49. Рівні регулювання міжнародної торгівлі

Фірмовий – це угода між фірмами про розподіл ринку сировини, матеріалів, збуту товарів, сфер впливу, цінової політики.

Національний – при якому зовнішня торгівля кожної країни здійснюється у відповідності з національно-правовим забезпеченням регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Міжнаціональний – проявляється в укладенні відповідних угод між державами, групами держав.

Наднаціональний – здійснює стратегію світового співтовариства чи заходів з регулювання міжнародної торгівлі шляхом створення міжнародних спеціальних інституціональних структур, відповідних угод (Всесвітні торгові організації – ГАТТ/СОТ, міжнародна торгова палата – МТП).

50. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі (види й групи)

групи:

1. митні збори (тарифи). Це традиційні і найбільш активно застосовуються засоби державного регулювання зовнішньої торгівлі: імпортні (фіскальні та протекціоністські), експортні і транзитні мита. Механізм їх застосування досить простий: одиниця виміру ввезених товарів або одиниця декларованої імпортером вартості товару оподатковується у вигляді мита, що призводить до подорожчання ввезених товарів на внутрішньому ринку.

2. інструментів державного регулювання - нетарифні обмеження (або так звані нетарифні бар'єри). До них відносять: адміністративний заборону на імпорт; кількісні обмеження (так зване квотування); введення стандартів охорони здоров'я, безпеки, екологічності, встановлення рівня мінімальної ціни; введення правил по розфасовці і маркування; і т. д.

Спробуємо класифікувати всі методи й інструменти зовнішньоторговельного регулювання за певними критеріями:

Види:

1) за характером втручання:

- прямі (адміністративні);

- непрямі (економічні);

2) за рівнями втручання:

- мікроекономічні, тобто на рівні окремого господарського суб'єкта (текст статуту, повноваження підрозділів, зокрема, закордонних і т.д.);

- макроекономічні, тобто з боку державних органів і недержавних загальнонаціональних інститутів (профспілок, торговельно-промислових палат і т.д.);

- мегаекономічні (наднаціональні), тобто з боку міжнародних організацій або органів інтеграційних угруповань;

3) за характером впливу на умови конкуренції:

- монополістичні;

- конкурентні;

4) за кількістю сторін регулювання:

- однобічні (автономні);

- двосторонні;

- багатосторонні (конференційні);

5) за офіційністю методів:

- офіційні, або правові;

- неофіційні, тобто звичаї, джентльменські угоди та ін.;

6) за характером інструментів:

- тарифні;

- нетарифні.

51. Квоти та їх види

Терміну «квота» не можна дати однозначне визначення. Цей термін походить від латинського слова, що означає частку або частину, що припадає на кожного. У зв'язку з чим квота - це частка участі в спільному ділі (виробництві або збуті товару, експорті або імпорті), здійснюваного кількома виробниками.

У вузькому розумінні квота - це кількісний межа товарів певної категорії, дозволених для ввезення в країну з-за кордону або вивезення товарів з неї. Процес встановлення квот називають квотуванням.

Квотування являє собою міру оперативного регулювання зовнішньоекономічних зв'язків держави. За допомогою квот встановлюються вартісні та кількісні обмеження на експорт та імпорт товару на певний термін.

ВИДИ:

- Глобальна квота встановлює загальний обсяг ввезення товарів у країну на певний термін, не залежно від їх видів і виробників;

- Імпортна квота - це кількісне обмеження ввезення певних товарів у країну, що встановлюється державою з метою захисту власного ринку;

- Індивідуальна квота обмежує постачання певного товару в країну;

- Сезонна квота встановлює обмеження на ввезення сільськогосподарської продукції в період одержання врожаю в країні;

- Митна квота - квота, в межах якої ввозяться товари обкладаються митом;

- Експортна квота - встановлений обсяг поставок на вивезення певних товарів.