22. Джерела формування коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

До джерел доходів бюджету ФСС НВВ належать:

- внески роботодавців: для підприємств – з віднесенням на валові витрати виробництва; для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізовані платежі у випадках ліквідації страхувальників;

- доход, одержаний від тимчасово вільних коштів ФСС НВВ на депозитних рахунках;

-кошти, одержані від стягнення відповідно до законодавства штрафів і пені з підприємств, а також штрафів з працівників, винних у порушенні вимог нормативних актів з охорони праці;

-добровільні внески та інші надходження, отримання яких не суперечить законодавству.

Працівники не несуть ніяких витрат на страхування від нещасного випадку.

Кошти на здійснення страхування від нещасного випадку не вносяться до складу Державного бюджету України та використовуються виключно за їх прямим призначенням.

Страхові внески нараховуються у межах граничної суми заробітної плати (доходу), що встановлюється Кабінетом Міністрів України та є розрахунковою величиною при обчисленні страхових виплат.\

Добровільно застрахована фізична особа сплачує внесок до ФСС НВВ у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день сплати страхового внеску.

23. Загальна характеристика видів загальнообов*язкового соціального страхування.

Фонди соціального страхування - державні заклади, які створюються для здійснення державних програм соціального страхування.

До підсектору фондів соціального страхування відносяться Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Державне пенсійне страхування. Для сплати внесків фіксується певний верхня межа доходів працівника, вище якого дохід звільняється від сплати внесків. Внески за цим видом соціального страхування оплачуються працівником і роботодавцем у рівних частках. Надається право страхуватися на добровільній основі.

Страхування від нещасних випадків. Внески за цим видом страхування сплачуються тільки роботодавцем (підприємством). Розмір внеску нараховується на фонд заробітної плати підприємства.

Страхування по безробіттю. Принципи сплати внесків тут такі ж, як і в пенсійному страхуванні: поділ розміру внесків порівну між працівником і роботодавцем і встановлення межі доходу, понад якого він вже не підлягає "обкладенню".

Розмір внесків по обов'язковому державному пенсійному страхуванню становить 17,7% від доходу, який підлягає обкладанню внесками.

24. Правові основи функціонування системи соціального страхування в Україні.

Основною метою системи соціального страхування та пенсійної рефо¬рми на сучасному етапі розвитку України є забезпечення гідного рівня життя громадянам, які протягом свого трудового життя сплачували страхові внески, не приховуючи своїх трудових доходів. Пенсійна ре¬форма спрямована на створення рівних можливостей для пенсійного забезпечення громадян незалежно від сфери їх зайнятості та виду дія¬льності, усунення диспропорцій у розмірах пенсій.

Змістом реформи соціального забезпечення населення Украї¬ни шляхом запровадження системи загальнообов'язкового дер¬жавного соціального страхування було:

1. Створення стійкої фінансової системи для економічного захис¬ту людини у разі настання безробіття, тимчасової непрацезда¬тності, вагітності та пологів, народження дитини, нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, ста¬рості та інших випадків, передбачених законодавством, за ра¬хунок страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб.

2. Створення ефективної системи управління соціальним стра¬хуванням за участю представників трьох сторін соціального партнерства (держави, профспілок та роботодавців).

3. Удосконалення системи виплат.

4. Встановлення дієвого контролю за цільовим використанням коштів цільових страхових фондів.

Упровадження системи соціального страхування в Україні ґрунтується на положеннях Конституції України. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціаль¬ний захист, що передбачає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годуваль¬ника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соці¬альним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, під¬приємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших дже¬рел соціального забезпечення; створенням мережі державних, ко¬мунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основ¬ним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

У 2007 році здійснюється чотири види загальнообов'язкового державного соціального страхування, а саме:

- на випадок безробіття;

- у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням;

- від нещасного випадку на виробництві та професійного захво-рювання, що спричинили втрату працездатності;

- пенсійне страхування.