3.2. Механізм функціонування підприємств

Будь-яке підприємство незалежно від організаційно-правової форми, власності, галузевої приналежності, виробляємої продукції або надаваємих послуг є відкритою економічною системою (рис. 3.1.)

Блок 1 - підприємство, головною задачею якого є перетворення ресурсів;

Блок 2 - ресурси на вході - трудові, матеріальні, фінансові, інформаційні;

Блок 3 - ресурси на виході, тобто перетворені ресурси - готова продукція, відходи виробництва, прибуток, грошові кошти;

Блок 4 - соціальна сфера, з якою підприємство взаємодіє - держава, муніципальні (комунальні) органи, законодавство;

Блок 5 - природне середовище - споживання природних ресурсів, корисних копалин, повітря, води;

Блок 6 - взаємозв’язок з ринком, маркетинг. При цьому цей блок діє як на вході, так і на виході економічної системи підприємства;

Блок 7 - співвідношення ресурсів на вході з ресурсами на виході створює економічну сторону діяльності підприємства - економіку підприємства.

Економіка

підприємства

7

Підприємство – перетворення

ресурсів

1

Ресурси витрати

2

Ресурси результати

3

Рис. 3.1. Ринкова модель підприємства

В умовах ринку підприємство вирішує дві задачі - виробити продукцію та реалізувати її. В залежності від розв’язання цих задач підприємство буде процвітати або стане неспроможним діяти. Для того, щоб знати яку продукцію слід виробляти, який асортимент та в якій кількості, підприємство повинно вивчати ринок раніше, ніж почати витрачати ресурси на виготовлення конкретної продукції, тобто зайнятися маркетингом. При цьому маркетингом слід займатися постійно як до запуску ресурсів у виробництво, так і після закінчення виробничого процесу, в процесі реалізації продукції.

Для прийняття вищезгаданого рішення щодо продукції слід зібрати та проаналізувати достовірну інформацію, яка включає:

• характеристику товару: є цей товар кінцевого споживання або проміжного, готовим виробом або полуфабрикатом, необхідна служба сервісу або ні, прийнятна ціна споживачу або ні, які цілі у конкурентів;

• загальну характеристику ринку: велика чи мала кількість споживачів, способи купівлі товарів, відношення покупців до товарів, умовам та терміну постачання, умови продажу у конкурентів;

• канали розповсюдження товарів: наявність посередників між виробниками та споживачами, їх кількість;

• конкретний стан ринку: зміст та сутність конкуренції, існує або ні конкуренція між виробниками товарів, її рівень;

• законодавчі обмеження, які можуть виступити перешкодою маркетингової діяльності;

• рівні управлінської діяльності: довготермінові цілі фірми (на 10-15 років), що враховують ситуацію на внутрішньому та зовнішньому ринках; фінансові, матеріальні та інші ресурси, що необхідні для досягнення цих цілей, середньотермінові цілі фірми (до 5 років) і задачі, що при цьому виникають, та забезпеченість їх необхідними ресурсами, оперативні, поточні цілі та задачі, що висуваються кон’юнктурою ринку.

У виробництві продукту та здійсненні маркетингової політики необхідно враховувати життєвий цикл продукту на ринку.

Підприємство на вході споживає ресурси певного виду, щоб потім у результаті виробничого процесу на виході отримати трансформовані ресурси, ресурси іншої споживчої вартості.

Підприємство споживає: сировину й матеріали, комплектуючі деталі, паливо та енергію, земельні ресурси, будівлі, споруди, передаючі устрої, обладнання, транспортні засоби, прибори, інструмент, оснащення, обчислювальну техніку, інформацію, виробничий інвентар, господарчий інвентар, грошові кошти.

На виході підприємство випускає ресурси у вигляді:

• готової продукції в конкретній номенклатурі, асортименті, кількості, ціновій формі;

• відходів виробництва;

• прибутку і витрат виробництва, платежів різного виду;

• грошових коштів.

Співвідношення ресурсів на вході і на виході складає зміст такого предмету як економіка підприємства. Для економіки підприємства в певній мірі байдужі виробляємий продукт, вибрана технологія виробництва, склад та кваліфікаційний рівень кадрів. Єдине, що її цікавить - це співвідношення у використанні ресурсів, яке передбачає перевищення доходної частини над витратною (рентабельна робота підприємства), перевищення витратної частини над доходною (збиткова робота підприємства) та рівність доходної й витратної частин, тобто проста самоокупність.

Для оцінки роботи підприємства можна використати матрицю, що виражає зв’язок ресурсів на вході з ресурсами на виході:

	V	L	F	M	S
V		L/V	F/V	M/V	V-S
L	V/L
F	V/F
M	V/M
S	V-S

Рис. 3.2. Характеристика економічної сфери діяльності підприємства

Умовні позначення:

V - загальний обсяг продукції, грн.;

L - середня чисельність робітників, осіб;

F - середньорічна вартість основних виробничих фондів, грн.;

M - поточні матеріальні витрати на виробництво продукції, грн.;

S - собівартість продукції, грн.

Не всі елементи матриці мають економічний сенс, але з першої вертикалі видно важливіші показники ефективності виробничої діяльності підприємства.

V/L - продуктивність живої праці;

L/V - трудомісткість виробляємої продукції.

Ці два показники характеризують ефективність використання живої праці.

V/F та F/V - фондовіддача та фондомісткість;

V/M та M/V - матеріаловіддача та матеріаломісткість;

V-S - прибуток підприємства або збитки.

Для здійснення процесу перетворення ресурсів в межах підприємства у ньому повинні здійснюватися певні функції з управління та організації виробництва.

Структура підприємства:

• підрозділи основного виробництва;

• підрозділи допоміжного виробництва;

• обслуговуючі та підсобні підрозділи;

• управлінські служби та підрозділи.

Процеси, що здійснюються на підприємстві:

• наукові дослідження, проектування, конструювання;

• виготовлення продукції, надання послуг, виконання робіт на замовлення споживачів;

• ремонт та модернізація обладнання;

• контроль та профілактика браку;

• обслуговування;

• зберігання;

• транспортування;

• утилізація і відновлення;

• консервація та пакування;

• профілактика безпеки;

• управління.

Функції управління на підприємстві:

• планування, прийняття рішень та їх реалізація;

• організація;

• контроль виконання, облік, аналіз;

• мотивація;

• координація, регулювання.

Основні функції організації на підприємстві:

• нормування:

• оперативне планування і диспетчерування;

• розподіл та кооперація праці;

• ресурсозабезпечення;

• планування робочих місць та створення сприятливих умов праці;

• реалізація готової продукції;

• виявлення резервів та раціоналізація виробництва.

Важливим елементом виробничого процесу на підприємстві є вибраний варіант технології. Саме він визначає склад та необхідну кількість ресурсів на вході у виробничу систему. Зміни технології приводять до змін професійного та кваліфікаційного складу необхідних кадрів, технологічного обладнання, транспортних засобів тощо. Вибрана технологія тісно пов’язана з двома важливішими показниками роботи підприємства: ціною продукції та рівнем її якості.