19 Напрями використання коштів фсствп

Кошти загальнообов'язкового. державного соціального страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням, направляються на:

-виплату застрахованим особам допомоги за тимчасовою непрацездатністю, вагітністю і пологами, при народженні дитини і в разі догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;

-на поховання;

-фінансування санаторно-курортного лікування й оздоровлення застрахованих осіб і членів їхніх родин;

-створення резерву страхових коштів у розрахунку на місяць для фінансування матеріального забезпечення застрахованих осіб;

-забезпечення поточної діяльності і утримання органів фонду, розвиток його матеріально-технічної бази.

Розмір страхових внесків щорічно з представленням Кабінету Міністрів України встановлюється Верховною Радою України відповідно для роботодавців і застрахованих осіб у відсотках для:

-роботодавців — до сум фактичних витрат на оплату праці найманих робітників, що підлягають оподаткуванню;

-найманих робітників -— до сум оплати праці, що включають основну і додаткову заробітну плату, а також інші заохочувальні і компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що підлягають оподаткуванню;

-застрахованих осіб, зазначених у частинах другої і третьої статті 6 Закону, — до сум оподатковуваного податком доходу (прибутку).

Страхові внески нараховуються в межах граничної суми заробітної плати (доходу), встановлюваної Кабінетом Міністрів України і розрахунковою величиною при вирахуванні допомоги за тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю і пологами.

Платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням, є страхувальники і застраховані особи.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць — у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

У випадку недостатності коштів у страхувальників-роботодавців для виплати заробітної плати і сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків у Фонд здійснюється пропорційно до сум заробітної плати.

У випадку незабезпечення банківськими установами перерахування страхових внесків у Фонд одночасно з видачею коштів на виплату заробітної плати банківські установи сплачують за рахунок власних коштів у Фонд суму несплачених страхових внесків.

20 Особливості запровадження єдиного соціального внеску

У сучасних умовах соціальне страхування в економіці України поступово набуває більшого значення. Воно стає важливим елементом процесу економічного розвитку і зростання, ґрунтується на економічній діяльності суспільства, підвищує його добробут, створює умови для соціального прогресу. Здійснення кардинальних змін у системі державного пенсійного та соціального страхування обумовлює актуальність теми дослідження.

1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Він передбачає введення в Україні єдиної системи збору страхових внесків фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Прийняття закону зумовлене необхідністю підвищення ефективності роботи фондів соціального страхування, зокрема шляхом більш раціонального використання ресурсів, що спрямовуються на утримання їх адмінапарату.

Відповідно до закону, єдиний внесок – консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в обов’язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування [1]. Тобто, єдиний внесок – це платіж, який містить декілька внесків на соціальне та пенсійне страхування.

У документі передбачено розподіл єдиного соціального внеску Державним казначейством України на рахунки фондів соціального страхування та забезпечення використання цими фондами даних Державного реєстру соціального страхування, який формується на базі системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Державний реєстр забезпечує облік застрахованих осіб, їх ідентифікацію, автоматизовану обробку інформації про сплату внесків та облік здійснених виплат за окремими видами соціального страхування. Право на виплати, їх призначення кожним фондом соціального страхування здійснюється за страховим принципом, тобто виходячи з участі застрахованих осіб у формуванні дохідної частини бюджетів фондів.

Законом передбачається розширення кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, за рахунок фізичних осіб, що виконують роботи (послуги) цивільно-правового характеру, та тих, що обрали спрощену систему оподаткування. Також розширено базу нарахування єдиного внеску. Він нараховується на винагороди фізичних осіб за виконання робіт (надання послуг) з цивільно-правових угод, а також за перші п’ять днів непрацездатності, чого не було раніше.

Законом передбачається значне спрощення процедури звітності щодо сплати внесків. Раніше роботодавець складав чотири різних за формою і змістом звіти, а за єдиної системи збору передбачено один звіт, що включає лише два показники – суми фонду оплати праці та нарахованих внесків. Термін сплати внеску – до 20 числа місяця наступного за звітним місяцем.