- •Міністерство освіти і науки україни одеський національний морський університет
- •Основи підприємництва
- •Одеса - 2005
- •Тема 1. Поняття та зміст підприємництва
- •1.1. Сутність підприємництва
- •1.2. Поняття і характеристика підприємницького середовища
- •Економічні, соціальні та правові умови, що необхідні для здійснення підприємницької діяльності
- •1.4. Види та форми підприємництва
- •Сучасні форми підприємницької діяльності
- •Тема 2. Види підприємницької діяльності
- •2.1. Види підприємництва, їх особливості та сфери використання
- •2.2. Виробниче підприємництво
- •2.3. Комерційне підприємництво
- •2.4. Фінансове підприємництво
- •2.5. Консультативне підприємництво
- •2.6. Інноваційне підприємництво
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 3. Підприємство в ринкових умовах
- •3.1. Форми підприємств
- •3.2. Механізм функціонування підприємств
- •3.3. Регулююча роль ціни
- •3.4. Роль якості в забезпеченні конкурентоздатності підприємства
- •3.5. Прибуток як мета функціонування підприємства
- •3.6. Сутність та принципи оподаткування підприємства
- •. Підприємство на ринку цінних паперів
- •. Основи планування підприємницької діяльності
- •3.9. Неспроможність підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 4. Організація та розвиток власної справи
- •4.1. Порядок створення нового підприємства
- •4.2. Розробка техніко-економічного обґрунтування та бізнес-плану нового підприємства
- •План (програма) дій та організаційні заходи
- •4.3. Управління новим підприємством
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 5. Механізм функціонування приватних, колективних та унітарних підприємств
- •5.1. Поняття, види та класифікація юридичних осіб
- •5.2. Сутність та особливості організаційно-правових форм господарювання юридичних осіб
- •5.3. Об’єднання юридичних осіб
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 6. Підприємницька діяльність малого підприємства
- •6.1. Значення та задачі малого підприємства
- •6.2. Економічна характеристика малих форм господарювання
- •6.3. Види малих підприємств
- •6.4. Економічні основи діяльності та управління малим підприємством
- •6.5. Державна підтримка малого підприємництва
- •6.6. Недержавні форми підтримки малого підприємництва
- •6.7. Проблеми малого підприємництва в Україні та шляхи їх розв’язання
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 7. Управління фінансами підприємства
- •7.1. Фінансові відносини в процесі господарської діяльності підприємницьких структур
- •7.2. Прибуток як фінансовий результат діяльності
- •7.3. Джерела фінансового забезпечення підприємств
- •7.4. Рух грошових коштів як об’єкт фінансового менеджменту
- •7.5. Фінансові служби у структурі управління підприємством
- •7.6. Зміст фінансового планування
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 8. Оцінка фінансового стану підприємства
- •8.1. Аналіз фінансового стану підприємства: мета, задачі та джерела інформації
- •8.2. Попередня (загальна) оцінка фінансового стану підприємства
- •8.3. Оцінка платоспроможності та фінансової стійкості підприємства
- •На підставі названих показників розраховуються наступні показники забезпеченості запасів і витрат джерелами їх фінансування:
- •8.4. Оцінка кредитоспроможності підприємства і ліквідності його балансу
- •8.5. Оцінка фінансових результатів діяльності підприємства
- •8.6. Оцінка можливості банкрутства підприємства
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 9. Стимулювання праці в системі підприємницької діяльності
- •9.1. Розвиток ринку праці
- •9.2. Нормування праці
- •9.3. Загальні положення з оплати праці
- •9.4. Принципи оплати праці
- •9.5. Форми заробітної плати
- •9.6. Заохочення праці – визнання особистості
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 10. Підприємницькі ризики
- •10.1. Ризик в підприємницькій діяльності. Види ризиків
- •10.2. Ризики при фінансуванні проекту
- •10.3. Страхування ризиків
- •10.4. Бізнес-план і зниження підприємницького ризику
- •10.5. Підприємець і ефективні рішення
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 11. Конкуренція підприємців
- •11.1. Зміст та види конкуренції
- •11.2. Розвиток конкуренції в сучасних умовах
- •11.3. Роль конкуренції в розвитку ринкових відносин в Україні
- •11.4. Система державного антимонопольного регулювання
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 12. Господарські зв’язки підприємців
- •12.1. Господарські зв’язки в умовах переходу до ринкової економіки
- •12.2. Біржові угоди та постачання товарів
- •12.3. Нові економіко-правові форми підприємницької діяльності
- •12.4. Послуги, що надаються кредитними організаціями
- •12.5. Послуги, що надаються страховими фірмами
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 13. Державне регулювання підприємницької діяльності
- •Необхідність державного регулювання підприємницької діяльності
- •13.2. Умови державного втручання у підприємницьку діяльність
- •13.3. Механізм державного впливу на підприємницьку діяльність
- •Фіскальна (бюджетна) політика держави. Це регулювання державним бюджетом та оподаткуванням підприємницької діяльності з метою стабілізації та розвитку економіки.
