
- •1.Соціальне страхування як форма соціального захисту населення.
- •2. Сутність і завдання страхування від нещасного випадку на виробництві.
- •3. Історичні аспекти розвитку соціального страхування.
- •4. Зарубіжний досвід державного медичного страхування
- •5.Державні органи,які здійснюють управління видами загальнообов*язкового страхування,їхні функції та повноваження.
- •6.Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов*язковим державним соціальним страхуванням.
- •7.Поняття соціального ризику при страхуванні від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань і заходи щодо його зменшення.
- •8. Джерела формування надходжень пфу.
- •9. Повноваження та функції правління виконавчих дирекцій фондів соціального страхування.
- •10. Суть та види державних пенсій.
- •11. Порядок складання довідки про середню заробітну плату.
- •12.Основні завдання та функції служби страхових експертів.
- •13. Функції та принципи соціального страхування.
- •14. Види недержавних пенсійних фондів,особливості їх діяльності.
- •15.Умови,розміри та тривалість виплати допомоги по безробіттю.
- •16 Допомога при народженні дитини: умови призначення та виплати
- •17 Добровільна участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування
- •18 Особливості запровадження єдиного соціального внеску в Україні та його основні переваги
- •19 Напрями використання коштів фсствп
- •20 Особливості запровадження єдиного соціального внеску
- •21. Забезпечення санітарно-курортного лікування застрахованих осіб.
- •22. Джерела формування коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.
- •23. Загальна характеристика видів загальнообов*язкового соціального страхування.
- •24. Правові основи функціонування системи соціального страхування в Україні.
- •25. Сутність та види недержавних пенсійних фондів.
- •27. . Пенсія за заслуги перед Батьківщиною.
- •28. Джерела формування та напрямки використання Фонду соціального страхування на випадок безробіття.
- •29. Реформування системи пенсійного страхування.
- •30. Досвід державної політики щодо зайнятості населення в умовах фінансової кризи.
- •31. Сучасні тенденції формування та використання коштів Пенсійного фонду України..
- •32. Розрахунок страхових виплат у разі тимчасової втрати працездатності.
- •33. Особливості призначення пенсії за віком.
- •34.Сутність та необхідність соціального страхування на випадок безробіття.
- •35. Особливості призначення пенсії за вислугу років.
- •36. Функції та структура Фонду соціального страхування на випадок безробіття.
- •37. Основи теорії «держави соціального добробуту»
- •38. Сучасні тенденції формування та використання коштів фсс нвв.
- •39. Суть соціального захисту та соціального страхування.
- •40. Порядок проведення страхових виплат з фонду здсс від нещасних випадків на виробництві.
32. Розрахунок страхових виплат у разі тимчасової втрати працездатності.
Матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'яз-ковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасо¬вою втратою працездатності призначаються та надаються за основ¬ним місцем роботи за рахунок сплачених застрахованими особами страхових внесків
Допомога у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності ви¬плачується застрахованим особам залежно від страхового стажу в таких розмірах:
1. 60% середньої зарплати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж до 5 років.
2. 80% середньої зарплати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж від 5 до 8 років.
3. 100% середньої зарплати (доходу) - застрахованим особам, які мають страховий стаж понад 8 років.
Сплата страхових внесків провадиться за безготівковими розрахунками або готівкою через установи банків, а у випадку відсутності рахунків в установах банків — поштовими переказами через підприємства зв'язку на рахунок ФСС ТВП.
33. Особливості призначення пенсії за віком.
Пенсією за віком прийнято називати таку пенсію, яка встановлюється з досягненням певного віку та за наявності необхідного стажу роботи. Вік, який дає право на пенсію за віком, зветься пенсійним). Він, як і тривалість стажу, встановлюється законом.
Пенсії за віком диференціюються за окремими видами (підвидами) залежно від умов праці, тривалості трудового стажу, спеціальних (додаткових) юридичних підстав і розміру цих пенсій.
Усі ці обставини залежать від того, про забезпечення яких категорій громадян йшлося. З огляду на це законодавець поділяє призначення пенсій за віком на три види:
- на загальних підставах;
- пільгових;
- спеціальних юридичних підставах (умовах).
Загальними правовими підставами (умовами) пенсійного страхування за віком є пенсійний вік і трудовий стаж установленої тривалості. Саме цими двома умовами (віком і стажем) передбачено право на забезпечення пенсією за віком.
Під пільговим пенсіонуванням слід розуміти можливість вийти на пенсію за віком або в молодшому віці при загальній незмінній тривалості трудового стажу, або при одночасному зниженні вимог до віку і тривалості трудового стажу2) .
Що ж до спеціальних юридичних підстав, то вони мають значення для окремих категорій громадян:
- потерпілих від Чорнобильської катастрофи;
- інвалідів;
- учасників війни і сімей загиблих воїнів;
- багатодітних матерів і матерів інвалідів з дитинства;
- жінок, які працювали на текстильному виробництві, механізаторами, а також на деяких видах робіт у сільському господарстві;
- сліпих і хворих гіпофізарним нанізмом (ліліпутів);
- при неповному стажі роботи.
Право на пенсію за віком мають:
- чоловіки – після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років;
- жінки – після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком незалежно від місця останньої роботи:
1) працівники, зайняті на роботах з особливо шкідливими й тяжкими
2) Працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці
На пільгових умовах мають право на пенсію за віком також:
- трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті на виробництві сільськогосподарської продукції;
- жінки, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства, зайняті протягом повного сезону на вирощуванні, збиранні та післязбиральній обробці тютюну;
- робітниці текстильного виробництва, зайняті на верстатах і машинах;
- жінки, які працюють на сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, — незалежно від віку і трудового стажу;