Споживач дуже часто віддає перевагу якості на противагу ціні, тому що розуміє, що висока якість зменшить витрати на експлуатацію, ремонт і більш повно задовольнить його потреби. Якість, в свою чергу, забезпечує зростання продаж, зниження витрат, збільшення прибутку.

Якість продукції є результатом якості праці, предметів праці, засобів праці, технології, управління, виробничого середовища в цілому.

Якщо висока якість проміжного продукту, то він в свою чергу формує якість кінцевого продукту, а останній безпосередньо виходить на якість життя, де поряд з такою складовою, як якість продукту та послуг, приймає участь якість обороноздатності, природного середовища, інфраструктури, національного багатства.

В останні роки передовими фірмами світу послідовно впроваджується нова стратегія управління якістю продукції, яка передбачає:

• забезпечення якості розуміється не як технічна функція, що реалізується якимось підрозділом, а як системний процес, що просякає через всю організаційну структуру фірми;

• новому поняттю якості повинна відповідати певна організаційна структура підприємства;

• питання якості актуальні не тільки в межах виробничого циклу, але і в процесі розробок, конструювання, маркетингу та післяпродажного обслуговування;

• якість повинна бути орієнтована на задоволення вимог споживача, а не виробника. Підвищення якості вимагає використання нової технології виробництва, починаючи з автоматизації проектування і закінчуючи автоматизованими вимірами в процесі контролю якості;

• всеохоплююче підвищення якості досягається тільки зацікавленою участю усіх працівників.

Загальний контроль якості передбачає три обов’язкові умови:

1. якість як головна стратегічна мета діяльності визначається вищим керівництвом фірми. Враховуючи, що вимоги до якості визначає споживач, не може існувати таке поняття, як постійний рівень якості. Підвищення якості повинно йти як процес, що розвивається, тому що якість - це постійно змінювана мета;

2. заходи з підвищення якості продукції повинні охоплювати усі підрозділи підприємства без виключення;

3. процес навчання з орієнтацією на певне робоче місце повинен бути безперервним. Необхідно підвищувати мотивацію персоналу.

В умовах жорстокої конкурентної боротьби фірми зможуть успішно розвиватися, якщо вони керуються наступними принципами:

• якість не є одним з напрямків діяльності підприємства, а безперервним процесом, що торкається усіх функцій підприємства;

• підвищення якості залежить від ступеня участі в її формуванні кожного співробітника фірми;

• якість не перешкоджає, а сприяє зниженню собівартості продукції;

• якість означає використання нової техніки та технології;

• якістю необхідно управляти так само безпосередньо та ефективно, як управляють обладнанням, виробництвом та фінансами.