Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Kolokvium.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
390.66 Кб
Скачать

54. Система експортного контролю: рівні, цілі та основні принципи

Процес становлення і розвитку України після здобуття нею незалежності потребував створення системи експортного контролю, яка б надійно захищала інтереси держави у сфері експорту/імпорту спеціальної техніки та забезпечувала регулювання зовнішньоекономічної діяльності у галузі експорту та імпорту озброєння, військової техніки, а також інших товарів і технологій, що підлягають експортному контролю, з метою запобігання розповсюдженню зброї масового знищення і звичайних типів озброєння.

Державна система експортного контролю - це система взаємодії органів експортного контролю, центральних та інших органів виконавчої влади під час проведення спільних заходів, спрямованих на забезпечення належного контролю за міжнародними передачами товарів відповідно до міжнародних зобов'язань і керівних принципів, прийнятих Україною у галузі експортного контролю, та національної безпеки.

56. Нетарифне регулювання

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни.

Мета тарифного регулювання полягає:

1.В покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;

2. І головне - в захисті національної промисловості, здоров'я населення, охороні навколишнього середовища, моралі, релігії і національній безпеці.

Нетарифне регулювання зовнішньоекономічної діяльності – це комплекс заходів заборонного та обмежувального характеру, які не допускають проникнення іноземних товарів на внутрішній ринок, таких товарів, що зможуть нанести шкоду національній економіці різким ростом імпорту. Основним завданням є не лише посилення конкурентних позицій країни імпортера, але й захист національного виробництва, охорона життя та здоров’я населення країни, навколишнього середовища, моралі, релігії та національної безпеки. Крім того, нетарифне регулювання застосовують і відносно експортних операцій, також для захисту національного ринку.

57. Торгівельна політика країн, що розвиваються (самостійно)

Торговельна політика країн, що розвиваються, мас три головні риси:

§ стимулювання індустріалізації (промисловості) на противагу традиційним для їхнього господарства добувним та аграрним галузям. Державна політика, яка спрямована на розвиток індустріалізації, грунтується на аргументі захисту молодих галузей.

§ зм'якшування нерівномірності розвитку національної економіки, коли досить сучасний капіталомісткий промисловий сектор, який відзначається високими доходами персоналу, перебуває поряд із бідним сільськогосподарським сектором, для якого характерний низький рівень оплати праці.

§ прагнення протистояти тому, що вони вважають несправедливими відносинами або експлуатацією з боку розвинутих країн. Такі несправедливі міжнародні торговельні відносини країни намагаються подолати за допомогою міжнародних переговорів.

58. Торгівельна політика країн з перехідною економікою (самостійно)

Країни з перехідною економікою, хоч у своїц більшості і мають людський капітал на рівні ПРК з ринковою економікою, стикаються з проблемами аналогічними проблемам країн, що розвиваються (НІК):

- зміна економічної структури;

- адаптація до ринкової економіки;

- модернізація виробничого апарату та інфраструктури та інше.

Ці завдання не можуть бути вирішені лише за допомогою ринкових сил в умовах спаду виробництва і масового безробіття. „Відкритість” економіки може стати руйнівним чинником, якщо не буде супроводжуватись системою нормального протекціонізму, тобто селективним (вибірковим) захистом окремих видів виробництва від іноземної конкуренції та якщо торгівельні відносини з партнерами не матимуть характеру співробітництва і не грунтуватимуться на погодженні та координації економічної політики (на зразок ЄС).

Для країн з перехідною економікою, саме через їх слабку готовність до комерційної діяльності, до міжнародної конкуренції, необхідний період адаптації до принципів лібералізму, а з боку світового співтовариства до вироблення таких форм довіри і співробітництва у відносинах з цими країнами, які були покладені в основу плана Маршала після ІІ Світової війни.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]