
- •Тема 11: Загальні умови досудового розслідування.
- •Досудове розслідування повинно бути закінчено: 1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
- •2) Протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
- •5. Строк досудового розлідування щодо проступків обчислюється з дня повідомлення особі про підозру
- •2) Протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
- •6. Хто, на який строк і в якому порядку може продовжити строк досудового розслідування?
- •7.Ким може здійснюватись досудове провадження щодо проступків?
- •8.Які обмеження встановлює закон щодо досудового розслідування кримінальних проступків?
- •9.Що таке підслідність і які її види встановлені Кримінальним процесуальним кодексом України?
- •10.В чому полягають особливості предметної підслідності кримінальних правопоруше-нь?
- •11.Як розмежовуються повноваження органів досудового розслідування за територіальною ознакою?
- •12.Як повинен поступити слідчий встановивши, що кримінальне провадження йому непідслідне?
- •Які процесуальні передумови необхідні для початку провадження досудового розслідування?
- •Який порядок прийняття заяв громадян про вчинене правопорушення?
- •Інструкція про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події
- •I. Загальні положення
- •II. Прийняття заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події
- •III. Реєстрація заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події
- •15. Які завдання та повноваження керівника органу досудового розслідування у зв’язку із надходженням заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення?
- •16. Хто і з яких випадках складає рапорт як підставу для початку досудового розслідування?
- •17. Чи можуть вчинятись слідчі дії до внесення відомостей у Єдиний реєстр досудових розслідувань (єрдр)?
- •В які строки і хто вносить відомості про кримінальне правопорушення до єрдр?
- •Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань
- •Яка інформація підлягає занесенню до єрдр у зв’язку з початком досудового розслідування?
- •20. Як необхідно поступити, якщо на момент реєстрації в єрдр вже міститься інформація про кримінальне правопорушення?
- •21. Яка інформація підлягає внесенню у єрдр під час досудового розслідування?
- •24. В чому полягає процесуальна самостійність слідчого?
- •25. Які знаєте форми взаємодії слідчого з оперативними підрозділами під час досудового розслідування?
- •26. Які доручення слідчий вправі давати співробітнику оперативного підрозділу під час здійснення ним досудового розслідування?
- •27. Якими є підстави для об’єднання матеріалів досудового розслідування?
- •31. Пригадаєте, яка структура та зміст постанови слідчого?
- •32. Які клопотання можуть бути заявлені слідчому і ким під час досудового розслідування?
- •33. В який строк клопотання підлягає вирішенню слідчим і як воно оформляється?
- •34. Як вирішується клопотання учасників провадження про ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення?
- •Тема 12: Слідчі дії. Слідчі (розшукові) дії.
- •Тема 13: Негласні слідчі дії.
- •Розкрийте зміст поняття “негласні слідчі (розшукові) дії”?
- •Які підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій?
- •На які види можна поділити негласні слідчі (розшукові) дії за організаційним критерієм?
- •Хто і в якому порядку продовжує строк проведення негласної слідчої (розшукової) дії?
- •Які інші особи за рішенням слідчого чи прокурора можуть залучатися до проведення негласних слідчих (розшукових) дій?
- •З яких структурних частин складається клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії?
- •Який слідчий суддя уповноважений розглядати клопотання про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії?
- •Протягом якого строку слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про надання дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії?
- •За наявності яких підстав слідчий суддя може постановити ухвалу про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії?
- •Який строк дії ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення негласної слідчої (розшукової) дії і чи може він бути продовжений?
- •У яких випадках можливе проведення негласної слідчої (розшукової) дії до постановлення ухвали слідчого судді?
- •Які наслідки тягне відмова слідчого судді у наданні дозволу на проведення негласної слідчої (розшукової) дії, яка проводилась до постановлення ухвали слідчого судді?
- •Яка структура постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій?
- •Який зміст постанови слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій?
- •Які додатки можуть долучатися до протоколу негласної слідчої (розшукової) дії?
- •З якою метою протоколи про проведення негласних слідчих (розшукових) дій з додатками передаються прокурору?
- •Які технічних засоби можуть використовуватися для фіксації проведення негласної слідчої (розшукової) дії?
