
- •1Сучасне світове господарство (визначення, характеристика)
- •2.Етапи розвитку світового господарства
- •3 Дати визначення й охарактеризувати мпп
- •4 Міжнародна спеціалізація
- •5 Міжнародне виробниче кооперування
- •6 Теорія порівняльних витрат виробництва
- •7. Світове господарство як сукупність національних господарств(первинний рівень цілісності міжнародних відносин)
- •8. Загальна класифікація країн по ступеню розвитку.
- •9. Группа розвинутих країн (хар-ка, приклади)
- •10 Країни, що розвиваються(хар-ка, приклади)
- •13 Світогосподарський поділ праці (вторинний рівні цілісності міжнародних відносин)
- •14 Рівні цілісності міжнародних відносин (характеристика, основні риси, відмінності)
- •15. Характеристика інтернаціоналізації
- •16. Інтеграція як форма інтернаціоналізації
- •17. Транснаціоналізація як форма інтернаціоналізації
- •18. Світогосподарський поділ праці
- •19. Транснаціональна спеціалізація і кооперування
- •20. Cвітове господарство як єдиний наднаціональний простір
- •21 Структура єдиного світового простору
- •22 Технологічна підсистема єдиного світового простору
- •23 Економічна підсистема єдиного світового простору
- •24 Правова підсистема єдиного світового простору
- •25 Соціально-культурна підсистема єдиного світового простору
- •Багатомірність системи світового господарства
- •28. Європейські інтеграційні блоки країн
- •29. Блоки країн у Європі та Середній Азії
- •30.Блоки країн у Північній Америці
- •31. Блоки країн у Латинській Америці
- •Політичний поділ
- •Спеціалізовані установи та підрозділи оон
- •35 Основні теорії міжнародної торгівлі.
- •Меркантилізм
- •Неомеркантилізм
- •Теорія абсолютних переваг
- •38. Значення міжнародної торгівлі
- •39. Територіальний аспект структури та динаміки міжнародної торгівлі
- •41. Структура міжнародної торгівлі за товарними формами.
- •Структура міжнародної торгівлі за рівнем торгівельних потоків.
- •Основні показники обсягу міжнародної торгівлі
- •44. Показники динаміки міжнародної торгівлі
- •45. Показники динаміки міжнародної торгівлі
- •46. Показники результативності міжнародної торгівлі
- •47. Методи здійснення міжнародної торгівлі (безпосередня торгівля, торгівля біржі, міжнародні торги та аукціони)
- •49. Рівні регулювання міжнародної торгівлі
- •50. Інструменти регулювання міжнародної торгівлі (види й групи)
- •51. Квоти та їх види
- •52. Ліцензування, види ліцензій
- •53. Демпінг, його види та розмір антидемпінгового мита
- •54. Система експортного контролю: рівні, цілі та основні принципи
- •56. Нетарифне регулювання
- •57. Торгівельна політика країн, що розвиваються (самостійно)
- •58. Торгівельна політика країн з перехідною економікою (самостійно)
- •59. Торгівельна політика промислово-розвинутих країн (самостійно)
- •60. Інститути, що регулюють міжнародну торгівельну політику
Багатомірність системи світового господарства
Багатомірність метасистеми світового господарства. Кожна з підсистем (систем) метасистеми світового господарства (технологічна, економічна, правова, соціально-культурна) специфічна. Названі системи мають свою власну логіку розвитку, свої власні підсистеми, але функціонують вони як елементи цілісного організму. Цей цілісний організм — метасистема світового господарства. Взаємодія технологічної, економічної, правової, соціально-культурної підсистем рівноправно і рівнозначно, воно не зводиться до економічної детермінанти. У метасистемі світового господарства розбалансованість у функціонуванні якої-небудь системи, як правило, впливає на метасистему світового господарства в цілому. Єдиної детермінуючої і домінуючої сторони (системи) розвитку світового господарства немає. Її виділення залежить або від конкретних обставин, що роблять ту чи іншу сторону визначальною, або від цільової установки, конкретного завдання, кута зору в дослідженні метасистеми світового господарства. Сучасне світове господарство як об'єкт пізнання багатомірне. Багатомірність світового господарства — це подання даної метасистеми як рівноправної і рівнозначної взаємодії її систем (технологічної, економічної, правової, соціально-культурної), яка не зводиться до економічної детермінації, до логіки економічного начала.
