24. В чому полягає процесуальна самостійність слідчого?

Відпов.до п.5 ст.40КПКСлідчий, здійснюючирозслідування у кримінальномупровадженні, є самостійним у своїйдіяльності, втручання в яку, крімкерівника органу досудовогорозслідування, прокурора і судді, є незаконним і тягне за собою кримінальнувідповідальність за ст. 343 КК. Елементамипроцесуальноїсамостійностіслідчого є

його право починатидосудоверозслідування, прийматипроцесуальнірішення у кримінальномупровадженні, оцінюватидокази за своїмвнутрішнімпереконанням

Одним ізелементівпроцесуальноїсамостійностіслідчого є його право на оскарженнярішень, дійчибездіяльності прокурора особисто (див. коментар до статей 311–313 КПК). Але в ч. 3 коментованоїстаттівстановленоособливий порядок оскарженняслідчимвідмовинаглядаючого прокурора у погодженніклопотання до слідчогосудді про застосуваннязаходівзабезпеченнякримінальногопровадження, прове-

денняслідчих (розшукових) дійчинегласнихслідчихрозшуковихдій: ініціюватирозглядпитань, порушенихслідчим у клопотанні до слідчогосудді, можетількикерівник органу досудовогорозслідування.

25. Які знаєте форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час досудового розслідування?

Аналіз спеціальної літератури, нормативних актів МВС України та матеріалів правоохоронної практики дозволяє виокремити основні форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами. Залежно від вирішуваних при цьому завдань та характеру їхньої діяльності, їх припустимо умовно поділити на групи організаційного та кримінально-процесуального характеру.

До першої групи слід віднести:

1. Спільне вивчення та аналіз матеріалів оперативної розробки чи перевірки. Особливого значення така форма взаємодії набуває в ситуаціях, коли вирішується питання про реалізацію даних, зібраних при застосуванні оперативно-розшукових заходів, на що вказали 85 % опитаних співробітників оперативних апаратів і 93 % слідчих.

2. Спільне планування слідчих дій, оперативно-розшукових і профілактичних заходів. Дана форма взаємодії органічно пов’язана з попередньою. Вони не можуть існувати одна без одної. Результатом вивчення та аналізу матеріалів є прийняття відповідних рішень, які в даному разі знаходять своє втілення у планах діяльності слідчого та співробітників оперативних підрозділів. Розробка таких планів дозволяє визначити оптимальний порядок, послідовність провадження слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, виключити неузгоджені дій слідчого та органу дізнання. Розробка плану узгоджених слідчих дій та оперативно-розшукових заходів сприятиме не лише розподілу компетенції, а й координації дій суб’єктів.

3. Регулярний обмін інформацією про обставини конкретної кримінальної справи сприяє формуванню глибшого уявлення про подію злочину. В процесі такої взаємодії слідчий дістає можливість отримати додаткову інформацію про подію, якою доти не володів. Незважаючи на оперативно-розшуковий характер, інколи вона стає вирішальною підставою для прийняття процесуальних рішень (про проведення обшуку, затримання підозрюваного тощо). Така інформація може також прислужитися для визначення тактики слідчих дій (допитів, обшуків, очних ставок тощо), а також зашифровки джерела інформації.

4. Проведення спільних службових нарад (навчань) з актуальних проблем взаємодії, а також обговорення результатів слідчих дій та оперативно-розшукових заходів з метою визначення ефективних та результативних шляхів розкриття злочину.

До другої групи форм взаємодії можна віднести такі:

1. Проведення органом дізнання слідчих дій за дорученням слідчого. Таке доручення для органу дізнання є обов’язковим до виконання. Воно надається, як правило, у письмовій формі. До такої форми взаємодії слідчий вдається у тих випадках, коли у справі одночасно потрібно провести кілька слідчих дій із зацікавленими особами, що викликається міркуваннями тактичного характеру (одночасні обшуки у співучасників, їхніх близьких, за місцем роботи тощо).

2. Взаємодія у процесі провадження конкретної слідчої дії або робота у складі слідчо-оперативної групи. Доручення в процесі такої взаємодії слідчий надає в усній формі. Беручи участь у провадженні слідчої дії, співробітник органу дізнання надає слідчому допомогу у спостереженні за учасниками, здійсненні пошукових дій, у тому числі із застосуванням технічних засобів. Отримана у такий спосіб інформація негайно передається слідчому і може використовуватися для коригування тактики слідчої дії.