- •Питання для самоперевірки
- •Тема 14. Відповідальність підприємців
- •14.1. Відповідальність підприємців перед органами державного управління
- •14.2. Відповідальність перед партнерами по господарським договорам
- •14.3. Відповідальність підприємців за порушення трудових прав працівників
- •14.4. Відповідальність перед власниками майна підприємства
- •14.5. Органи, що розглядають суперечки підприємців
- •Питання для самоперевірки
- •Список використаної та рекомендованої літератури
2.6. Інноваційне підприємництво
Зі зростанням рівня розвитку економіки зростає значення використання досягнень науково-технічного прогресу і нововведень в широких масштабах.
На відміну від виробничого процесу інноваційний процес характеризується:
багаточисельністю та невизначеністю шляхів досягнення мети та значним ризиком;
неможливістю детального планування й орієнтації на прогнозні оцінки;
необхідністю подолання опору як у сфері економічних відносин, що вже склалися, так і узгодження інтересів учасників інноваційного процесу.
Ці особливості в підприємництві враховуються недостатньо, що значно знижує інноваційну культуру.
Складність проблеми полягає у тому, що просте накопичення наукових результатів у будь-яких масштабах автоматично не вливається в інноваційний процес. Передача знань по ланцюжку від однієї фази інноваційного процесу до іншої вимагає додаткової посередницької системи. Така система по суті являє собою ринок нововведень, що входить складовою частиною у товарний ринок.
Ринок нововведень можна визначити як систему економічних форм та механізмів, пов’язаних з інноваційним підприємництвом, умовами й місцем реалізації товарів-нововведень.
Ринковий механізм, як відомо, включає ціни, гроші, кредит з притаманним йому процентом, інші вартісні категорії. До ринку нововведень має відношення попит та пропозиція нововведень, масштаб цін, покриття попиту сукупністю нововведень тощо.
Ринок нововведень не може нормально функціонувати без визнання права на об’єкти інтелектуальної власності, котрі сьогодні широко реалізуються в економічному обороті. Нововведення, як об’єкти інтелектуальної власності, розглядаються як товар особливого роду, який можна відчужувати у товарно-грошовій формі.
Інтелектуальна власність, що поступає в економічний оборот, в першу чергу, промислова власність і пов’язані з нею права, отримані за угодою, повинні підкорятися загальним правилам господарювання: закріплюватися за підприємствами, знаходитися у складі нематеріальних активів підприємства, переносити свою вартість на продукцію підприємства у відповідності з нормами зносу нематеріальних активів.
Ринок нововведень включає, окрім продуктів промислової власності (права на винаходи, корисні моделі, ноу-хау, товарні знаки тощо), масу інформаційних продуктів, які не патентуються і не захищаються авторським правом. Ці результати інтелектуальної діяльності можуть бути тісно пов’язані з об’єктами промислової власності. Тим самим з’являються комплекси взаємопов’язаних об’єктів інтелектуальної власності, що мають для підприємця більшу цінність, ніж сума цінностей, яка входить до комплексу.
