18 Особливості запровадження єдиного соціального внеску в Україні та його основні переваги

У сучасних умовах соціальне страхування в економіці України поступово набуває більшого значення. Воно стає важливим елементом процесу економічного розвитку і зростання, ґрунтується на економічній діяльності суспільства, підвищує його добробут, створює умови для соціального прогресу. Здійснення кардинальних змін у системі державного пенсійного та соціального страхування обумовлює актуальність теми дослідження.

1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Він передбачає введення в Україні єдиної системи збору страхових внесків фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування.

У документі передбачено розподіл єдиного соціального внеску Державним казначейством України на рахунки фондів соціального страхування та забезпечення використання цими фондами даних Державного реєстру соціального страхування, який формується на базі системи персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

Державний реєстр забезпечує облік застрахованих осіб, їх ідентифікацію, автоматизовану обробку інформації про сплату внесків та облік здійснених виплат за окремими видами соціального страхування. Право на виплати, їх призначення кожним фондом соціального страхування здійснюється за страховим принципом, тобто виходячи з участі застрахованих осіб у формуванні дохідної частини бюджетів фондів.

Пенсійний фонд здійснює консолідацію таких функцій: облік платників; збір та облік страхових коштів; контроль за нарахуванням та сплатою ЄСВ.

Слід зазначити, що із запровадженням єдиного внеску навантаження на роботодавця та найманих працівників не змінилося. Тобто, розмір єдиного внеску із заробітної плати працівників становить 3,6%. Для роботодавців його розмір коливається залежно від виду діяльності і визначається за класами професійного ризику виробництва. У законі передбачено 67 класів. Перший клас ризику має відрахування на суму 36,76%, останній – 49,7%.

Законом передбачається розширення кола осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню, за рахунок фізичних осіб, що виконують роботи (послуги) цивільно-правового характеру, та тих, що обрали спрощену систему оподаткування. Також розширено базу нарахування єдиного внеску. Він нараховується на винагороди фізичних осіб за виконання робіт (надання послуг) з цивільно-правових угод, а також за перші п’ять днів непрацездатності, чого не було раніше.

Законом передбачається значне спрощення процедури звітності щодо сплати внесків. Раніше роботодавець складав чотири різних за формою і змістом звіти, а за єдиної системи збору передбачено один звіт, що включає лише два показники – суми фонду оплати праці та нарахованих внесків. Термін сплати внеску – до 20 числа місяця наступного за звітним місяцем.

Таким чином, впровадження єдиного соціального внеску є важливим засобом досягнення спрощення процедур сплати внесків до фондів соціального страхування та підвищення ефективності системи загальнообов’язкового державного соціального страхування в цілому. Його основними перевагами є:

- уніфікація фінансових потоків у системі соціального страхування;

- забезпечення додаткових надходжень страхових коштів за рахунок розширення бази сплати страхових внесків;

- скорочення адміністративних видатків роботодавців, поява економії робочого часу при наданні звітності,

- підвищення якості обслуговування застрахованих осіб фондами;

- доступність для застрахованих осіб інформації про суми страхових внесків, які справляються роботодавцем за видами соціального страхування.