59. Торгівельна політика промислово-розвинутих країн (самостійно)

Для промислово розвинутих країн характерна загальна тенденція лібералізації торговельних режимів, розширення зони вільної торгівлі, але в той же час спостерігається періодичне посилення і протекціоністських заходів.

Політика вільної торгівлі забезпечує значне економічне зростання. У цих країнах панує розуміння того, що розвиток національної економіки відбувається внаслідок і шляхом розвитку міжнародного обміну, що нині міжнародна торгівля с базовим моментом економічного життя країн і що, в кінцевому підсумку, лише конкурентоспроможність може слугувати єдиним справжнім арбітром у торгівлі, вона мас бути головною метою економічної політики будь-якої країни.

Усі основні промислово розвинуті країни, за винятком Японії, входять до однієї з чотирьох груп вільної торгівлі: ЄС, ЄАВТ, НАФТА і Австралійсько-Новозеландська угода про встановлення тісніших економічних відносин.

Останніми десятиріччями в промислово розвинутих країнах спостерігається недостатньо успішний, порівняно з деякими країнами, що розвиваються, економічний розвиток. Для підвищення результативності роботи національних економік вони використовують "стратегічну торгову політику", яка повинна стимулювати експорт або обмежувати імпорт продукції тих чи інших галузей промисловості.

60. Інститути, що регулюють міжнародну торгівельну політику

Загальна характеристика правил Incoterms (організація, що створила, рік, мета, визначення поняття „торговий термін”, місце його застосування, групи термінів)

У нас есть эти термины, Вика скидывала нам их вместе со всеми документами из папки Васильева!!!