Урок 4.6 «федір вибирає домашнього улюбленця»

ОГЛЯД:

Учні читають розповідь «Подарунок до дня народження» і заповнюють «Сітку прийняття рішень», допомагаючи герою розповіді зробити вибір, а потім практикуються у використанні «Сітки прийняття рішень» на конкретному прикладі.

ЦІЛІ УРОКУ:

• Визначати можливі альтернативи і критерії прийняття рішення;

• Оцінювати альтернативи за критеріями;

• Застосовувати покрокову модель прийняття рішення.

ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

Обмеженість, проблема вибору, альтернативна вартість вибору, альтернативи, критерії прийняття рішення, оцінювання альтернатив.

НЕОБХІДНИЙ ЧАС: 2 уроки

МАТЕРІАЛИ:

• Історія «Подарунок до дня народження» (Додаток 1);

• Завдання «Вибери форму для футбольної команди» (Додаток 2) - для кожної групи учнів.

ХІД УРОКУ

1. Прочитайте з учнями історію про хлопчика Федю, якому батьки вирішили подарувати на день народження домашню тваринку (Додаток 1). Заздалегідь намалюйте на дошці «Сітку прийняття рішень» і по ходу розповіді заповнюйте її разом з дітьми.

2. Зверніть увагу учнів на основні етапи, які пройшли Федір, його сестра Ганна і їхні батьки в процесі прийняття рішення. Обговоріть наступні питання:

А) Яка проблема стояла перед Федором? Що саме він повинен був вирішити? (Треба було вибрати, яку тваринку Феді подарують на день народження).

Б) Які можливі варіанти вибору були у Феді? Які шляхи вирішення даної проблеми він бачив? (Можна було одержати «живий подарунок»: або пташку, або рибку, або кошеня, або щеня).

В) Що було важливо врахувати при виборі тварини? Які критерії вибору були у Феді? (Важливим було те, що тваринка не повинна заважати бабусі; щоб Федя сам зміг доглядати за нею; і щоб із тваринкою можна було б гратися).

Г) Як були оцінені варіанти вибору? (За допомогою «Сітки прийняття рішень» кожний можливий варіант оцінили за кожним критерієм і визначили, чи відповідає кожний варіант цим критеріям, чи ні).

Д) Яке рішення було прийнято остаточно? (Був обраний той варіант, який найбільш повно відповідав усім критеріям).

3. Обговоріть з учнями п'ять кроків (етапів), які необхідно пройти, щоб зробити правильний вибір. Послідовно запишіть їх на дошці.

перший крок – визначити проблему;

другий крок – перелічити всі можливі шляхи або варіанти вирішення цієї проблеми;

третій крок – сформулювати критерії, тобто визначити, що для нас важливо;

четвертий крок – оцінити варіанти: наскільки кожний з них відповідає кожному критерію;

п'ятий крок – прийняти остаточне рішення, здійснити вибір.

4. Попросіть учнів розповісти, чи хотілося їм одержати на свій день народження домашню тваринку? Якщо батьки погоджувалися подарувати їм тваринку, то яким чином було прийняте рішення про те, яку саме тваринку буде подаровано? (Відповіді можуть бути різними. Якщо в класі немає учнів, які зустрічалися із проблемою вибору домашнього улюбленця, попросіть учнів розповісти, як вони повели б себе на місці Феді – які варіанти вибору вважали б можливими (наприклад, можна додати, як варіант, черепашку, морську свинку, хом'ячка тощо) і які критерії вважали б важливими (наприклад, як дорого обійдеться для родини покупка тієї або іншої тваринки).

Переконайтеся, що учні засвоїли всі кроки процесу прийняття рішення.

УВАГА!