- •Протягом якого строку особи, конституційні права яких були тимчасово обмежені під час проведення негласних слідчих (розшукових) дій повідомляється про таке обмеження?
- •Який порядок знищення відомостей, речей та документів, отриманих у результаті проведення негласних слідчих (розшукових) дій?
- •З якою метою можуть використовуватися результати негласних слідчих (розшукових) дій?
- •Тема 14: Повідомлення про підозру.
- •Тема 15: Закінчення досудового розслідування.
- •Які Ви знаєте форми закінчення досудового розслідування?
- •В чому полягає суть і значення законного і обґрунтованого закриття кримінального провадження?
- •3.Чим відрізняється зупинення кримінального провадження від закриття?
- •4.Як поділяються передбачені кпк підстави для закриття кримінального провадження?
- •Кого з суб'єктів кримінально-процесуальної діяльності необхідно повідомити про закриття кримінального провадження і яким способом?
- •9. Яке значення під час вирішення питання про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами має ставлення до цього підозрюваного, обвинуваченого?
- •10. Хто, в які строки та якому порядку має право оскаржити постанову про закриття кримінального провадження?
- •11. Які повноваження прокурора щодо скарги на постанову про закриття кримінального провадження?
- •12. Чи може бути оскаржена ухвала суду про закриття кримінального провадження?
- •2) На інші ухвали суду першої інстанції – протягом семи днів з дня її оголошення;
- •13. Який порядок відновлення слідства у закритому кримінальному провадженні?
- •14. У чому суть такої форми закінчення досудового розслідування, як звільнення особи від кримінальної відповідальності?
- •15. Які є підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності?
- •17.Який порядок і умови звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності у зв’язку з дійовим каяттям?
- •18.Який порядок відновлення провадження при відмові від поручительства?
- •Тема 16: Звернення до суду з обвинувальним актом
- •Чи можна обмежити сторони кримінального провадження у часі на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження?
- •Які наслідки тягне не відкриття матеріалів провадження іншій стороні?
- •8. Які права мають учасники процесу при ознайомленні з матеріалами кримінального провадження?
- •У яких випадках прокурор самостійно складає обвинувальний акт?
- •Що собою становить обвинувальний акт як процесуальний документ і яка його структура?
- •Які методи використовуються у слідчій практиці для викладення описової частини обвинувального акту?
- •Які матеріали обов'язково додаються до обвинувального акту?
- •Який зміст клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру?
- •Який зміст клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру?
- •Хто, кому і в якому порядку вручає копію обвинувального акту?
- •Тема 17: Оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування
- •2. Які скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора розглядаються під час підготовчого провадження у суді?
- •3.У яких випадках скарга повертається скаржнику?
- •4.У яких випадках слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження?
- •5.Протягом якого строку розглядаються скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування?
- •6.Які ухвали може прийняти слідчий суддя за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування?
- •7.Що потрібно розуміти під недотримання розумних строків?
- •8. Хто і в якому порядку може оскаржити недотримання розумних строків?
- •9. Які ухвали слідчого судді оскаржуються в апеляційному порядку?
- •10. Яке рішення може бути прийняте за результатами розгляду скарги слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора?
- •11. Які наслідки може тягнути скасування рішення або визнання незаконними вчинених прокурором дії чи бездіяльності?
- •12.На які ухвали слідчого судді учасники процесу можуть подати заперечення під час підготовчого провадження в суді?
15. Які є підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності?
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням винного з потерпілим
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею особи на поруки
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності
на підставі закону про амністію або акта помилування;
у зв’язку із застосуванням до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру (ст. 97);
спеціальні випадки звільнення від кримінальної відповідальності при вчиненні окремих злочинів (передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 114, ч. 4 ст. 212, ч. З ст. 369).
Який порядок і умови для звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності у зв’язку з тим, що внаслідок зміни обстановки вчинене ним діяння втратило суспільну небезпечність або він перестав бути суспільно небезпечним?
Стаття 48. ККУ.