Важливіша особливість ринку нововведень - ціноутворення, а саме, має чи ні нововведення вартість і ціну, а також буде чи ні вона грошовим виразом його вартості.
Перш за все слід підкреслити, що нововведення має споживчу вартість - один з елементів товарності.
Що стосується вартості - другого елементу товарності, то вона має певні особливості. Вартість і ціна нововведення не мають прямого зв’язку з працею, що витрачена на його виробництво, як і з часом, в межах якого ця праця була витрачена. Ця вартість визначається виключно тим ефектом, який нововведення створює у виробництві і являє собою капіталізований ефект.
Викладене щодо вартості відноситься і до ціни нововведення. Вона може бути визначена як відбита у грошах вартість ефекту, створеного з використанням нововведення.
Слід мати на увазі, що ефект від нововведення не може бути повністю привласненим інноваційною організацією (продавцем), тому що це робить безглуздим його придбання та використання у виробництві. Світова практика дає різні співвідношення його поділу між продавцем і покупцем нововведення. Покупцем привласнюється від 0,2 до 0,6 частини прибутку (ефекту) від використання наукового продукту. Останнє слід врахувати при визначенні ціни нововведення.
Нововведення в першу чергу задовольняють виробничі потреби і прямо не пов’язані з задоволенням індивідуальних, соціальних та творчих потреб. Нововведення у вигляді результатів наукових праць можуть тривалий час «старіти на полиці», очікуючи попиту і втрачаючи споживчу вартість. Звідсіля випливає виключна важливість для ринку нововведень взаємодії інноваційної організації - продавця нововведення та покупця - виробничої організації. Особливість такого ринку полягає у тому, що він може програмуватися, має точну адресу нововведення й вимагає маркетингових методів управління створенням та реалізацією нововведення.
Розглядаючи інноваційне підприємництво, слід згадати про венчурний бізнес, який отримав в останні роки широкий розвиток.
Венчурний бізнес розглядається як ризиковий бізнес. Це одна з форм технологічних нововведень. Венчурний бізнес пов’язаний з комерціалізацією результатів наукових досліджень в науковомістких і, в першу чергу, у високотехнологічних областях, де отримання ефекту не гарантовано і має місце значний рівень ризику. Під венчурною фірмою звичайно мається на увазі комерційна науково-технічна фірма, що зайнята розробкою та впровадженням нових та новітніших технологій і продукції з невизначеним заздалегідь прибутком, тобто ризиковим вкладанням капіталу.
Слід відзначити важливу роль малих підприємств у розвитку інноваційного підприємництва. В свою чергу венчурний бізнес має ряд переваг перед іншими формами організації іноваційного підприємництва в малому бізнесі: висока гнучкість, динамізм тощо.
Венчурне підприємництво ґрунтується на принципі розподілу ризику. Воно дозволяє авторам ідей, що не мають в достатньому обсязі власних коштів, реалізувати ці ідеї.
Венчурний бізнес має потребу в ефективній підтримці з боку держави. Наприклад, у США розроблена і діє комплексна програма державної підтримки малого інноваційного бізнесу. Вона включає у себе пряме фінансування малих підприємств з Федерального бюджету, систему контрактного фінансування цих підприємств міністерствами та відомствами, сприятливі податкове законодавство та амортизаційний клімат.
Суть венчурного бізнесу у США полягає у тому, що інноваційні фірми реалізують свої ідеї за допомогою коштів, що надаються інвесторами в обмін на придбання за пільговими цінами акцій створюваних компаній.
Венчурне підприємництво, що в нашій країні знаходиться на початковій стадії, має значну перспективу зростання та може відігравати роль каталізатора подальшого розвитку інноваційного малого бізнесу.
