
- •Природні умови району розміщення зрошувальної системи
- •Кліматичні умови
- •Рельєф, ґрунтові та гідрогеологічні умови
- •1.3. Характеристика джерела зрошення
- •2. Сільськогосподарське використання зрошуваної території
- •3.Режим зрошення і техніка поливу с/г культур
- •3.1. Режими зрошення с/г культур, що входять до розрахункової сівозміни
- •3.2. Проектування полів сівозміни і відкритої зрошувальної мережі на плані
- •3.3. Розрахунок техніки поливу с/г культур
- •Проектування і розрахунок зрошувальної мережі
- •4.1. Визначення розрахункових витрат відкритої зрошувальної мережі
- •4.2. Гідравлічний розрахунок каналів відкритої зрошувальної мережі
- •4.3. Побудова повздовжніх профілів для каналів відкритої зрошуваної мережі
- •5. Проектування та розрахунок колекторно-дренажної мережі
- •5.1 . Прогноз зміни гідрогеологічній ситуації на масиві зрошення
- •. Визначення параметрів закладання дренажу
- •5.3. Проектування колекторно-дренажної мережі на плані
- •5.4. Гідравлічний розрахунок кдм
- •5.5. Побудова повздовжніх профілів для кдм
- •Література
3.2. Проектування полів сівозміни і відкритої зрошувальної мережі на плані
При проектуванні полів сівозміни на плані необхідно дотримуватись таких вимог:
площа поля повинна знаходитися в межах 50…80 га;
поля повинні мати форму квадратів або прямокутників з співвідношенням сторін не більше 1:2;
мінімальна сторона поля повинна перевищувати 500 м;
поля в межах сівозміни повинні бути рівновеликими по площі (відхилення 15-20 %);
поля по розміру повинні бути ув’язані з параметрами ДМ.
При проектуванні відкритої зрошувальної мережі на плані необхідно дотримуватись такої вимоги:
вода в кожну точку системи має надходити самопливно;
розподільчий басейн повинен в висотному відношенні командувати над розподільчими каналами;
Розподільчі канали – це канали, що транспортують воду від розподільчого басейну безпосередньо до зрошувачів.
розподільчі канали в свою чергу повинні в висотному відношенні командувати над зрошувачами;
Зрошувачі – це канали, що транспортують воду від розподільчих каналів до тимчасових зрошувачів.
зрошувачі в свою чергу повинні в висотному відношенні командувати над тимчасовими зрошувачами;
Тимчасові зрошувачі – це канали, з яких здійснюється полив с/г культур за допомогою ДМ ДДА-100.
швидкість води в тимчасових зрошувачах має бути меншою допустимої на розмив і тому їх проектують з мінімальним похилом.
З джерела зрошення НС подає воду по трубопроводі 1Кр в розподільчий басейн, потім з розподільчого басейну вода надходить в розподільчі канали 1К та 2К. З розподільчих каналів 1К та 2К вода надходить в зрошувачі 1.1К, 1.2К, 1.3К, 2.1К, 2.2К, 2.3К та 2.4К відповідно.
3.3. Розрахунок техніки поливу с/г культур
Розрахунок техніки поливу полягає у визначенні:
інтенсивності дощу та порівнянні його зі всмоктувальною здатністю ґрунту;
тривалості стоянки ДМ на позиції або визначення кількості її проходів по б’єфу;
добової та сезонної продуктивності ДМ;
кількості ДМ які необхідні для обслуговування даної сівозміни.
Інтенсивність дощу – шар води, який створює ДМ за одиницю часу, мм/хв.
Середня інтенсивність дощу для ДМ ДДА-100 визначається за формулою:
,
мм/хв
де, Qм – витрата дощувальної машини, для ДДА-100 – 100 л/с;
b – ширина захвату ДМ, b=120 м;
Lбф – розрахункова довжина б'єфа, м.
Величину довжини б’єфа визначаємо в такій послідовності:
визначаємо максимально можливу довжину б’єфа виходячи з рис.1.
Рис.3.1. Схема до визначення довжини б’єфів
,
м
де, Н – будівельна глибина тимчасового зрошувача (Н=0,8 м);
∆h – запас на зрошувачі (∆h=0,2 м);
h min – мінімальна глибина в зрошувачі (h min=0,35 м);
ісер – середній похил зрошувача.
встановлюємо кількість б’єфів, на які і буде розбито тимчасовий зрошувач:
встановлюємо розрахункову довжину б’єфу:
,
м
м
б’єфів
м
мм/хв
Порівнюємо інтенсивність дощу з всмоктуючою спроможністю грунту kвс=0,11 м/год = 1,83 мм/хв ≥ ρсер = 0,7 мм/хв.
Оскільки середня інтенсивність дощу менша за коефіцієнт всмоктування, то ДМ ДДА-100МА можна застосовувати для поливу с/г культур.
Визначаємо кількість проходів ДМ по б’єфу:
де, m – поливна норма, м3/га;
h – шар води, що утворився після одного проходу ДМ, мм
,
мм
де, S – шлях що проходить ДМ за одну хвилину, S=8 м
Qм – витрата ДМ, Qм=100 л/с
м
проходів
Визначаємо добову продуктивність ДМ:
,
га
де, kдоб – коефіцієнт, що враховує використання ДМ протягом доби, при двозмінній роботі, kдоб=0,67;
kтп – коефіцієнт втрати води при дощуванні, kтп=0,9
kзм – коефіцієнт, що враховує використання ДМ, kзм=0,7
га
Сезонна продуктивність ДМ визначається за формулою:
,
га
де, kсез – коефіцієнт, що враховує використання ДМ протягом сезону, kсез=0,6
Тзр – тривалість періоду зволоження, Тзр=120 діб
mсер – середньозважена середня норма, mсер= 3735,7 м3/га
га
Кількість одночасно працюючих на сівозміні ДМ встановлюється в результаті укомплектування графіка роботи ДМ.
Послідовність побудови і укомплектування графіка роботи ДМ наступна:
наносяться рекомендовані строки поливів;
встановлюється тривалість поливу кожного з поливів при різних поливних нормах за формулою:
,
діб
де, Fпол – частина поля що поливається;
,
га
де, Fп – площа поля, га
kзв – коефіцієнт земельного використання, kзв=0,9
га
Показуємо на кожному з полів, для кожного з поливу тривалість цього ti поливу.
Середня дата рекомендованого і розрахункового поливу мають співпадати.
Проводимо укомплектування графіка роботи ДМ, дотримуючись таких вимог:
для основної культури середню дату поливу можна зміщувати до 3 діб, пожнивних – до 5 діб, вологозарядкові – до 10 діб.
тривалість між поливного періоду не повинна зміщуватись не більш як на 3 доби.