
- •1Сучасне світове господарство (визначення, характеристика)
- •2.Етапи розвитку світового господарства
- •3 Дати визначення й охарактеризувати мпп
- •4 Міжнародна спеціалізація
- •5 Міжнародне виробниче кооперування
- •6 Теорія порівняльних витрат виробництва
- •7. Світове господарство як сукупність національних господарств(первинний рівень цілісності міжнародних відносин)
- •8. Загальна класифікація країн по ступеню розвитку.
- •9. Группа розвинутих країн (хар-ка, приклади)
- •10 Країни, що розвиваються(хар-ка, приклади)
- •13 Світогосподарський поділ праці (вторинний рівні цілісності міжнародних відносин)
- •14 Рівні цілісності міжнародних відносин (характеристика, основні риси, відмінності)
- •15. Характеристика інтернаціоналізації
- •16. Інтеграція як форма інтернаціоналізації
- •17. Транснаціоналізація як форма інтернаціоналізації
- •18. Світогосподарський поділ праці
- •19. Транснаціональна спеціалізація і кооперування
- •20. Cвітове господарство як єдиний наднаціональний простір
- •21 Структура єдиного світового простору
- •22 Технологічна підсистема єдиного світового простору
- •23 Економічна підсистема єдиного світового простору
- •24 Правова підсистема єдиного світового простору
- •25 Соціально-культурна підсистема єдиного світового простору
- •Багатомірність системи світового господарства
- •28. Європейські інтеграційні блоки країн
- •29. Блоки країн у Європі та Середній Азії
- •30.Блоки країн у Північній Америці
- •31. Блоки країн у Латинській Америці
- •Політичний поділ
- •Спеціалізовані установи та підрозділи оон
- •35 Основні теорії міжнародної торгівлі.
- •Меркантилізм
- •Неомеркантилізм
- •Теорія абсолютних переваг
- •38. Значення міжнародної торгівлі
- •39. Територіальний аспект структури та динаміки міжнародної торгівлі
- •41. Структура міжнародної торгівлі за товарними формами.
- •Структура міжнародної торгівлі за рівнем торгівельних потоків.
- •Основні показники обсягу міжнародної торгівлі
- •44. Показники динаміки міжнародної торгівлі
- •45. Показники динаміки міжнародної торгівлі
- •46. Показники результативності міжнародної торгівлі
- •47. Методи здійснення міжнародної торгівлі (безпосередня торгівля, торгівля біржі, міжнародні торги та аукціони)
- •49. Рівні регулювання міжнародної торгівлі
- •50. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі (види й групи)
- •51. Квоти та їх види
- •52. Ліцензування, види ліцензій
- •53. Демпінг, його види та розмір антидемпінгового мита
- •54. Система експортного контролю: рівні, цілі та основні принципи
- •56. Нетарифне регулювання
- •57. Торгівельна політика країн, що розвиваються (самостійно)
- •58. Торгівельна політика країн з перехідною економікою (самостійно)
- •59. Торгівельна політика промислово-розвинутих країн (самостійно)
- •60. Інститути, що регулюють міжнародну торгівельну політику
54. Система експортного контролю: рівні, цілі та основні принципи
Процес становлення і розвитку України після здобуття нею незалежності потребував створення системи експортного контролю, яка б надійно захищала інтереси держави у сфері експорту/імпорту спеціальної техніки та забезпечувала регулювання зовнішньоекономічної діяльності у галузі експорту та імпорту озброєння, військової техніки, а також інших товарів і технологій, що підлягають експортному контролю, з метою запобігання розповсюдженню зброї масового знищення і звичайних типів озброєння.
Державна система експортного контролю - це система взаємодії органів експортного контролю, центральних та інших органів виконавчої влади під час проведення спільних заходів, спрямованих на забезпечення належного контролю за міжнародними передачами товарів відповідно до міжнародних зобов'язань і керівних принципів, прийнятих Україною у галузі експортного контролю, та національної безпеки.
56. Нетарифне регулювання
Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.
Мета тарифного регулювання полягає:
1.В покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;
2. І головне - в захисті національної промисловості, здоров'я населення, охороні навколишнього середовища, моралі, релігії і національній безпеці.
Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності – це комплекс заходів заборонного та обмежувального характеру, які не допускають проникнення іноземних товарів на внутрішній ринок, таких товарів, що зможуть нанести шкоду національній економіці різким ростом імпорту. Основним завданням є не лише посилення конкурентних позицій країни імпортера, але й захист національного виробництва, охорона життя та здоров’я населення країни, навколишнього середовища, моралі, релігії та національної безпеки. Крім того, нетарифне регулювання застосовують і відносно експортних операцій, також для захисту національного ринку.
57. Торгівельна політика країн, що розвиваються (самостійно)
Торговельна політика країн, що розвиваються, мас три головні риси:
§ стимулювання індустріалізації (промисловості) на противагу традиційним для їхнього господарства добувним та аграрним галузям. Державна політика, яка спрямована на розвиток індустріалізації, грунтується на аргументі захисту молодих галузей.
§ зм'якшування нерівномірності розвитку національної економіки, коли досить сучасний капіталомісткий промисловий сектор, який відзначається високими доходами персоналу, перебуває поряд із бідним сільськогосподарським сектором, для якого характерний низький рівень оплати праці.
§ прагнення протистояти тому, що вони вважають несправедливими відносинами або експлуатацією з боку розвинутих країн. Такі несправедливі міжнародні торговельні відносини країни намагаються подолати за допомогою міжнародних переговорів.
58. Торгівельна політика країн з перехідною економікою (самостійно)
Країни з перехідною економікою, хоч у своїц більшості і мають людський капітал на рівні ПРК з ринковою економікою, стикаються з проблемами аналогічними проблемам країн, що розвиваються (НІК):
- зміна економічної структури;
- адаптація до ринкової економіки;
- модернізація виробничого апарату та інфраструктури та інше.
Ці завдання не можуть бути вирішені лише за допомогою ринкових сил в умовах спаду виробництва і масового безробіття. „Відкритість” економіки може стати руйнівним чинником, якщо не буде супроводжуватись системою нормального протекціонізму, тобто селективним (вибірковим) захистом окремих видів виробництва від іноземної конкуренції та якщо торгівельні відносини з партнерами не матимуть характеру співробітництва і не грунтуватимуться на погодженні та координації економічної політики (на зразок ЄС).
Для країн з перехідною економікою, саме через їх слабку готовність до комерційної діяльності, до міжнародної конкуренції, необхідний період адаптації до принципів лібералізму, а з боку світового співтовариства до вироблення таких форм довіри і співробітництва у відносинах з цими країнами, які були покладені в основу плана Маршала після ІІ Світової війни.