[Ред.]Забайкальські

Докладніше: Забайкальські козаки

Гетьман Української ДержавиПавло Петрович Скоропадський був осавулом забайкальців під час російсько-японської війни.

Забайкальське козацьке військо було утворене 1851 року наказом імператора Миколи I на території Забайкальської області, у Східному Сибіру, на кордоні з Маньчжурією та Монголією. Головний осередок козаків розташовувався у місті Чита. До складу війська входили українці, росіяни, евенки та буряти. В мирний час забайкальці виконували поліцейські та прикордонні функції, а у воєнний — брали участь у війні як нерегулярне військо. Зокрема, Забайкальські козаки відзначилися в придушенні повстання боксерів 1899–1901 років у Цінській Імперії, в російсько-японський війні 1904–1905 років в Маньчжурії та Перший світовій війні1914–1917 років в Галичині. На 1916 чисельність козацького населення складала 265 тисяч осіб, з яких 14,5 тисяч перебували на військовій службі. Під час Громадянської війни в Росії козаки підтримували анбільшовицькі сили. 1920 року радянська влада ліквідувала Забайкальське козацьке військо. Частина козаків емігрувала до Маньчжурії, де протягом 1933–1945 років користувалися підтримкою Маньчжурської держави та Японії^[20].

[Ред.]Амурські

Докладніше: Амурські козаки

Амурське козацьке військо було утворено в 1858 року на території Амурської області, на кордоні з Маньчжурією. Його головний осередок розташовувався у місті Благовіщенськ. Основу війська складали забайкальські козаки, що заселили територію області у1850-х роках. Особовий склад частково поповнювався українцями і росіянами з Донського, Кубанського і Сибірського козацьких військ. В мирний час амурці охороняли державний кордон по річках Амур та Уссурі. За час свого існування козацьке військо взяло участь у придушенні повстання боксерів 1899–1901 років, в російсько-японський та Перший світовій війнах. Станом на 1916 рік козацьке населення області становило 49,2 тисяч осіб, з яких 3,6 перебувало на військовій службі. В роки громадянської війни в Росії амурці підтримували антибільшовицькі сили, за що були розпущені радянською владою у 1918 році. 1924 року частина козаків підняли Зазейське повстання, що було придушене більшовиками. Залишки війська емігрували до Маньчжурії^[21].

[ред.]Уссурійські

Докладніше: Уральські козаки

[ред.]Астраханські

Докладніше: Астраханські козаки

[ред.]Сибірські

Докладніше: Сибірські козаки

[ред.]Терські

Докладніше: Терські козаки

[ред.]Оренбурзькі

Докладніше: Оренбурзькі козаки

[ред.]Уральські

Докладніше: Уральські козаки

Пам'ятники козакам

Козаччина — тривалий період в історії України. Ця епоха подарувала велику кількість видатних постатей, пам'ять про які увіковічена у вигляді пам'ятників. Козацькі монументи можна поділити наступним чином: 1. Пам'ятники гетьманам, 2. Пам'ятники полковникам та видатним козакам, 3. Пам'ятні знаки на місці битв, 4. Пам'ятники легендарним козакам (козак Мамай, Тарас Бульба та ін.), 5. Козацькі могили. Найбільше пам'ятників споруджено гетьману Війська Запорозького Богданові Хмельницькому (див. Пам'ятники Богданові Хмельницькому). Памятникам батьку Хмелю присвячена окрема стаття, тому тут зосередимо інформацію про памятники іншим особистостям.

[ред.]Київ

Гетьману Петру Сагайдачному (кінний), Контрактова пл. (19.05. 2001). Скульптори — Швецов В. В. за участю скульпторів Кунцевича Є. М., Крилова Б., Сидорука О., архітектори — Жаріков М. П., Кухаренко Р. І.

• 

Пам'ятник гетьману Петру Сагайдачному у Києві

Місце могили Петра Сагайдачного, на подвір'ї Києво-Могилянської академії, поблизу орієнтовного розташування могили гетьмана (вул. Сковороди, 2) Козак Мамай, м. Київ, майдан Незалежності (14.10.2001). Скульптор — Валентин Зноба

Пам'ятник «Козак Мамай» на майдані Незалежності роботи скульптора Валентина Зноби, відкритий 14 жовтня 2001.

• Пам'ятник козаку Мамаю у Києві

Пам'ятник прикордонникам (козак на коні), пл. перед Адміністрацією ДПСУ (26.05.2004). Скульптор — В.Медвєдєв

• Пам'ятник захисникам кордонів Вітчизни у Києві

Гетьману Пилипу Орлику, ріг вул. Липської і Пилипа Орлика (24.07.2011). У липні 2011 року до 15-ої річниці Конституції України та у рамках заходів із відзначення 295-ї та підготовки до відзначення 300-ї річниці прийняття Конституції Пилипа Орлика йому відкрито пам'ятник (скульптор Анатолій Кущ), що його встановлено у сквері на перетині вулиць Липської та Пилипа Орлика у Києві.

Могила полковника Семена Палія (Гурка), м. Київ, Києво-Межигірський монастир, знаходиться на території дачі В.Януковича, стан її невідомий.

Козак і бандурист, посередині вулиці Сагайдачного, перед казино «Запоріжжя»