4.3. Побудова повздовжніх профілів для каналів відкритої зрошуваної мережі

Повздовжні і поперечні профілі виконуємо по ділянковому каналу (2.4.К) і розподільчому каналу (2К) в масштабах: вертикальний – 1:100, а горизонтальний 1:10000.

Вихідні дані для проектування:

1. Планове розміщення каналів

2. Результати гідравлічних розрахунків каналів

Повздовжні профілі будуються з метою:

1. Ув’язки вертикальної площини каналів старшого і молодшого порядків

2. Встановлення точок розміщення споруд

На основі повздовжніх профілів встановлюємо обєми земляних робіт

Побудову повздовжніх профілів здійснюють на прикладі розрахункової траси, що складається з розподільчого каналу 2К і зрошувача 2.4К.

Побудову повздовжнього профілю для зрошувача 2.4К здійснюємо в такій послідовності:

1. Наносимо поверхню землі по розрахунковій трасі

2. Наносимо точки водовиділу з зрошувача в тимчасовий зрошувачвиходячи з таких умов:

• Тимчасовий зрошувач має бути вищим на 5 см поверхні землі

• Зрошувач повинен командувати над тимчасовим зрошувачем на 25 см

3. Проводимо лінію максимальних рівнів води в зрошувачі з похилом рівним розрахунковому

4. Проводимо лінію дна каналу паралельно лінії максимальних рівнів води

5. Проводимо лінію підпертих рівнів води в каналі, виходячи з умови щоб вода надходила в кожен водовипуск

6. Розраховуємо відмітки каналу в такій послідовності:

• Відмітка максимального ріня води в кінці каналу:

• Відмітки максимальних рівнів води в каналі враховуючи розрахунковий похил каналу

• Відмітки дна каналу

• Відмітки верху дамби

7. Встановлюємо глибину виїмки:

8. Встановлюємо висоту насипу:

9. Наводимо параметри поперечного перерізу

10. Вказуємо гідравлічні елементи

11. Викреслюємо план траси, зображуючи ситуацію на відстані 50 м від осі каналу

Повздовжній профіль для розподільника 2К будуємо аналогічно каналу 2.4К в такій послідовності:

1. Показуємо точки водо виділу виходячи з умов командування

2. Проводимо лінію максимальних рівнів води з розрахунковим похилом

3. Проводимо лінію дна каналу паралельно лінії максимальних рівнів

4. Проводимо лінію форсованих рівнів

5. Проводимо лінію верху дамби

6. Проводимо розрахунок відміток максимального, форсованого рівнів, дна, дамби аналогічно зрошувачу 2.4К

5. Проектування та розрахунок колекторно-дренажної мережі

5.1 . Прогноз зміни гідрогеологічній ситуації на масиві зрошення

Основною причиною заболочення і засолення земель є порушення рівноваги в природному середовищі під дією господарської діяльності людини. Особливу роль в цьому відіграють зрошувальні меліорації.

Обгрунтування влаштування дренажу необхідно проводити на основі розрахунку водного балансу території. Показник водного балансу території за вегетаційний період можна визначити за спрощеним рівнянням:

, м³/га

де, Р_р – опади за рік, Р=3820м³/га;

М_св – середньозважена зрошувана норма, м³/га;

, - коефіцієнти, що враховують відповідно частину опадів що надійдуть в грунт та частину надходження зрошуваної норми в грунтові води

Ф – фільтраційні витрати зрошувальної мережі:

, м³/га

м³/га

Встановлюємо об’єм води який надійде в грунтові води впродовж року:

м³/га

де, W_нв – максимальний запас вологи в грунті

м³/га

W_нв – вихідний запас вологи в грунті

м³/га

м³/га

м³/га

Встановлюємо значення критичної глибини залягання РГВ

Рис.5.1.Схема для визначення критичної глибини залягання РГВ

Критична глибина залежить від механічного складу грунту, товщини активного шару гранту і мінералізації грунтових вод.

, м

де h_wp – висота капілярного підняття;

h_a - активний шар грунту;

h_s - запас, h_s = 0,2м.

м

Встановлюємо максимально можливу висоту підняття РГВ

м

Встановлюємо величину підйому РГВ за 1 рік

м

Встановлюємо термін підняття РГВ до критичної глибини

_{Так як час підйому РГВ до критичної глибини менше 8 років, то дренаж необхідно будувати одночасно з будівництвом самої системи.}