Самостійна робота №7 Тема: Порядок перевірки автозчепу комбінованим шаблоном.

При перевірці справності дії запобіжника за­мка потрібно прикласти шаблон і одночасно натиснути рукою на за­мок, пробуючи штовхнути його в карман корпусу автозчепу. Якщо замок входить повністю в карман корпусу, то це вказує на неправильну дію запобі­жника замка. Якщо запобіжник діє правильно (верхнє його плече упирається в противагу замкотримача при натисканні на лапу ребром комбі­нованого шаблона), то замок повинен знаходитися від кромки малого зуба автозчепу на відстані не менше, ніж на 7 мм і не більше, ніж на 18 мм (перевіряють у верхній частині замка);

Для перевірки дії механізму на утримання замка в розчепленому положенні шаблон прикла­дають в зів до упора в замкоутримувачі. Потім пово­ротом до відказу валика підйомника вводять замок усередину порожнини кармана і звільняють валик, продовжуючи утримувати шаблон в зіві автозчепу. Якщо замок опускається назад униз, значить ме­ханізм несправний;

Для виявлення можливості передчасного включення запобіжника замка при зчепленні авто­зчепів шаблон встановлюють так, щоб його відки­дна скоба боком з вирізом 35 мм натискала на ла­пу замкоутримувача, а лист шаблона торкався ве­ликого зуба. Автозчеп вважається придатним, якщо при натисканні на замок він без перешкод входить в карман на весь свій хід;

Товщину замикаючої частини замка переві­ряють, прикладаючи шаблон. Якщо шаблон одночасно прилягає до бокових частин малого зуба і замка, значить замок непридатний (тонкий);

При перевірці ширини зіву автозчепу (без за­мка) шаблон прикладають одним кінцем до кута малого зуба, а другим підводять до носка великого зуба. Якщо шаблон проходить по­вз носок великого зуба в зів, то корпус автозчепу непридатний, перевірка проводиться по всій висо­ті носка великого зуба;

Для перевірки спрацювання малого зуба прикладають ша­блон. Якщо шаблон стикається з боковою стінкою мало­го зуба, то автозчеп непридатний. Перевіряють на 80 мм вверх і вниз від поздовжньої осі корпусу;

При перевірці спрацювання тягової поверхні великого зуба і ударної поверхні зіву встановлюють шаблон. Якщо шаблон входить в зів, то автозчеп непридатний. Перевіряють в середній частині великого зуба по висоті на 80 мм вверх і вниз від середини (переві­рка великого зуба проти вікна для лапи замкоут­римувача не проводиться).Правильне розміщення і наявність верхнього плеча запобіжника автозчепів вантажних вагонів перевіряють спеціальним ломиком.Для перевірки ломик загостреним кінцем вво­дять зверху в простір між ударною стінкою зіву одного автозчепу і торцевою поверхнею замка другого (суміжного) автозчепу. Повертаючи виступаючий кінець ломика в напрямку стрілки, натискають за­гостреним кінцем на замок. Якщо він не входить усередину кармана і при цьому чути чіткий мета­левий стук від удару запобіжника в противагу замкоутримувача, значить запобіжник і противага замкоутримувача взаємодіють. Таким же чином перевіряють і суміжний автозчеп.

В автозчепів вантажних вагонів, якщо вантаж, який знаходиться в них, перешкоджає введенню ломика зверху, його вводять знизу, через отвір в нижній стінці кармана і, упираючись в кромку отвору, натискають на замок в нижній частині.

Якщо при перевірці дії запобіжника виявлено, що замок розгойдується більше, ніж на 20 мм (ви­значають це за допомогою загостреної частини ло­мика, яка має ширину 20 мм) або він виходить за кромку ударної поверхні малого зуба, то необхід­но перевірити, чи надійно лежить на поличці вер­хнє плече запобіжника. Для цього зігнутий кінець ломика заводять на виступ замка і натискають на виступаючу частину ломика в на­прямку стрілки, виштовхуючи замок із кармана корпусу до відказу.

Якщо замок нерухомий або його вільне коли­вання значно зменшилось, то це значить, що запо­біжник зіскочив із полички.

Коли автозчепи натягнуті, і ввести замки все­редину кармана корпусу ломиком неможливо, ро­бота механізму визначається за станом замкоут­римувача, запобіжника і полички. Щоб перевірити замкоутримувач, ломик вводять в простір між ударними поверхнями автозчепів зверху або знизу в отвір корпусу, який призначений для відновлення зчепленого стану у помилково розчеплених авто­зчепів і натискають на лапу зам­коутримувача.

Якщо лапа, після припинення натискання, по­вернеться в початкове положення і буде притиску­ватись до ударної поверхні малого зуба суміжного зчепу, то замкоутримувач справний. У випадку, коли противага у замкоутримувача відламана, лапа вільно коливається і при натисканні на неї ло­миком, перевіряючий не відчуває помітного опо­ру. Заїдання замкоутримувача всередині кармана корпусу, виявлене при натисканні на його лапу ломиком зверху, свідчить про можливий вигин по­лички для верхнього плеча запобіжника, що переш­коджає вільному повороту замкоутримувача. Наявність верхнього плеча запобіжника пе­ревіряється ломиком, який вводять у карман кор­пусу через отвір для сигнального відростка. Притискуючи ломик до замкоутриму­вача, упирають його зігнутий кінець в запобіжник і переміщають в напрямку до полички. Коли ло­мик відпускають, металевий звук від удару за­побіжника по поличці підтверджує, що верхнє плече запобіжника не поламане. Якщо ломик при переміщенні не упреться в поличку, значить вона відсутня.