3.2. Проектування полів сівозміни і відкритої зрошувальної мережі на плані

При проектуванні полів сівозміни на плані необхідно дотримуватись таких вимог:

• площа поля повинна знаходитися в межах 50…80 га;

• поля повинні мати форму квадратів або прямокутників з співвідношенням сторін не більше 1:2;

• мінімальна сторона поля повинна перевищувати 500 м;

• поля в межах сівозміни повинні бути рівновеликими по площі (відхилення 15-20 %);

• поля по розміру повинні бути ув’язані з параметрами ДМ.

При проектуванні відкритої зрошувальної мережі на плані необхідно дотримуватись такої вимоги:

• вода в кожну точку системи має надходити самопливно;

• розподільчий басейн повинен в висотному відношенні командувати над розподільчими каналами;

Розподільчі канали – це канали, що транспортують воду від розподільчого басейну безпосередньо до зрошувачів.

• розподільчі канали в свою чергу повинні в висотному відношенні командувати над зрошувачами;

Зрошувачі – це канали, що транспортують воду від розподільчих каналів до тимчасових зрошувачів.

• зрошувачі в свою чергу повинні в висотному відношенні командувати над тимчасовими зрошувачами;

Тимчасові зрошувачі – це канали, з яких здійснюється полив с/г культур за допомогою ДМ ДДА-100.

• швидкість води в тимчасових зрошувачах має бути меншою допустимої на розмив і тому їх проектують з мінімальним похилом.

З джерела зрошення НС подає воду по трубопроводі 1Кр в розподільчий басейн, потім з розподільчого басейну вода надходить в розподільчі канали 1К та 2К. З розподільчих каналів 1К та 2К вода надходить в зрошувачі 1.1К, 1.2К, 1.3К, 2.1К, 2.2К, 2.3К та 2.4К відповідно.

3.3. Розрахунок техніки поливу с/г культур

Розрахунок техніки поливу полягає у визначенні:

• інтенсивності дощу та порівнянні його зі всмоктувальною здатністю ґрунту;

• тривалості стоянки ДМ на позиції або визначення кількості її проходів по б’єфу;

• добової та сезонної продуктивності ДМ;

• кількості ДМ які необхідні для обслуговування даної сівозміни.

Інтенсивність дощу – шар води, який створює ДМ за одиницю часу, мм/хв.

Середня інтенсивність дощу для ДМ ДДА-100 визначається за формулою:

, мм/хв

де, Q_м – витрата дощувальної машини, для ДДА-100 – 100 л/с;

b – ширина захвату ДМ, b=120 м;

L_бф – розрахункова довжина б'єфа, м.

Величину довжини б’єфа визначаємо в такій послідовності:

1. визначаємо максимально можливу довжину б’єфа виходячи з рис.1.

Рис.3.1. Схема до визначення довжини б’єфів

, м

де, Н – будівельна глибина тимчасового зрошувача (Н=0,8 м);

∆h – запас на зрошувачі (∆h=0,2 м);

h _min – мінімальна глибина в зрошувачі (h _min=0,35 м);

і_сер – середній похил зрошувача.

2. встановлюємо кількість б’єфів, на які і буде розбито тимчасовий зрошувач:

3. встановлюємо розрахункову довжину б’єфу:

, м

м

б’єфів

м

мм/хв

Порівнюємо інтенсивність дощу з всмоктуючою спроможністю грунту k_вс=0,11 м/год = 1,83 мм/хв ≥ ρ_сер = 0,7 мм/хв.

Оскільки середня інтенсивність дощу менша за коефіцієнт всмоктування, то ДМ ДДА-100МА можна застосовувати для поливу с/г культур.

Визначаємо кількість проходів ДМ по б’єфу:

де, m – поливна норма, м³/га;

h – шар води, що утворився після одного проходу ДМ, мм

, мм

де, S – шлях що проходить ДМ за одну хвилину, S=8 м

Q_м – витрата ДМ, Q_м=100 л/с

м

проходів

Визначаємо добову продуктивність ДМ:

, га

де, k_доб – коефіцієнт, що враховує використання ДМ протягом доби, при двозмінній роботі, k_доб=0,67;

k_тп – коефіцієнт втрати води при дощуванні, k_тп=0,9

k_зм – коефіцієнт, що враховує використання ДМ, k_зм=0,7

га

Сезонна продуктивність ДМ визначається за формулою:

, га

де, k_сез – коефіцієнт, що враховує використання ДМ протягом сезону, k_сез=0,6

Т_зр – тривалість періоду зволоження, Т_зр=120 діб

m_сер – середньозважена середня норма, m_сер= 3735,7 м³/га

га

Кількість одночасно працюючих на сівозміні ДМ встановлюється в результаті укомплектування графіка роботи ДМ.

Послідовність побудови і укомплектування графіка роботи ДМ наступна:

• наносяться рекомендовані строки поливів;

• встановлюється тривалість поливу кожного з поливів при різних поливних нормах за формулою:

, діб

де, F_пол – частина поля що поливається;

, га

де, F_п – площа поля, га

k_зв – коефіцієнт земельного використання, k_зв=0,9

га

Показуємо на кожному з полів, для кожного з поливу тривалість цього t_i поливу.

Середня дата рекомендованого і розрахункового поливу мають співпадати.

Проводимо укомплектування графіка роботи ДМ, дотримуючись таких вимог:

• для основної культури середню дату поливу можна зміщувати до 3 діб, пожнивних – до 5 діб, вологозарядкові – до 10 діб.

• тривалість між поливного періоду не повинна зміщуватись не більш як на 3 доби.