[Ред.]Донецька область

• Дружковка. Козаку Дружко — засновнику міста (12.09.2008). Скульптор Юрій Тотуз

• Маріуполь. 500-річчю Українського козатства (Козакам Кальміуської паланки). Встановлено на місці сторожового поста Кальміус, центру Кальміуської паланки запорозьких козаків

• 

Памятник 500-річчю Українського козацтва у Маріуполі

• Селідово. «Козак на дозорі» (Козацький сторожовий пост 16 ст.) (1978). Скульптор П. Гевеке

• Селідово. Памʼятник козакам (1987). Скульптор П. Гевеке

[Ред.]Житомирська область

• Вигів Коростенського р-ну. Гетьману Івану Виговському (14.10.2002). Скульптор Ігор Зарічний, архітектор Олександр Коляда

• Ходорків. Гетьману Івану Самойловичу(15.06.2003)

• Кодня Житомирського р-ну. Могила учасників Коліївщини (1768, памʼятник 1968)

[Ред.]Херсонська область

• Тягинка Пам'ятник Богданові Хмельницькому, який встановлено у 1954 році.

У 1992 р. за ініціативою Херсонського коша Українського козацтва на о.Велике Городище встановлено пам'ятник на честь 500-річчя Українського козацтва.

• 

Пам'ятник Гетьману Богдану Хмельницькому

 

• 

Пам'яті першого бою запорожців у 1492 році

• Республіканець Намогильний хрест Костю Гордієнку (встановлений орієнтовно в першій половині XVIII-го сторіччя)

Місце Кам'янської січі. Пам'ятник славному кошовому отаману Костю Гордієнку та його бойовим побратимам - запорозьким козакам, біля його могили, споруджений козаками Херсонської паланки Війська Запорозького низового 1 травня 1999 р.

• 

Хрест з могили Костя Гордієнка

 

• 

Пам'ятник на честь кошового отамана Запорожської Січі Костя Гордієнка

Література

Сучасні «козаки». 1990 р. 500-ліття Запорозького козацтва

Ось такі ми — козаки! Дрогобич,Вишиванка-фест 2012.

До теми козацтва зверталося багато українських письменників. Вперше цю тематику узагальнив С. Костюк на 1-й республіканській науково-практичній конференції «Проблеми історії запорізького козацтва в сучасній історичній науці та музейній прак­тиці», присвяченій 500-річчю запорізького козацтва (Запоріжжя, о. Хортиця, 1990).

• Повісті та оповідання

• В. Будзиновський — «Осаул Підкови» (1920), «Приго­ди запорізьких скитальців» (1927), «Козак Шу­ба» (1937) та ін.

• А. Лотоцький — «Триліси» (1910), оповідання «Три побра­тими» (1934), «Козак Байда» (1936) та ін.,

• П. Сорока — «На ясні зорі Запо­рожжя» (2000), «Душа при свічці: Діаруш Фе­дора Жука» (2002) П. Сороки та ін.

• Неперевершеним описувач періоду гетьманства Івана Мазепи — Богдан Лепкий у циклі з 5-ти повістей: «Мотря» (в 2 ч.), «Не вбивай» (усі — 1926), «Батурин» (1927), «Полтава» (в 2 ч., 1928-29), «З-під Полтави до Бендер» (видані у США 1955; закінчення дописав Левко Лепкий). Окрім того, його перу належать твори «Сотниківна: Історична картина з часів Івана Виговського» (1927), історичне оповідання «Орли» (1934), повість «Крутіж» (1941),

• 1835 — «Тарас Бульба» (Микола Гоголь)

• 1846 — «Чорна рада» (Пантелеймон Куліш)

• 1888 — «Вогнем і мечем» (Генрик Сенкевич)

• 1940 — «Тихий Дон» (Михайло Шолохов, Росія)

• Т. Микитин; — «На чорному морі, на білому камені» (1986).

• Адріан Кащенко — Зруйноване гніздо

Про козацтво писали Осип Маковей (повість «Ярошенко» (1905), А. Чайковський у (повісті «Козацька помста» (1910), «За сестрою» (1914), «Сагайдачний» (1908­-32) та інші автори.

• Драматичні твори

У дра­матургії козацтву присвячено:

• трагедія Осипа Барвінського «Павло Полуботок, наказний гетьман України» (1887),

• п'єса Б. Мельничука «Козацькі вітрила» (1995) та його інсценізації за твором Богдана Лепкого «Мазепа, гетьман український: Сповідь пе­ред людьми і часом» (1991), «Сотниківна» (1992; всі поставлені)

• історична п'єса Л. Крупи «Ой, Морозе, Морозенку» (1990),

• Л.Костенко; — історичний роман у віршах — «Маруся Чурай»,

• Т. Шевченко; — «Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гамалія»,

• «Дума про козака Голоту»,

• I. Котляревский; — «Енеїда».

До козацької темати­ки зверталися письменники укр. діаспори, зок­рема Р. Завадович, К. Куцюк-Кочинський, О. Неприцький-Грановський, а також представники інших національностей, серед яких Юліуш Словацький у поемах «Мазепа», «Срібний сон Саломеї», вір­шах «Українська дума», «Пісня козацької дівчи­ни» та ін.

[ред.]Кіно

«Тарас Бульба» (1909) — перша кіноекранізація повісті, російський німий фільм Олександра Дранкова. «Taras Bulba» (1924) — німецький фільм за повістю, знятий режисером Олексієм Грановським* «Tarass Boulba» (1936) — французький фільм за повістю. «The Rebel Son» (1938) — англійський фільм за повістю. "Богдан Хмельницький"(1941) (СРСР) «Taras Bulba» (1962) — найвідоміша іноземна екранізація, американський фільм за повістю. Юл Бріннер – в ролі Тараса Бульби. «Taras Bulba, il cosacco» (1963) — італійський фільм за повістю.

• 1972 — Пропала грамота (Україна)

«Taras Bulba» (1987) — чеський телефільм за повістю. "Дорога на Січ" (1995) Україна

• 1999 — Вогнем і мечем (Польща)

"Богдан Зіновій Хмельницький"(2002-06) Україна, режисер Микола Мащенко. «Дума про Тараса Бульбу» (2009) — український телевізійний повнометражний художній фільм за повістю; прем'єра 29 березня 2009 року

• 2009 — Тарас Бульба (фільм) (Росія)