15.Умови,розміри та тривалість виплати допомоги по безробіттю.

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до їхньої середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу:

60 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж до п'яти років;

80 відсотків середньої заробітної плати (доходу)— застрахованим особам, які мають страховий стаж від п'яти до восьми років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, які мають страховий стаж понад вісім років;

100 відсотків середньої заробітної плати (доходу) — застрахованим особам, віднесеним до 1—4 категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; одному з батьків або особі, що їх замінює та доглядає хвору дитину віком до 14 років, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи; ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; особам, віднесеним до жертв нацистських переслідувань відповідно до Закону України «Про жертви нацистських переслідувань».

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до' визначеного розміру:

перші 90 календарних днів — 100 відсотків;

протягом наступних 90 календарних днів — 80 відсотків;

надалі — 70 відсотків.

Втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин вважається припинення трудового договору відповідно до ст. 36 (пункти 1, 2, 3), ст. 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору), ст. 39, ст. 40 (пункти 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України.

16 Допомога при народженні дитини: умови призначення та виплати

«Порядок призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р. № 1751 (із внесеними змінами).

Допомога при народженні надається одному з батьків або опікуну, який постійно проживає разом з дитиною.

Для отримання допомоги необхідно звернутись до відділу соціального захисту населення за місцем проживання (реєстрації).Разом з тим, допомогу можуть призначити і за місцем фактичного проживання, але для цього необхідно буде надати довідку про неотримання цієї допомоги за місцем реєстрації. Отже, у будь-якому разі, необхідно буде звернутися у відділ соціального захисту за місцем реєстрації. Звернутися необхідно не пізніше 12 календарних місяців після народження дитини, інакше допомогу не призначать.

Для отримання допомоги необхідно пред’явити паспорт або інший документ, який засвідчує особу. Крім того необхідно надати:

– заяву, яка складається за формою, затвердженою наказом Мінпраці і соцполітики України від 08.06.06 №215(така заява заповнюється у відділі соціального захисту населення);

– копію свідоцтва про народження дитини;

– витяг з Державного реєстру актів громадянського стану про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з її народженням, виданий відділом реєстрації актів громадянського стану, або довідка для призначення допомоги при народженні, видана виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) ради.

Жінки, які постійного проживають на території України, але які народили дитину за кордоном, надають видану компетентним органом країни перебування і легалізований в установленому порядку в Україні документ, який засвідчує народження дитини, якщо інше не встановлено міжнародними договорами України (у окремих випадках відділ соціального захисту населення, за узгодженням з Міністерством соціальної політики, може призначити допомогу на підставі дублікатів вищезазначених документів):

• копію рішення про встановлення опіки – подають лише опікуни;

• довідку про склад сім’ї і копію свідоцтва про народження кожної дитини, яку враховують при визначенні розміру допомоги. Ці документи подають особи, які звертаються за призначенням допомоги при народженні другої і наступної дитини.

Виплати допомоги припиняється у разі:

– позбавлення отримувача допомоги батьківських прав;

– відмови отримувача допомоги від виховання дитини;

– нецільового використання коштів і незабезпечення належних умов для повноцінного утримання та виховання дитини;

– відібрання дитини в отримувача допомоги без позбавлення батьківських прав;

– тимчасового влаштування дитини на повне державне утримання;

– припинення опіки або звільнення опікуна від його повноважень;

– перебування отримувача допомоги у місцях позбавлення волі за рішенням суду;

– усиновлення дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

– смерті дитини;

– смерті отримувача допомоги.

Потрібно зазначити, що рішення про припинення є не остаточним і виплату допомоги при народженні можуть відновити (крім випадків смерті дитини і її усиновлення). Для цього особі, яка здійснює догляд за дитиною, потрібно звернутися протягом 6 місяців після припинення виплати допомоги в орган соціального захисту населення з письмовою заявою.

Допомога при народженні виплачується у розмірі, який залежить від того, яка по рахунку дитина у сім’ї – перша, друга, третя, а також від дати народження.

Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом наступних 24 місяців, на другу дитину – 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину – 72 місяців рівними частинами.

Допомога при народженні дитини нараховується у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановлених на день народження дитини.

Потрібно зазначити, що допомога при народженні дитини призначається опікуну на кожну взяту під опіку дитину у розмірі, установленому при народженні першої дитини. А у випадку якщо дитину (на яку призначають допомогу) влаштовано у дитячий заклад на повне державне утримання, допомога призначається і виплачується також у розмірі, встановленому при народженні першої дитини. Гроші при цьому перераховують на відкритий у банку рахунок дитини.

При народженні двійні або більшої кількості дітей кожна дитина з їх кількості вважається наступною. Отже при народжені двійні на першу дитину буде призначена допомога як на першу, на другу, як на другу.

У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.