2.6. Інноваційне підприємництво

Зі зростанням рівня розвитку економіки зростає значення використання досягнень науково-технічного прогресу і нововведень в широких масштабах.

На відміну від виробничого процесу інноваційний процес характеризується:

• багаточисельністю та невизначеністю шляхів досягнення мети та значним ризиком;

• неможливістю детального планування й орієнтації на прогнозні оцінки;

• необхідністю подолання опору як у сфері економічних відносин, що вже склалися, так і узгодження інтересів учасників інноваційного процесу.

Ці особливості в підприємництві враховуються недостатньо, що значно знижує інноваційну культуру.

Складність проблеми полягає у тому, що просте накопичення наукових результатів у будь-яких масштабах автоматично не вливається в інноваційний процес. Передача знань по ланцюжку від однієї фази інноваційного процесу до іншої вимагає додаткової посередницької системи. Така система по суті являє собою ринок нововведень, що входить складовою частиною у товарний ринок.

Ринок нововведень можна визначити як систему економічних форм та механізмів, пов’язаних з інноваційним підприємництвом, умовами й місцем реалізації товарів-нововведень.

Ринковий механізм, як відомо, включає ціни, гроші, кредит з притаманним йому процентом, інші вартісні категорії. До ринку нововведень має відношення попит та пропозиція нововведень, масштаб цін, покриття попиту сукупністю нововведень тощо.

Ринок нововведень не може нормально функціонувати без визнання права на об’єкти інтелектуальної власності, котрі сьогодні широко реалізуються в економічному обороті. Нововведення, як об’єкти інтелектуальної власності, розглядаються як товар особливого роду, який можна відчужувати у товарно-грошовій формі.

Інтелектуальна власність, що поступає в економічний оборот, в першу чергу, промислова власність і пов’язані з нею права, отримані за угодою, повинні підкорятися загальним правилам господарювання: закріплюватися за підприємствами, знаходитися у складі нематеріальних активів підприємства, переносити свою вартість на продукцію підприємства у відповідності з нормами зносу нематеріальних активів.

Ринок нововведень включає, окрім продуктів промислової власності (права на винаходи, корисні моделі, ноу-хау, товарні знаки тощо), масу інформаційних продуктів, які не патентуються і не захищаються авторським правом. Ці результати інтелектуальної діяльності можуть бути тісно пов’язані з об’єктами промислової власності. Тим самим з’являються комплекси взаємопов’язаних об’єктів інтелектуальної власності, що мають для підприємця більшу цінність, ніж сума цінностей, яка входить до комплексу.

Важливіша особливість ринку нововведень - ціноутворення, а саме, має чи ні нововведення вартість і ціну, а також буде чи ні вона грошовим виразом його вартості.

Перш за все слід підкреслити, що нововведення має споживчу вартість - один з елементів товарності.

Що стосується вартості - другого елементу товарності, то вона має певні особливості. Вартість і ціна нововведення не мають прямого зв’язку з працею, що витрачена на його виробництво, як і з часом, в межах якого ця праця була витрачена. Ця вартість визначається виключно тим ефектом, який нововведення створює у виробництві і являє собою капіталізований ефект.

Викладене щодо вартості відноситься і до ціни нововведення. Вона може бути визначена як відбита у грошах вартість ефекту, створеного з використанням нововведення.

Слід мати на увазі, що ефект від нововведення не може бути повністю привласненим інноваційною організацією (продавцем), тому що це робить безглуздим його придбання та використання у виробництві. Світова практика дає різні співвідношення його поділу між продавцем і покупцем нововведення. Покупцем привласнюється від 0,2 до 0,6 частини прибутку (ефекту) від використання наукового продукту. Останнє слід врахувати при визначенні ціни нововведення.

Нововведення в першу чергу задовольняють виробничі потреби і прямо не пов’язані з задоволенням індивідуальних, соціальних та творчих потреб. Нововведення у вигляді результатів наукових праць можуть тривалий час «старіти на полиці», очікуючи попиту і втрачаючи споживчу вартість. Звідсіля випливає виключна важливість для ринку нововведень взаємодії інноваційної організації - продавця нововведення та покупця - виробничої організації. Особливість такого ринку полягає у тому, що він може програмуватися, має точну адресу нововведення й вимагає маркетингових методів управління створенням та реалізацією нововведення.

Розглядаючи інноваційне підприємництво, слід згадати про венчурний бізнес, який отримав в останні роки широкий розвиток.

Венчурний бізнес розглядається як ризиковий бізнес. Це одна з форм технологічних нововведень. Венчурний бізнес пов’язаний з комерціалізацією результатів наукових досліджень в науковомістких і, в першу чергу, у високотехнологічних областях, де отримання ефекту не гарантовано і має місце значний рівень ризику. Під венчурною фірмою звичайно мається на увазі комерційна науково-технічна фірма, що зайнята розробкою та впровадженням нових та новітніших технологій і продукції з невизначеним заздалегідь прибутком, тобто ризиковим вкладанням капіталу.

Слід відзначити важливу роль малих підприємств у розвитку інноваційного підприємництва. В свою чергу венчурний бізнес має ряд переваг перед іншими формами організації іноваційного підприємництва в малому бізнесі: висока гнучкість, динамізм тощо.

Венчурне підприємництво ґрунтується на принципі розподілу ризику. Воно дозволяє авторам ідей, що не мають в достатньому обсязі власних коштів, реалізувати ці ідеї.

Венчурний бізнес має потребу в ефективній підтримці з боку держави. Наприклад, у США розроблена і діє комплексна програма державної підтримки малого інноваційного бізнесу. Вона включає у себе пряме фінансування малих підприємств з Федерального бюджету, систему контрактного фінансування цих підприємств міністерствами та відомствами, сприятливі податкове законодавство та амортизаційний клімат.

Суть венчурного бізнесу у США полягає у тому, що інноваційні фірми реалізують свої ідеї за допомогою коштів, що надаються інвесторами в обмін на придбання за пільговими цінами акцій створюваних компаній.

Венчурне підприємництво, що в нашій країні знаходиться на початковій стадії, має значну перспективу зростання та може відігравати роль каталізатора подальшого розвитку інноваційного малого бізнесу.