13 Світогосподарський поділ праці (вторинний рівні цілісності міжнародних відносин)

У другій пол. ХХ ст. в еволюції МПП відбулося якісне зрушення результатом якого стало вивезення капіталу за межі національних кордонів. Інтернаціоналізація охопила всі стадії руху капіталу: гроші, цінні папери, товар, виробництво, набравши певних форм:

• Інтеграція

• Транс націоналізація.

Інтеграція – національне господарство у регіональному господарчому комплексі.

Транс націоналізація – вихід комерційної і виробничої діяльності корпорації у вигляді філій та дочірніх підприємств за національні кордони.

Внутрішнім моментом в процесі інтеграції та транс націоналізації є становлення нового феномену світового господарства, а саме Світо господарського поділу праці (СПП): - внутрішньо міжрегіональний;

- всесвітній (транснаціональний).

На відміну від міжнародного поділу праці СПП – це поділ праці не між країнами, а в середині транснаціональних корпорацій (ТНК), тобто внутрішньо коопераційний.

СПП – це технологічних поділ праці в самому виробництві – єдиний виробничий процес розчленовується на операції, які здійснюються в окремих країнах. Частковий продукт, який виготовляється при цьому не має споживчої вартості поза транснаціональним процесом виробництва.

Структура єдиного Світового простору:

1. Технологічна підсистема

2. Економічна підсистема

3. Правова підсистема

4. Соц – культурна підсистема

Технологічна підсистема – сукупність вимог, які пред’являє науково-технічна революція (НТР) до якості товарів, що забезпечує при цьому конкурентоспроможність на світовому ринку.

Економічна підсистема – єдиний економічний простір вільного пересування товарів і послуг, капіталу і робочої сили, інформації через кордони національних держав, а також вільний взаємообмін національними валютами.

Правова підсистема – зведення загальних правил підприємницького права і норм господарської поведінки. Вони складаються в єдине правове поле в міру вироблення міжнародного, приватного, цивільного та патентного права.

Соц – культурна підсистема – її формування передбачає:

- досягнення більш високого загального рівня життя і зменшення відмінностей між «багатими та бідними» державами;

- єдиний підхід до соціальної політики нового мислення;

- вироблення єдиних норм поведінки в бізнесі, етиці і менеджменті;

- мирне вирішення національних і міжнаціональних проблем.

14 Рівні цілісності міжнародних відносин (характеристика, основні риси, відмінності)

Існує дуже багато визначень поняття "міжнародні відносини", однак найбільш популярним є сприйняття міжнародних відносин як системної сукупності політичних, економічних, соціальних, дипломатичних, правових, військових та гуманітарних зв'язків та відносин між основними суб'єктами світового співтовариства, до яких належать народи, держави, суспільні та громадські сили, рухи і організації.

Як відмічає польський дослідник Юзеф Кукулка, складність визначення та дослідження міжнародних відносин пояснюється такими чинниками:

1) сфера міжнародних відносин охоплює надзвичайно широкий перелік явищ і процесів, який важко проаналізувати за допомогою наукового апарату однієї науки;

2) міжнародні відносини позбавлені єдиного центру влади та управління;

3) у дослідника міжнародних відносин немає доступу до всієї інформації, оскільки частина даних оберігається дипломатичною тайною і застереженнями безпеки;

4) у міжнародних відносинах дуже важко прослідкувати причинно-наслідкові зв'язки поведінки держав на міжнародній арені;

5) у поведінці учасників міжнародних акцій велику роль відіграють випадковість і одночасність багатьох взаємодіючих чинників.

Водночас є можливим виділити два основні теоретичні підходи до розуміння сутності, а отже, перспектив дослідження міжнародних відносин.