
- •1.Соціальне страхування як форма соціального захисту населення.
- •2. Сутність і завдання страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •3. Історичні аспекти розвитку соціального страхування.
- •4. Зарубіжний досвід державного медичного страхування
- •5.Державні органи,які здійснюють управління видами загальнообов*язкового страхування,їхні функції та повноваження.
- •6.Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов*язковим державним соціальним страхуванням.
- •7.Поняття соціального ризику при страхуванні від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань і заходи щодо його зменшення.
- •8. Джерела формування надходжень пфу.
- •9. Повноваження та функції правління виконавчих дирекцій фондів соціального страхування.
- •10. Суть та види державних пенсій.
- •11. Порядок складання довідки про середню заробітну плату.
- •12.Основні завдання та функції служби страхових експертів.
- •13. Функції та принципи соціального страхування.
- •14. Види недержавних пенсійних фондів,особливості їх діяльності.
- •15.Умови,розміри та тривалість виплати допомоги по безробіттю.
- •16 Допомога при народженні дитини: умови призначення та виплати
- •17 Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •18 Особливості запровадження єдиного соціального внеску в Україні та його основні переваги
- •19 Напрями використання коштів фсствп
- •20 Особливості запровадження єдиного соціального внеску
- •21. Забезпечення санітарно-курортного лікування застрахованих осіб.
- •22. Джерела формування коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
- •23. Загальна характеристика видів загальнообов*язкового соціального страхування.
- •24. Правові основи функціонування системи соціального страхування в Україні.
- •25. Сутність та види недержавних пенсійних фондів.
- •27. . Пенсія за заслуги перед Батьківщиною.
- •28. Джерела формування та напрямки використання Фонду соціального страхування на випадок безробіття.
- •29. Реформування системи пенсійного страхування.
- •30. Досвід державної політики щодо зайнятості населення в умовах фінансової кризи.
- •31. Сучасні тенденції формування та використання коштів Пенсійного фонду України..
- •32. Розрахунок страхових виплат у разі тимчасової втрати працездатності.
- •33. Особливості призначення пенсії за віком.
- •34.Сутність та необхідність соціального страхування на випадок безробіття.
- •35. Особливості призначення пенсії за вислугу років.
- •36. Функції та структура Фонду соціального страхування на випадок безробіття.
- •37. Основи теорії «держави соціального добробуту»
- •38. Сучасні тенденції формування та використання коштів фсс нвв.
- •39. Суть соціального захисту та соціального страхування.
- •40. Порядок проведення страхових виплат з фонду здсс від нещасних випадків на виробництві.
10. Суть та види державних пенсій.
У правовій літературі поняття «пенсія» (від лат. pensio – платіж) – це регулярна грошова виплата як матеріальна допомога за віком, з інвалідності, за вислугу років, у разі втрати годувальника.
Пенсія — це гарантована щомісячна грошова виплата для забезпеченості громадян у старості, на випадок повної чи часткової непрацездатності, втрати годувальника, а також у зв'язку з досягненням законодавчо встановленого стажу роботи у сферах трудової діяльності.
Раніше згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України отримували такі види державних пенсій:
а) трудові:
- за віком;
- за інвалідністю;
- у разі втрати годувальника;
- за вислугу років;
б) соціальні пенсії.
Тепер згідно з Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набув чинності з 1 січня 2004 р., передбачено такі види пенсійних виплат із солідарної системи:
*пенсія за віком;
*пенсія за інвалідністю в результаті загального захворювання, інвалідності з дитинства;
*пенсія у зв'язку із втратою годувальника;
*соціальна виплата — допомога на поховання.
11. Порядок складання довідки про середню заробітну плату.
Згідно ст. 49 КЗпП власник або уповноважений їм орган, тобто роботодавець, зобов'язаний видати працівнику за його вимогою довідку про його роботу на підприємстві з вказівкою спеціальності, кваліфікації, посади, терміну роботи і розміру заробітної плати. Вимога про обов'язок видачі вказаного документа також містить і ст. 31 Закону України від 24.03.95 р. № 108/95-ВР "Про оплату праці".
Форма такої довідки не є уніфікованою і залежить від того, до якого органу і з якою метою працівник повинен пред'явити довідку про розмір свого заробітку (для призначення допомоги у зв'язку з безробіттям, пенсії, отримання субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання товарів в кредит, отримання іншого споживацького кредиту та ін.), оскільки законодавством визначені різні періоди, за які в розрахунках виплат враховується заробіток працівника для нарахування тих або інших виплат і допомог.
Так, для нарахування виплат по соціальному страхуванню форма такої довідки встановлена Порядком № 1266 У відповідності з п.п. 22 - 26 цього документу довідка про середню заробітну плату видається роботодавцем за вимогою застрахованої особи або робочих органів виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на підставі платіжних відомостей та інших документів про нараховану заробітну плату.
Органи виконавчих дирекцій фондів соціального страхування мають право перевіряти обгрунтованість видачі довідок про середню заробітну плату, достовірність вказаних в них відомостей шляхом звірки бази даних персоніфікованого обліку застрахованих осіб Пенсійного фонду з базою даних ДПАУ.
Органи праці і соціального захисту населення, органи виконавчих дирекцій фондів соціального страхування протягом двох робочих днів повідомляють роботодавцям, які видали довідки, про виявлені розбіжності формою, приведеної у вищезгаданому документі. Роботодавці в п'ятиденний термін з дня отримання повідомлення уточнюють дані персоніфікованого обліку і дані, приведені в довідках про середню заробітну плату, і подають корегуючі документи органам Пенсійного фонду.
У разі потреби у встановлених законодавством випадках Пенсійний фонд, органи виконавчих дирекцій фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, органи праці і соціального захисту населення мають право на підприємствах перевіряти достовірність відомостей про середню заробітну плату.