38. Значення міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля слугує важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів; дозволяє отримати продукти дефіцит і реалізувати надлишок, який не поглинається внутрішнім ринком.  Міжнародна торгівля дає змогу досягти вищого рівня задоволення потреб для населення кожної з торгуючої країни (і не в однаковій формі). Всі країни залежать від МТ. Ця міра буває рівною. Вона визначається як відношення вартості МТ (експорт і імпорт) до ВНП. Для невеликих розвинутих країн цей показник коливається від 40 до 90%, для великих розвинених країн Дзал коливаються від 25 до 30%, для  США та Японії близько 11%.

39. Територіальний аспект структури та динаміки міжнародної торгівлі

Географічна структура Світової торгівлі відображає як загальний стан Світової економіки, так і її структуру, яка грунтується на класифікації країн і котра використовується в дослідженнях і розрахунках організацій і установ (ООН). За цією класифікацією країни поділяються на 3 основні групи: 1.    промислово розвинуті країни (ПРК) з ринковою економікою та високим рівнем доходів населення; 2.    країни з перехідною економікою – це країни з централізованою плановою економікою; 3.    країни, що розвиваються, включаючи нові індустріальні країни. Після ІІ Світової війни домінуюче становище в торгівлі займали США. В 1953р. їх експорт перевищив сумарний експорт Англії, Франції, Німеччини. З тих пір частка США в міжнародній торгівлі зизилася майже на половину. Основні країни експортери та імпортери товарів (за даними 2002р.): США, Японія, Німеччина, Франція, Китай, Англія, Італія, Нідерланди, Канада, Бельгія, Люксембург. 17 місце – Росія, 46 – Україна.

40. Структура міжнародної торгівлі за групами та видами продукції Товарна структура світової торгівлі значною мірою визначається законом порівняльних переваг. „Недостатні елементи”, необхідні для відтворюючого процесу, країни імпортують з-за кордону. Для покриття імпорту товари, за якими країна має порівняльні переваги, ідуть на експорт.  Протягом останніх десятиліть у світовій торгівлі відбувся значний розвиток спеціалізації у виробництві товарів, яка супроводилася структурними змінами як основних груп товарів, так і окремих видів у середині груп товарів. До основних груп товарів відносять: 1.    Сільгоспродукти:  -    продовольство; -    сировина. 2.    Мінерали: -    руди чорних металів; -    руди кольорових металів; -    паливо. 3.    Продукція обробної промисловості: -    чорні метали; -    хімічна продукція; -    інші напівфабрикати; -    машини й обладнання; -    тканини; -    одяг; -    інші споживчі товари -    неспецифічні товари. Загальні зміни в товарній структурі міжнародної торгівлі – це скорочення частки сировинних товарів і збільшення частки готових виробів. В країнах з перехідною економікою  з усіх позицій частка як у експорті, так і в імпорті в загальному обсягу товарообігу істотно скоротилася.

41. Структура міжнародної торгівлі за товарними формами.

Традиционно объекты международной торговли делятся на товар- продукт ( горючее-сырье, сельскохозяйственные, промышленные товары) и товар-услугу, который в отличие от товара-продукта  не приобретает овеществленной формы, а производится и потребляется в основном одновременно и не подлежит сбережению. Большинство видов услуг основывается на прямых контактах между производителями и потребителями.  Это обстоятельство отделяет международную торговлю услугами от торговли товаром-продуктом. Между тем ряд услуг продается в комплекте с товаром-продуктом. Особенно это касается торговли наукоемкими товарами.