Іноді діти говорять, що робити вибір по сітці прийняття рішень недоцільно. Адже якщо, приміром, дитина хоче одержати собаку і тільки собаку, то ніякі варіанти, наприклад, «пташка», «черепашка», «кошеня» і тому подібні тут не проходять. Тому й сітка прийняття рішень не потрібна. Якщо, наприклад, я хочу цуценя – це і є єдиний варіант, і вибір очевидний. У цьому випадку зверніть увагу учнів на те, що треба правильно сформулювати проблему. Так, у прикладі з Федею, проблема полягала в тому, що хлопчик хотів одержати просто домашнього улюбленця, про якого можна було б піклуватися, грати з ним. Саме тому ми розглядали, як можливі варіанти, пташку, рибку, кошеня й щеня. Але якби проблема була сформульована по-іншому: наприклад, Федя мріяв би про собаку й хотів, щоб на день народження йому подарували щеня, то тоді у нас були б інші варіанти й інші критерії. Можливими варіантами (альтернативами) були б, наприклад, щеня вівчарки, щеня такси, щеня колі тощо. Критеріями могли б стати наступні: чи зможе собака охороняти будинок; як дорого обійдеться утримання такого собаки (спеціальний корм, стрижка, щеплення, дресура тощо); чи можна розраховувати на перемогу на виставці собак (який у неї родовід); наскільки легко ця порода піддається дресируванню тощо.

Переконайтеся, що учні зрозуміли, наскільки важливо правильно сформулювати проблему, тому що від цього залежить, які варіанти вибору (альтернативи) у нас будуть і які критерії ми виділимо для оцінювання цих варіантів.

5. Попросіть учнів знову подивитися на дошку, де представлена сітка прийняття рішення за історією про хлопчика Федю.

Обговоріть:

Якби два якихось варіанти набрали рівну кількість балів, наприклад, і кошеня, і рибка, то як тоді бути, якому варіанту віддати перевагу? (Відповіді можуть бути різними. Якщо учні не зможуть дати відповідь самостійно, запропонуйте такі можливі варіанти:

1. Збільшити кількість критеріїв – додати, наприклад, ще такий критерій: «Чи є у будинку умови для утримання даної тваринки, чи треба додатково купувати клітку, акваріум тощо». Після того, як додатковий критерій додано, необхідно оцінити обидва варіанти за цим додатковим критерієм і прийняти рішення.

2. Виділити найважливіший критерій, з уже існуючих, і за ним проаналізувати обидва однаково максимально оцінених варіанти. Наприклад, якщо за основний критерій обрано, що тваринка не повинна заважати бабусі, то і буде обрана альтернатива, яка за цим критерієм матиме перевагу).

6. Чому Федя взагалі повинен був робити вибір? (Можливо, Федя був би радий одержати в подарунок і рибку, і пташку, і кошеня, і щеня одночасно. Але родина може дозволити собі тільки одну домашню тваринку, тому треба вибирати. Зверніть увагу дітей на те, що коли ми говоримо: «Родина могла собі дозволити тільки одну тваринку», то мова не йде винятково про грошові витрати на придбання тваринки і її утримання, хоча, зрозуміло, гроші в родині – обмежений ресурс. Йдеться також про те, що за тваринкою необхідно доглядати, приділяти їй увагу. Це все - витрати часу, а час – теж обмежений ресурс).

Знайдіть можливість поговорити з учнями на тему: «Ми відповідаємо за тих, кого приручили». Зробіть акцент на виховних аспектах проблеми.

Переконайтеся, що учні розуміють, що необхідність робити вибір обумовлена обмеженістю ресурсів. Оскільки ресурси обмежені, люди повинні вибирати – як саме використати той чи інший ресурс.

7. Коли вибір здійснено, можна говорити про те, чого він нам коштував. Нагадайте учням, що альтернативна вартість – це те найкраще, від чого ми відмовилися заради обраного нами варіанта. Обговоріть: яка альтернативна вартість вибору Феді? (Оскільки Федя вибрав кошеня, то альтернативною вартістю його вибору був варіант, другий за значенням, а саме – рибка).

УВАГА!