Звільнення від кримінальної відповідальності
у зв'язку із зміною обстановки
Особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої
тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності,
якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок
зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну
небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Втрата діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки — це втрата ним зовсім суспільної небезпечності або втрата її в такій мірі, за якої діяння визнається незлочинним. Згідно зі ст. 11 КК суспільна небезпечність, що притаманна злочину, має місце там, де діяння заподіяло істотну шкоду або могло заподіяти таку шкоду фізичній чи юридичній особі, суспільству або державі.
Для застосування ст. 48 КК суд повинен встановити, що після вчинення певного злочину невеликої або середньої тяжкості обстановка вчинення злочину змінилася таким чином, що раніше вчинене діяння вже не може розглядатися як суспільне небезпечне. Така зміна обстановки може бути двох видів: масштабна або локальна. Масштабна зміна обстановки стосується змін у межах країни і може полягати, наприклад, у припиненні стану війни або скасуванні воєнного чи надзвичайного стану в країні, зміні економічного або політичного курсу країни, підходів держави до вирішення тієї чи іншої проблеми, зміні масштабу цін, високих темпах інфляції тощо.
Локальна зміна обстановки вчинення злочину — це зміна обстановки в певному регіоні, місті, підприємстві, сім'ї тощо і може виявлятися, наприклад, у прийнятті владою таких рішень, які істотно впливають на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного; ліквідації або реорганізації конкретного підприємства, на якому раніше був учинений злочин; набуття згодом особою певного статусу чи документом офіційного статусу, які були відсутні саме на момент вчинення злочину; зміні природних умов або умов господарювання в певному регіоні, що впливає на оцінку раніше вчиненого діяння як суспільне небезпечного тощо. Наприклад, винахід нових ліків, що лікують раніше невиліковну інфекційну хворобу, при свідомому поставленні іншої особи в небезпеку зараження такою хворобою (ч. 1 ст. 130 КК); офіційне визнання згодом лікарських засобів, що раніше застосовувалися без письмової згоди пацієнта, високоякісними (ст. 141 КК); набуття спеціальної медичної освіти особою, яка раніше провела аборт (ч. 1 ст. 134 КК); визнання виборів або референдуму неконституційними при вирішенні питання про відповідальність особи, яка порушила таємницю голосування (ст. 159 КК); заборона певної політичної партії, діяльності якій раніше перешкоджала особа (ст. 170 КК); отримання особою, що займається підприємницькою діяльністю, відповідної ліцензії або приведення такої діяльності до умов ліцензування (ст. 202 КК); виключення із переліку підакцизних товарів при вирішенні питання про відповідальність за незаконне їх виготовлення або збут (ст. 204 КК) тощо.
Особа, яка перестала бути суспільне небезпечною внаслідок зміни обстановки — це друга підстава звільнення цієї особи від кримінальної відповідальності за ст. 48 КК.
Суспільна небезпечність особи полягає, насамперед, у вчиненні злочину, а у подальшому визначається, у першу чергу, ступенем можливості вчинення нею нового тотожного або однорідного злочину. Висновок про таку можливість ґрунтується на основі характеристики даної особи (соціальної, психологічної, демографічної, кримінально-правової тощо), а також оточуючої її обстановки, тобто зовнішніх щодо даної особи умов (оточення в побуті, у сім'ї, на роботі тощо). Встановлення даної обстановки має значення для оцінки її зміни і впливу на суспільну небезпечність даної особи під час розслідування або розгляду справи в суді. На практиці до змін обстановки навколо особи, яка вчинила злочин, відносять призов на службу в армію особи, яка раніше була позбавлена певного контролю; влаштування на роботу особи, яка вчинила злочин з мотивів відсутності коштів для існування; звільнення особи з посади, що позбавляє її можливості вчинити новий злочин з використанням такої посади; тяжке захворювання, що позбавляє можливості вчинити певні злочини; переїзд на інше місце проживання та розрив зв'язків з кримінальним середовищем, під впливом якого особа могла б вчинити новий злочин; поміщення неповнолітнього до інтернату під контроль педагогів; усунення тяжких особистих обставин, під впливом яких був вчинений злочин; припинення подружніх відносин, що стали причиною злочину, тощо.
Тепер, порядок звільнення – загальний, то в старому кодексі була ст 7, яка врегульовувала це питання.