42. Приватне і публічне ділове спілкування.

Усне ділове мовлення, звичайно, поділяється на публічне і приватне (залежно від кількості співрозмовників і завдань спілкування). До публічного ділового мовлення належать лекція, доповідь, промова, бесіда.Доповідь – одна з найпоширеніших форм публічних виступів. Політична доповідь, як правило, виголошується політичним діячем. Насичена багатим фактичним матеріалом, добре аргументована, цілеспрямована. Звітна доповідь – це промова, в якій офіційна особа повідомляє уповноваженому зібранню про здійснену колективом роботу, аналізує і оцінює її результати. Ділова доповідь – це документ, який містить виклад певних питань з висновками і пропозиціями, призначена для усного читання. Ділова доповідь завжди містить значний обсяг інформації і розрахована на обізнаних слухачів.

43. Види виступів залежно від мети.

Види виступів залежно від мети (інформаційний, переконувальний, надихаючий, спонукальний, розважальний). Інформаційний – в основному точне, як правило правдиве повідомлення фактів, інформації про події і явища. Х-р мови – оповідальний. Переконувальний – оперуючи логічними поняттями, вплив на емоції та почуття. Мета – довести чи спростувати певний пункт. Успіх залежить від аргументації Надихаючий – на різних зібраннях, політиків в переддень виборів. Суть зводиться до увиразнення певної суспільної події, і вказівку на значущість. Акцент на почуття слухачів, створення певного настрою. Темп мовлення – розмірений. Спонукальний – спонукання може бути пряме або опосередковане (у підтексті). Успіх залежить від того, на скільки слухачі відкриті до спонукання. Розважальний – під час урочистостей, святкувань (тост, анекдот, цінується новизна, тактовність).

44. Етапи підготовки виступу.

Будь-яка промова чимось подібна до наукового дослідження. Отже, промову слід будувати як певну проблему. Оратор, виступаючи перед аудиторією, завжди має проголошувати щось вагоме, нове. Виступ має бути актуальним, змістовним. Тільки за таких умов його слухатимуть. Оратор повинен грунтовно володіти основними аспектами проблеми. Той, хто виступає перед аудиторією, має бути освічений в галузі знання, яку пропонує увазі своїх слухачів. Поверховість і малоерудованість одразу помітні, й довіри в аудиторії такий оратор не викликає. Промова, як правило, потребує попередньої підготовки. Підготовка промови - творчий процес, який можна поділити на такі етапи: вибір теми, складання плану, збирання матеріалу, запис промови,розмітка тексту знаками партитури, тренування.

45. Добір матеріалу для виступу. Читання, спілкування з людьми (бесіди та інтерв’ю), спостереження і роздуми, власний досвід. Поняття джерел - це офіційні документи, довідкова література, публікації в газетах і журналах, радіо-, телепередачі, соціологічні дослідження, власні знання, особисті контакти.

46. Раціональні способи опрацювання матеріалу.

Античні теоретики вважали написання тексту виступу єдино правильним. Підготовлений текст має такі переваги: - його можна ґрунтовно правити - написане краще запам’ятовується - написаний текст дисциплінує ритора (уникнення пауз, дотримання структури) - написаний текст має бути лише основою для виступу - заучування тексту виправдане при переконувальних, вітальних промовах... - краще виступ з опорою на тексті