Найпоширеніша помилка – вважати альтернативною вартістю всі варіанти, не обрані в процесі ухвалення рішення, у нашому прикладі – і рибку, і щеня, і пташку. Але так не може бути, тому що вибрати треба було тільки ОДНУ тваринку! Виходить, альтернативною вартістю нашого вибору теж може бути тільки одна тваринка, а саме та, що є другою за значенням після найкращого, обраного нами варіанта.

8. Об’єднайте клас у групи по 2-3 учні. Роздайте кожній групі аркуші з текстом завдання і «Сіткою прийняття рішення» (Додаток 2). Попросіть учнів уважно подивитися на дошку, де записані п'ять кроків (етапів) процесу прийняття рішення. Поясніть, що відповідно до отриманого завдання, учні будуть здійснювати вибір і приймати рішення за вказаними кроками. Дайте учням час для виконання завдання в групах.

9. Попросіть представників різних груп розповісти про кожний крок прийняття рішення: наприклад, представник першої групи розповість, як вони сформулювали проблему, представник другої групи – які можливі варіанти рішення цієї проблеми вони виділили, представник третьої групи – про те, які критерії вони вважають важливими, представник четвертої – як вони в групі оцінили кожний варіант за кожним критерієм, представник п'ятої групи – як було прийнято остаточне рішення. Оскільки у завданні вже зазначені і можливі критерії, і варіанти рішення, то всі групи, мабуть, зроблять однаковий вибір. Якщо ж якась група зробила інший вибір, попросіть представника цієї групи пояснити класу, як вони приймали рішення. Можливо, група вибрала додаткові критерії, не зазначені в завданні, а можливо – вона має власну думку щодо того, як даний варіант (альтернатива) співвідноситься з певним критерієм. Не критикуйте вибір учнів! У житті немає однозначно правильного чи однозначно неправильного вибору. Те, що для одного є можливим і бажаним варіантом, для іншого – абсолютно неприйнятний в силу ряду причин. Зверніть увагу всіх учнів, що кожна людина, кожна родина, кожна держава робить свій вибір, виходячи з того, що для неї є найбільш важливим, які критерії виступають як більш значущі, які варіанти розглядаються тощо.

ВИСНОВКИ:

• Необхідність здійснювати вибір викликана тим, що ресурси обмежені;

• Процес прийняття рішення складається з п’яти кроків: формулювання проблеми, визначення альтернатив (шляхів її розв’язання), визначення критеріїв (що для нас важливо), оцінювання кожної альтернативи за кожним критерієм; прийняття остаточного рішення;

• Альтернативна вартість нашого вибору - це та альтернатива, яка є другою за значенням після обраної нами; це найкраща з не обраних нами альтернатив.

ОЦІНЮВАННЯ:

1. Попросіть кожного учня вдома записати на картці проблему, з якою він зіткнувся і змушений був вибирати. На наступному уроці учні розкажуть, як саме вони вирішували цю проблему. Потім учні обміняються картками і спробують вирішити «чужу» проблему, як свою власну: визначать свої можливі варіанти рішення, власні критерії, намалюють «Сітку прийняття рішень» та зроблять вибір. Цей вибір треба буде порівняти з вибором «автора» даної картки. У більшості випадків вибір «автора» буде відрізнятися від вибору «не-автора» даної проблеми.

2. Потім запропонуйте учням попрацювати у парах («автор» і «не-автор» проблеми): нехай кожний проаналізує, чим його вибір і його процес прийняття рішення по даній проблемі відрізнявся від вибору його товариша і від процесу прийняття рішення ним по цій же проблемі. Учні повинні прийти до висновку про те, що не буває однозначно правильного або однозначно неправильного варіанта рішення, що в кожного може бути свій підхід до визначення можливих варіантів, критеріїв оцінки тощо.

3. Після цього учні повинні визначити альтернативну вартість свого вибору.

4. Учитель повинен переконатися, що у всіх випадках альтернативна вартість визначена правильно – як другий за значенням варіант після обраного, а не як всі варіанти, що залишилися після того, як було здійснено вибір.

ДОДАТОК 1