28. Європейські інтеграційні блоки країн
Європейські інтеграційні блоки. Сьогодні у світі нараховується близько 20 економічних угруповань Західній Європі — Європейський Союз (ЄЄ) і Європейську асоціацію вільної торгівлі (ЄАВТ). Утворився Європейський Союз в 1967 р. на базі злиття органів трьох раніше самостійних регіональних організацій, створених шісткою провідних європейських країн — ФРН, Францією, Італією, Нідерландами, Бельгією і Люксембургом: Європейського об´єднання вугілля і сталі, Європейського економічного співтовариства, Європейського співтовариства з атомної енергії.
Члени ЄС: Франція, ФРН, Італія, Бельгія, Голландія, Люксембург, Велика Британія, Данія, Ірландія, Греція, Іспанія, Португалія, Швеція, Фінляндія, Австрія, Естонія, Латвія, Литва, Польща, Чехія, Угорщина, Словаччина, Словенія, Мальта, Кіпр (грецька частина), Болгарія, Румунія. Із колишніх соціалістичних країн Європи тільки Росія, Беларусь та Югославія не задекларували бажання приєднатися до ЄС. Європейський Союз має свої наднаціональні законодавчі та виконавчі органи:
Рада міністрів — законодавчий орган, Європейська рада — верховний орган, Комісія Європейського Союзу — виконавчий орган, Європейський парламент — орган, що затверджує бюджет, Суд ЄС — вищий судовий орган. Європейський Союз має власний, незалежний від країн-членів, бюджет. Розмір його визначається Радою і Європарламентом, який затверджує бюджет ЄС. Європейський Союз відіграє все більшу роль у світогосподарських процесах. Розширення ЄС є важливою передумовою формування майбутнього Європи.
У Європі значна роль належить ще одному економічному угрупованню — Європейській асоціації вільної торгівлі. Створена вона в 1960 р. в Стокгольмі з метою полегшення і розширення торгівлі між країнами-членами: Австрією, Францією, Ісландією, Норвегією, Швецією, Швейцарією, Великобританією, Данією, Португалією. Згідно з особливим протоколом право члена Асоціації поширюється і на Ліхтенштейн, який є в митній унії зі Швейцарією.
Принципи діяльність ЄАВТ суттєво відрізняються від принципів діяльності ЄС:
• за кожною країною зберігається зовнішньоторговельна автономія і власні мита в торгівлі з третіми країнами, не існує єдиного митного тарифу;
• немає наднаціональних органів. Рада, в яку входять представники усіх країн — членів ЄАВТ, може ухвалювати рішення лише одноголосно;
• країни — члени її частково не відмовляються від свого суверенітету;
• ЄАВТ — це зона вільної торгівлі, причому режим вільного безмитного товарообігу між країнами-членами діє лише для промислових товарів і не поширюється на сільськогосподарську продукцію.
ЄАВТ не є таким стійким інтеграційним угрупованням, як ЄС. Ще в 70-х роках вийшли з ЄАВТ і вступили в ЄС Великобританія, Данія, Португалія, а в 1995 р. — Австрія, Норвегія, Швеція і Фінляндія.
Відносини між двома інтеграційними угрупованнями, що існують в Європі, постійно розвиваються. До 1977 р. утворилася зона вільної торгівлі промисловими товарами країн ЄС і ЄАВТ, в межах якої ліквідовувались мита і зменшувались нетарифні обмеження взаємної торгівлі. В 1991 р. була підписана угода між ними про створення єдиного європейського простору. Згідно з цією угодою країни — члени ЄАВТ з 1993 р. вводять у своє законодавство правові акти ЄС стосовно вільного переміщення товарів, капіталів, послуг, а також конкурентної політики. Інтеграція ринків аграрної продукції не передбачається, оскільки сільське господарство країн ЄАВТ не змогло б конкурувати з країнами ЄС..