
- •1Сучасне світове господарство (визначення, характеристика)
- •2.Етапи розвитку світового господарства
- •3 Дати визначення й охарактеризувати мпп
- •4 Міжнародна спеціалізація
- •5 Міжнародне виробниче кооперування
- •6 Теорія порівняльних витрат виробництва
- •7. Світове господарство як сукупність національних господарств(первинний рівень цілісності міжнародних відносин)
- •8. Загальна класифікація країн по ступеню розвитку.
- •9. Группа розвинутих країн (хар-ка, приклади)
- •10 Країни, що розвиваються(хар-ка, приклади)
- •13 Світогосподарський поділ праці (вторинний рівні цілісності міжнародних відносин)
- •14 Рівні цілісності міжнародних відносин (характеристика, основні риси, відмінності)
- •15. Характеристика інтернаціоналізації
- •16. Інтеграція як форма інтернаціоналізації
- •17. Транснаціоналізація як форма інтернаціоналізації
- •18. Світогосподарський поділ праці
- •19. Транснаціональна спеціалізація і кооперування
- •20. Cвітове господарство як єдиний наднаціональний простір
- •21 Структура єдиного світового простору
- •22 Технологічна підсистема єдиного світового простору
- •23 Економічна підсистема єдиного світового простору
- •24 Правова підсистема єдиного світового простору
- •25 Соціально-культурна підсистема єдиного світового простору
- •Багатомірність системи світового господарства
- •28. Європейські інтеграційні блоки країн
- •29. Блоки країн у Європі та Середній Азії
- •30.Блоки країн у Північній Америці
- •31. Блоки країн у Латинській Америці
- •Політичний поділ
- •Спеціалізовані установи та підрозділи оон
- •35 Основні теорії міжнародної торгівлі.
- •Меркантилізм
- •Неомеркантилізм
- •Теорія абсолютних переваг
- •38. Значення міжнародної торгівлі
- •39. Територіальний аспект структури та динаміки міжнародної торгівлі
- •41. Структура міжнародної торгівлі за товарними формами.
- •Структура міжнародної торгівлі за рівнем торгівельних потоків.
- •Основні показники обсягу міжнародної торгівлі
- •44. Показники динаміки міжнародної торгівлі
- •45. Показники динаміки міжнародної торгівлі
- •46. Показники результативності міжнародної торгівлі
- •47. Методи здійснення міжнародної торгівлі (безпосередня торгівля, торгівля біржі, міжнародні торги та аукціони)
- •49. Рівні регулювання міжнародної торгівлі
- •50. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі (види й групи)
- •51. Квоти та їх види
- •52. Ліцензування, види ліцензій
- •53. Демпінг, його види та розмір антидемпінгового мита
- •54. Система експортного контролю: рівні, цілі та основні принципи
- •56. Нетарифне регулювання
- •57. Торгівельна політика країн, що розвиваються (самостійно)
- •58. Торгівельна політика країн з перехідною економікою (самостійно)
- •59. Торгівельна політика промислово-розвинутих країн (самостійно)
- •60. Інститути, що регулюють міжнародну торгівельну політику
38. Значення міжнародної торгівлі
Міжнародна торгівля слугує важливим засобом збалансованості між виробничими можливостями та перевагами споживачів; дозволяє отримати продукти дефіцит і реалізувати надлишок, який не поглинається внутрішнім ринком. Міжнародна торгівля дає змогу досягти вищого рівня задоволення потреб для населення кожної з торгуючої країни (і не в однаковій формі). Всі країни залежать від МТ. Ця міра буває рівною. Вона визначається як відношення вартості МТ (експорт і імпорт) до ВНП. Для невеликих розвинутих країн цей показник коливається від 40 до 90%, для великих розвинених країн Дзал коливаються від 25 до 30%, для США та Японії близько 11%.
39. Територіальний аспект структури та динаміки міжнародної торгівлі
Географічна структура Світової торгівлі відображає як загальний стан Світової економіки, так і її структуру, яка грунтується на класифікації країн і котра використовується в дослідженнях і розрахунках організацій і установ (ООН). За цією класифікацією країни поділяються на 3 основні групи: 1. промислово розвинуті країни (ПРК) з ринковою економікою та високим рівнем доходів населення; 2. країни з перехідною економікою – це країни з централізованою плановою економікою; 3. країни, що розвиваються, включаючи нові індустріальні країни. Після ІІ Світової війни домінуюче становище в торгівлі займали США. В 1953р. їх експорт перевищив сумарний експорт Англії, Франції, Німеччини. З тих пір частка США в міжнародній торгівлі зизилася майже на половину. Основні країни експортери та імпортери товарів (за даними 2002р.): США, Японія, Німеччина, Франція, Китай, Англія, Італія, Нідерланди, Канада, Бельгія, Люксембург. 17 місце – Росія, 46 – Україна.
40. Структура міжнародної торгівлі за групами та видами продукції Товарна структура світової торгівлі значною мірою визначається законом порівняльних переваг. „Недостатні елементи”, необхідні для відтворюючого процесу, країни імпортують з-за кордону. Для покриття імпорту товари, за якими країна має порівняльні переваги, ідуть на експорт. Протягом останніх десятиліть у світовій торгівлі відбувся значний розвиток спеціалізації у виробництві товарів, яка супроводилася структурними змінами як основних груп товарів, так і окремих видів у середині груп товарів. До основних груп товарів відносять: 1. Сільгоспродукти: - продовольство; - сировина. 2. Мінерали: - руди чорних металів; - руди кольорових металів; - паливо. 3. Продукція обробної промисловості: - чорні метали; - хімічна продукція; - інші напівфабрикати; - машини й обладнання; - тканини; - одяг; - інші споживчі товари - неспецифічні товари. Загальні зміни в товарній структурі міжнародної торгівлі – це скорочення частки сировинних товарів і збільшення частки готових виробів. В країнах з перехідною економікою з усіх позицій частка як у експорті, так і в імпорті в загальному обсягу товарообігу істотно скоротилася.
41. Структура міжнародної торгівлі за товарними формами.
Традиционно объекты международной торговли делятся на товар- продукт ( горючее-сырье, сельскохозяйственные, промышленные товары) и товар-услугу, который в отличие от товара-продукта не приобретает овеществленной формы, а производится и потребляется в основном одновременно и не подлежит сбережению. Большинство видов услуг основывается на прямых контактах между производителями и потребителями. Это обстоятельство отделяет международную торговлю услугами от торговли товаром-продуктом. Между тем ряд услуг продается в комплекте с товаром-продуктом. Особенно это касается торговли наукоемкими товарами.